Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2015 р. м. Київ К/800/55579/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача Домашенко К.В.,

представника відповідача Вільгельм А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року

у справі № 826/9815/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест» (далі - ТОВ «Житлобудінвест») звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція), в якому просило скасувати постанову № 141/12 по справі про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції № 141/12 від 04 вересня 2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем за наслідки проведення перевірки встановлено вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що ним не спростовано.

В запереченнях, що надішли на адресу суду, позивач вважає рішення судів законними та обґрунтованими, тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав, просив задовольнити її з підстав, викладених в ній, представник позивача заперечив проти задоволення касаційної скарги, рішення судів просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що ТОВ «Ітон Груп» є замовником об'єкту будівництва «Багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Звіринецька, 47, вул. Звіринецька, 49/6, пров. Новоселецький, 4, пров. Новоселецький, 4-а у Печерському районі м. Києва», генеральним підрядником якого є ТОВ «Житлобудінвест».

На виконання вимоги Управління Служби безпеки України у м. Києві від 23 липня 2012 року № 51/2/2-48140 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатом якої складено відповідний акт перевірки від 22 серпня 2012 року.

Вказаним актом перевірки встановлено ряд порушень: будівельні роботи ведуться з порушенням вимог ДБН А.3.1.5-2009 «Організація будівельного виробництва», ДБН А.3.22-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», а саме: на об'єкті відсутня відповідальна особа за виконання робіт; з 03 серпня 2012 року не ведеться загальний журнал робіт; відсутній будгенплан; відсутня мийка коліс для автотранспорту; неогороджені небезпечні зони (сходові марші, балкони консольного типу); влаштування будмайданчика не відповідає вимогам безпеки (складування арматури і піддонів).

При цьому, замовнику та генпідряднику висунуто вимогу до 23 серпня 2012 року надати до Інспекції проектну документацію, накази про призначення на посади, ідентифікаційні коди, банківські реквізити товариств.

22 серпня 2012 року відповідачем складено припис, яким вимагається зупинити будівельні роботи з 22 серпня 2012 року та усунути виявлені порушення відповідно до вимог чинного законодавства і до 27 серпня 2012 року надати до Інспекції документи зазначені в акті перевірки від 22 серпня 2012 року.

Також Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 серпня 2012 року, яким встановлено вчинення позивачем правопорушень, зафіксованих актом перевірки від 22 серпня 2012 року, відповідальність за що передбачена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

На підставі акту перевірки від 22 серпня 2012 року, припису від 22 серпня 2012 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2012 року, Інспекцією прийнято постанову від 04 вересня 2012 року № 141/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вказаною постановою ТОВ «Житлобудінвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у зв'язку з чим накладено штраф у розмірі 49590 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень прийнято з порушенням процедури проведення перевірки позивача. Наведена обставина підтверджена рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

Суд не погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами перевірки: актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22 серпня 2012 року та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 серпня 2012 року, які не містять зауважень, пояснень уповноваженої особи ТОВ «Житлобудінвест», позивачем виконувались будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до змісту п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок) підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку).

П. 22 Порядку передбачено складання постанови про накладення штрафу.

Відповідачем дотримано вказаний порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що встановлено судом першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції.

Щодо посилання судів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року по справі № 826/1284/13-а, як на підставу незаконності дій відповідача та обставину, що звільняє від доказування відповідно до ст. 72 КАС України при перевірці законності спірної постанови відповідача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Суди, під час нового розгляду справи, не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведених у судових рішеннях цивільних, господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги ч.ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

З урахування наведеного, суд касаційної не заперечує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року по справі № 826/1284/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що будівельні роботи на об'єкті будівництва «Багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Звіринецька, 47, вул. Звіринецька, 49/6, пров. Новоселецький, 4, пров. Новоселецький, 4-а у Печерському районі м. Києва» виконувались на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, а тому і припис від 22 серпня 2012, яким зупинено будівельні роботи на зазначеному об'єкті будівництві, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню та що відповідач при прийнятті такого припису діяв з порушенням п. 11 Порядку.

Разом з тим, обставини, встановлені вказаною постановою разом з іншими доводами позивача не спростовують фактів, встановлених перевіркою, а саме: виконання ТОВ «Житлобудінвест» будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, що є підставою для притягнення позивача, як суб'єкта містобудування, до відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

З урахування встановлених судами обставин, факту вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності та за відсутності доказів, які б могли спростувати наведені обставини, оскаржувана постанова відповідача прийнята з дотриманнями вимог, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому не підлягає скасуванню.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудінвест» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: