Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2015 р. м. Київ К/800/14683/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Приходько І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Трансбуд» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо здійснення перевірки; визнання протиправним та скасування наказу ДПІ № 1342 від 13.11.2013 року (далі - Наказ № 1342) щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначило, що ДПІ не мала підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки за період з 1.01.2009 року до 30.09.2011 року ДПІ вже була здійснена перевірка відповідно до актів перевірки від 28.01.2010 року, 28.12.2011 року.

19 грудня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позов задоволено частково.

Наказ № 1342 визнаний протиправним та скасований.

Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що оскаржуваний наказ був прийнятий ДПІ без належних на те підстав, з перевищенням повноважень, оскільки зазначені періоди діяльності Товариства вже були перевірені ДПІ.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.11.2013 року на виконання постанови в.о. начальника другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ від 25.10.2013 року в межах кримінального провадження №32013180090000090 від 12.08.2013 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами Товариства в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, ДПІ прийняла Наказ № 1342 щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2009 року до 30.09.2011 року, з 14.11.2013 року до 20.11.2013 року.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що призначена перевірка охоплює періоди та питання попередніх перевірок Товариства, проведених податковими органами в рамках заходів з податкового контролю.

У період з 12.01.2010 року до 26.01.2010 року ДПІ була здійснена виїзна планова перевірка діяльності Товариства щодо дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2008 року до 30.09.2009 року, за наслідками якої 28.01.2010 року був складений акт перевірки.

В період з 13.12.2011 року до 21.12.2011 року, а також з 10.06.2013 року до 21.06.2013 року ДПІ були здійсненні позапланові виїзні перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 2.10.2009 року до 30.09.2011 року, з 1.10.2011 року до 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2009 року до 30.09.2011 року, за наслідками яких 28.12.2011 року, 2.07.2013 року були складені акт перевірки.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку щодо незаконності повторності призначення ДПІ перевірки діяльності Товариства з таких підстав.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Зазначена норма Податкового кодексу України містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі.

При цьому, виконання такого обов'язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Згідно з п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушення кримінальної справи.

Таким чином, оскаржуваний наказ ДПІ був виданий у межах своєї компетенції та з дотриманням вимог ст. 78 Податкового кодексу України.

Підстав для скасування Наказу № 1342 немає.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Трансбуд» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Приходько І.В.