Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2014 р. м. Київ К/800/3519/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олексієнко М.М., Олендер І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.11.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р., постановлених за поданням Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013р., позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.04.2011р. по 22.07.2011р.

У листопаді 2013р. Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на користь позивача надбавку до пенсії, нараховану відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 10.04.2011р. по 22.07.2011р. в розмірі 611,70 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.11.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р., подання Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції задоволено.

Змінено спосіб та порядок виконання постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2011р. із зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на стягнути з управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова на користь позивача 611,70 грн нарахованої надбавки до пенсії за період з 10.04.2011 по 22.07.2011.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання встановлення способу виконання рішення. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні подання.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Задовольняючи подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено виконання Державною казначейською службою України рішення суду зобов'язального характеру, що унеможливлює виконання зазначеної постанови суду без зміни порядку і способу його виконання.

Порядом з тим враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги подання державного виконавця, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2011р.

В доводах касаційної скарги відповідач вказує, що виконання ним постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2011р. неможливе через відсутність фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання зазначеної постанови суду можливе, хоча й за певних умов, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.

Аналіз оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій свідчить про те, що суди, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінили її суть.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.11.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2013р. скасувати.

В задоволенні подання Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Олексієнко

І.Я. Олендер