Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.02.2026 року у справі №754/1103/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 754/1103/25

адміністративне провадження № К/990/24449/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Андрія Васильовича

на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року (головуючий суддя - Панченко О.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.)

у справі №754/1103/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови

про притягнення до адміністративної відповідальності.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (через свого представника - адвоката Ковальова А.В.) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

2. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

3. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, адміністративний позов повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. 12 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова А.В. на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 754/1103/25. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

7. Повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 23 січня 2025 року надіслано 27 січня 2025 року о 10:36:16 одержувачу на його електронну адресу, та доставлено представнику позивача - адвокату Ковальову А.В. до електронної скриньки 27 січня 2025 року о 10:52:48. Станом на 17 лютого 2025 року позивачем вимоги ухвали суду не виконано.

8. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що посилання скаржника на те, що ним було усунуто недоліки позовної заяви не підтверджуються матеріалами справи та матеріалами апеляційної скарги, жодних доказів на підтвердження даних обставин не долучено до апеляційної скарги.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. В обґрунтування касаційної скарги представник скаржника зазначає, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10. 30 січня 2025 року подано заяву з усунутими недоліками, що підтверджується чеками про відправку.

11. Однак, 11 лютого 2025 року на адресу позивача надійшла ухвала судді Буша Н.Д. у справі № 754/2151/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

12. Ухвалою від 11 лютого 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д. залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення її недоліків - сплати судового збору, що не було здійснено через подвійне паралельне провадження, що виникло виключно через службову помилку суду. 17 лютого 2025 року позовну заяву повернуто, у зв`язку з неусуненням її недоліків. На вказану ухвалу подано апеляційну скаргу, однак суд апеляційної інстанції залишив її без змін.

13. Представник скаржника звертає увагу на те, що адміністративний позов подано один раз до Деснянського районного суду міста Києва, повторних відправлень позовної заяви не було.

14. Посилаючись на вказані обставини, представник скаржника вказує на порушення права позивача на доступ до правосуддя, що є основоположною гарантією в демократичній правовій державі.

15. Звертає увагу, що зазначене порушення сталося внаслідок очевидної процесуальної та адміністративної помилки, яка виникла не з вини позивача. Так, документи про усунення недоліків позовної заяви своєчасно направлені до суду та підтверджуються відповідними доказами (чеками про надсилання). Проте через неналежну організацію роботи судової канцелярії ці матеріали помилково передані іншому судді, що призвело до подвійного провадження по одній і тій самій справі, а відтак - до правової невизначеності та порушення процесуального порядку.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання представника позивача у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судоми попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.

19. Мотивами оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а саме надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

20. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

21. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

22. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України).

24. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

25. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

27. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 (через свого представника - адвоката Ковальова А.В.) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

28. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

29. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 23 січня 2025 року надіслано 27 січня 2025 року о 10:36:16 одержувачу на його електронну адресу, та доставлено представнику позивача - адвокату Ковальову А.В. до електронної скриньки 27 січня 2025 року о 10:52:48.

30. Повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на 17 лютого 2025 року позивачем вимоги ухвали суду не виконано.

31. В апеляційній та касаційній скарзі представник позивача - адвокат Ковальов А.В. наполягає на тому, що 30 січня 2025 року на виконання вимог вказаної ухвали подав до Деснянського районного суду міста Києва заяву з усунутими недоліками, що підтверджується чеками про відправку.

32. Як вбачається з доданих до касаційної скарги матеріалів, позовна заява з додатками подана до Деснянського районного суду міста Києва саме на виконання вимог ухвали про усунення недоліків, оскільки на першому аркуші вказаної позовної заяви наявний номер справи № 754/1103/25, що надавало змогу канцелярії суду ідентифікувати її в момент отримання.

33. Однак, незважаючи на це, отримавши вказану позовну заяву канцелярія суду їх ідентифікувала та зареєструвала 07 лютого 2025 року, як первинно подану позовну заяву та присвоїла № 754/2151/25, що призвело до подвійного провадження за однією позовною заявою.

34. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року (суддя Буша Н.Д) у справі № 754/2151/25 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків - сплати судового збору, а ухвалою від 30 квітня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку не усуненням її недоліків.

35. Вказані обставини дають підстави для висновку, що представник позивача - адвокат Ковальов А.В. в межах адміністративної справи № 754/1103/25 на виконання вимог ухвали про усунення недоліків від 23 січня 2025 року подав до Деснянського районного суду міста Києва заяву з усунутими недоліками.

36. Однак, станом на 17 лютого 2025 року з незалежних від представника позивача причин вказані матеріали не були передані (судді Панченко О.М.) в межах адміністративної справи № 754/1103/25, відповідно, таким матеріалам не була надана належна правова оцінка, що призвело до передчасного висновку суду про невиконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви та її повернення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

37. А тому, доводи касаційної скарги знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

38. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції залишаючи без руху позовну заяву у зв`язку з тим, що надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином безпідставно послався на Національний стандарт України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, а також на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18 червня 2015 року № 1000/5 з огляду на таке.

39. З 01 вересня 2021 року набрав чинності Національний стандарт «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 91 липня 2020 року № 144, а Національний стандарт України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, на який послався суд першої інстанції наразі втратив чинність.

40. Крім того, згідно з підпунктом 1.1 вказаний стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:

- органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;

- підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

41. Таким чином, вказані положення не поширюються на документи, що додані до позовної заяви фізичною особою.

42. Що ж стосується Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18 червня 2015 року № 1000/5, то згідно з пунктом 1 розділу І ці правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

43. Отже, зазначені правила також не поширюються на документи, що додані до позовної заяви фізичною особою.

44. Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив положення статті 94 КАС України, відповідно до якого належним засвідченням копій документів Кодекс визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.

45. З огляду на обставини, які склалися у цій справі, колегія суддів зазначає, що суд не може обмежувати право сторони в доступі до суду. Така обставина, як помилкова реєстрація судом документів, поданих на виконання ухвали про усунення недоліків, як нової позовної заяви (із присвоєнням нового номера) замість приєднання їх до матеріалів первинного позову, є обставиною, що не залежить від волі позивача. Така ситуація свідчить про технічну помилку апарату суду. Якщо вимоги ухвали виконані вчасно, заява вважається поданою в день первинного звернення.

46. У такій ситуації суд має керуватися принципом розумності і добросовісності та іншими процесуальними механізмами, передбаченими КАС України.

47. Отже, враховуючи активні дії представника позивача щодо виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в межах адміністративної справи № 754/1103/25, та помилкову реєстрацію поданих ним документів у вигляді первинно поданої позовної заяви з присвоєнням № 754/2151/25, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, з яким погодився суд апеляційної інстанції, є передчасним.

48. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Андрія Васильовича задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі №754/1103/25 скасувати.

Справу №754/1103/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Деснянського районного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду