Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/26570/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біола»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року

у справі № 2а-11968/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біола»

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біола» (далі - ТОВ «Компанія «Біола»; позивач) до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Дніпропетровська МДПІ Дніпропетровської області; відповідач) задоволено. Визнано протиправними дії Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направленої ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області, викладене в листі № 9937/10/28-206 від 07 травня 2010 року, про невизнання як податкової звітності декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направленої ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу. Зобов'язано Дніпропетровську МДПІ Дніпропетровської області визнати податковою звітністю декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направлену ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу, та такою, що подана своєчасно, відповідно до вимог чинного законодавства. Зобов'язано Дніпропетровську МДПІ Дніпропетровської області відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Компанія «Біола» показники з декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направленої ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія «Біола» судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року апеляційну скаргу Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області, викладеного в листі № 9937/10/28-206 від 07 травня 2010 року, про невизнання як податкової звітності декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направленої ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу; зобов'язання Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області визнати податковою звітністю декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направлену ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу; зобов'язання Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Компанія «Біола» показники з декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1, направленої ТОВ «Компанія «Біола» 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку до податкового органу. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про зміну постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року шляхом залишення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем 30 квітня 2010 року засобами поштового зв'язку направлено на адресу Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1.

Проте, відповідачем листом № 9937/10/28-206 від 07 травня 2010 року повідомлено ТОВ «Компанія «Біола» про невизнання поданої ним декларації з огляду на те, що деякі показники, відображені в звітності, неможливо вільно прочитати.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як встановлено судами, подана позивачем декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року не містить вказаних вище дефектів та заповнена у відповідності до вимог Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для її невизнання.

При цьому відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо наявності в поданій ТОВ «Компанія «Біола» податковій звітності недоліків (дефектів), пошкоджень або потертості належних доказів в порушення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подано.

Водночас слід зазначити, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації, має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Вимоги ж про зобов'язання контролюючого органу визнати подану декларацію податковою звітністю та відобразити показники податкової декларації в картці особового рахунку платника податків варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац 9 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, який надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біола» задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 змінити, виключивши третій, четвертий, п'ятий абзаци резолютивної частини та доповнивши її абзацом такого змісту:

«Визнати декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біола» з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року з додатком К1/1 такою, що подана у день її фактичного отримання Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області».

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.