Історія справи

Постанова ВАСУ від 22.10.2015 року у справі №826/10217/13-а
Постанова ВАСУ від 22.10.2015 року у справі №826/10217/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/56953/13

К/800/56952/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

за участю секретаря судового засідання: Слободян О.М

за участю представника позивача - Сливченко Г.В.; представника відповідача - Юрченко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київської митниці Міндоходів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Фрутторгзбут" до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутторгзбут» звернулось з позовом про визнання протиправними дій щодо відмови у митному оформленні за митними деклараціями від 04.06.2013 №125110000/2013/330948 та від 17.06.2013 №125110000/2013/331809, скасування рішення про коригування митної вартості від 10.06.2013 №125110000/2013/010146/2 та від 17.06.2013 №125110000/2013/010153/2, стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ «Фрутторгзбут» надмірно сплачене ПДВ в сумі 253035,10 грн.

Позов мотивовано тим, що митна декларація для митного оформлення товару була подана з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом, а відтак коригування митної вартості товарів відповідачем було необґрунтованим.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що митниця діяла у відповідності до наданих їй повноважень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року

постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано протиправними дії митниці щодо відмови у митному оформленні за митними деклараціями від 04.06.2013 року № 125110000/2013/330948 та від 17.06.2013 року № 125110000/2013/331809. Скасовано рішення про коригування митної вартості від 10.06.2013 року № 125110000/2013/010146/2 та від 17.06.2013 року № 125110000/2013/010153/2. Стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутторгзбут» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 235 035,10 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київська Митниця Міндоходів, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Фрутторгзбут» звернулося до митниці з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів згідно митної декларації № 125110000/2013/330948 від 04.06.2013 року з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості, якою заявлено до оформлення: 1) товар №1 - «виноград сушений»: - виноград сушений (ізюм), сорт "Flame" ваговий (без додавання цукру) 800 картонних коробок по 10 кг (чиста вага 8000 кг); дата виготовлення: квітень 2013 року, термін зберігання: 18 місяців (жовтень 2014 року); виноград сушений (ізюм), сорт "ОоМеп"ваговий (без додавання цукру) - 200 картонних коробок по 10 кг (чиста вага 2000 кг); дата виготовлення: квітень 2013 року, термін зберігання: 18 місяців (жовтень 2014 року), торговельна марка - FRUTEXSA, виробник - Frutas De Exportacion S.A.; 2) товар №2 - «чорнослив сушений»: чорнослив сушений без кістки калібру 50/60, ваговий (без додавання цукру) 1000 картонних коробок по 10 кг (чиста вага 10000 кг); дата виготовлення: березень 2013, термін зберігання: 18 місяців (вересень 2014), торговельна марка - FRUTEXSA, виробник - Frutas De Exportacion S.A.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості №125110000/2013/00243, яким скориговано митну вартість товару.

Рішенням про коригування митної вартості від 10.06.2013 року №125110000/2013/010146/2 визначено митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

Крім того, 17.06.2013 року ТОВ «Фрутторгзбут» звернулось до митного поста «Східний термінал» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення МД № 125110000/2013/331809.

Товари, згідно МД №125110000/2013/330948 від 04.06.2013 року та МД № 125110000/2013/331809 від 17.06.2013 року, є аналогічними та документи, що надавались до митного оформлення, є ідентичними.

Враховуючи попереднє митне оформлення товару згідно МД №125110000/2013/330948 від 04.06.2013 року, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.06.2013 року №125110000/2013/010153/2, згідно якого митна вартість товарів була визначена за 6-м методом визначення митної вартості товарів.

Вищезазначені рішення митницею прийнято з посиланням на відсутність усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також було зазначено про неподання декларантом основних та додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч.ч.2,3 ст.53 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зокрема зазначив, що позивачем для митного оформлення товарів були надані митному органу належні та допустимі докази в підтвердження вартості товарів, а надані документи не містять розбіжностей та вказують, що їх данні піддаються обчисленню, тоді як митним органом не підтверджено, що додаткові документи, які ним були витребувані, є необхідними для визначення митної вартості задекларованих товарів.

Враховуючи, що висновок апеляційного суду, зроблений ним на підставі досліджених матеріалів справи, відповідає висловленій Верховним Судом України правовій позиції, судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору було правильно застосовано норми матеріального права.

За викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення митного органу про визначення митної вартості.

Доводи касаційної скарги його не спростовують та не свідчать, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, одночасне задоволення позовних вимог про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, є помилковим.

Верховний суд України у своєму рішенні від 15 квітня 2014 року № 21-29а14 аналізуючи положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618 (надалі - Порядок повернення) та Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 (надалі - Порядок взаємодії) дійшов наступного правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За викладеного рішення апеляційного суду підлягає скасуванню в частині стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, а в іншій - має бути залишене без змін.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 територіальні органи Міністерства доходів і зборів було реорганізовано шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби, з огляду на що відповідно до статті 55 КАС України вбачаються підстави для заміни Київської митниці Міністерства доходів і зборів України її правонаступником - Київською митницею Державної фіскальної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

п о с т а н о в и л а:

Замінити Київську митницю Міністерства доходів і зборів України її правонаступником - Київською митницею Державної фіскальної служби України.

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Київської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надмірно сплачених платежів розмірі 235 035,10 грн. Відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є. Донець