ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ К/800/23100/16

К/800/22346/16

К/800/22710/16

К/800/23437/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Заїки М.М.,розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційними скаргами ОСОБА_4, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року,

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області), Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства доходів і зборів України від 19 лютого 2016 року №16-0 про звільнення з посади першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області; поновлення на посаді; виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язання виплатити недораховані та невиплачені суми надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення, індексації заробітної плати; виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; стягнення моральної шкоди в розмірі 43000 грн.

Вважав незаконним звільнення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), оскільки скорочення чисельності як штату, так і посади першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, яку позивач обіймав до реорганізації, не відбулося. Також зазначав, що у період роботи з 6 червня 2014 року по 19 лютого 2016 року йому не в повному обсязі нараховувалися та виплачувалися надбавки та індексація заробітної плати, а розрахунок при звільненні здійснено несвоєчасно.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 19 лютого 2016 року №16-0 про звільнення ОСОБА_4 Поновлено позивача на посаді першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області з 20 лютого 2016 року. Стягнуто з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 лютого 2016 року по 12 травня 2016 року у сумі 10461,00 грн з відрахуванням обов'язкових платежів. Стягнуто з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на користь позивача: надбавку за вислугу років за період з липня 2014 року по квітень 2015 року включно у сумі 226,45 грн; індексацію заробітної плати за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року у сумі 3244,16 грн; надбавку за високі досягнення за період з липня 2014 року по квітень 2015 року включно у сумі 113,21 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1711,80 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, вважаючи, що суди при вирішенні спору вийшли за межі позовних вимог та не в повній мірі захистили його трудові права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині поновлення на роботі в Новокаховській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати ДФС України видати наказ про призначення позивача на посаду першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області шляхом переведення з ГУ Міндоходів у Херсонській області. Зазначає, що висновки судів про поновлення позивача в ліквідованій установі не відповідають вимогам закону та практиці Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 жовтня 2012 року (справа №21-267а12). Стверджує, що суди помилково застосували до спірних правовідносин положення пункту 19 Постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9, оскільки цей пункт стосується випадків припинення підприємства шляхом ліквідації, тоді як у справі, що розглядається, відбулась реорганізація підприємства.

ДФС України у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначає, що суди не залучили до участі у справі Міністерство доходів і зборів України, крім того, Новокаховська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, в якій суди поновили позивача, ліквідована. Згідно з процедурою добору кадрів в органи ДФС України, затвердженою наказом ДФС України від 3 листопада 2014 року №240, призначення на посади працівників номенклатури Міндоходів України відбувається у разі, коли таке призначення погоджено з головою відповідної місцевої державної адміністрації. Оскільки такого листа до ДФС України не надходило, законних підстав щодо направлення подання про погодження призначення позивача на керівну посаду не було.

У касаційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає, що здійснило всі необхідні та можливі дії щодо працевлаштування позивача, зокрема, направляло до ДФС України подання про призначення його на посаду першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області. Однак, оскільки направлені документи залишені ДФС України без розгляду, призначити позивача на вказану посаду не було можливості.

Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у поданій касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове про відмову в позові. Зокрема, не погоджується з висновками судів щодо порушення порядку нарахування позивачу надбавки за високі досягнення у праці та за вислугу років, оскільки їх виплата проводилась відповідно до постанови КМУ від 31 березня 2015 року №153.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 6 червня 2014 року обіймав посаду першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» здійснено реорганізацію Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області шляхом приєднання до територіальних органів Державної фіскальної служби, та утворено Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Відповідно до наказу ДФС України від 25 грудня 2015 року № 996 затверджено чисельність працівників Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у кількості 79 штатних одиниць, замість 110, які були раніше.

Тобто, у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області чисельність працівників зменшилася на 31 особу.

15 грудня 2014 року ГУ ДФС у Херсонській області направило голові ДФС України та голові комісії з реорганізації Міндоходів України подання щодо призначення ОСОБА_4 на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Разом з тим, по даному поданню жодного рішення ДФС України не прийнято.

У зв'язку з реорганізацією Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, наказом голови комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Херсонській області від 27 лютого 2015 року №18-о позивача попереджено про наступне звільнення із займаної посади 29 квітня 2015 року. Одночасно ОСОБА_4 запропоновано посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, з якою він погодився.

23 квітня 2015 року ГУ ДФС у Херсонській області направило до ДФС України листа щодо прискорення призначення позивача на посаду заступника начальника.

21 травня 2015 року ГУ ДФС у Херсонській області отримано відповідь, згідно з якою лист від 23 квітня 2015 року повернуто без розгляду у зв'язку з тим, що матеріали про призначення ОСОБА_4 підготовлено з порушенням Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури голови ДФС України, затвердженого наказом ДФС України від 3 листопада 2014 року №240.

4 червня 2015 року позивачу запропоновано посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників і звітності управління реєстрації платників та електронних сервісів ГУ ДФС у Херсонській області, від якої він відмовився.

У зв'язку з відмовою від вказаної посади, голова комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Херсонській області 12 червня 2015 року направив голові комісії з реорганізації Міндоходів України матеріали про звільнення позивача з займаної посади 18 червня 2015 року. Однак, по даному листу рішень не приймалось.

У подальшому дату наступного вивільнення позивача перенесено та попереджено про наступне звільнення із займаної посади 18 червня 2015 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

11 серпня 2015 року позивачу запропоновано посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, з якою він погодився.

12 серпня 2015 року ГУ ДФС у Херсонській області звернулось до голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо погодження призначення позивача на посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, однак результати розгляду даного листа у справі відсутні.

19 лютого 2016 року позивачу запропоновано посаду заступника начальника - начальника Великоолександрівського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та посаду начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, від яких позивач відмовився.

Наказом голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 19 лютого 2016 року №16-о позивача звільнено з посади з 19 лютого 2016 року згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності. Підставою в наказі зазначено: лист ГУ ДФС України у Херсонській області від 19 лютого 2016 року №1033/8/21-22-04-37, попередження про наступне звільнення ОСОБА_4, пропозиція вакантних посад.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що звільнення позивача є незаконним, проведеним з порушенням встановленої законом процедури, у зв'язку з чим він підлягає поновленню на раніше займаній посаді в Новокаховській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Відповідно до статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Суди виходили з того, що в Новокаховській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області відбулась реорганізація, яка супроводжувалась скороченням чисельності працівників.

Однак посада позивача (перший заступник начальника ОДПІ) після реорганізації не скорочувалась, що не заперечувалось відповідачами та підтверджується штатними розписами Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на 2015, 2016 роки.

Протягом 2015 року позивач тричі надавав згоду на запропоновану йому посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ГУ ДФС у Херсонській області у свою чергу двічі направляло до ДФС України подання щодо призначення позивача на зазначену посаду (15 грудня 2014 року) та лист з клопотанням щодо повторного розгляду подання (23 квітня 2015 року), по яких жодного рішення не прийнято.

Щодо листа ДФС України, яким повідомлялося ГУ ДФС у Херсонській області про повернення листа від 23 квітня 2015 року без розгляду, судами не встановлено, які саме порушення допущено при направленні матеріалів щодо призначення позивача на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, та з яких підстав матеріали не направлялися до ДФС України після усунення недоліків.

Як правильно зазначили суди, в подальшому, замість того, щоб усунути недоліки, які стали підставою для повернення листа від 23 квітня 2015 року, ГУ ДФС у Харківській області запропоновувало позивачу інші посади, у той час як посада заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області була вакантною до 30 липня 2015 року, до призначення на неї іншої особи.

Також суди встановили, що у період з 8 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року була вакантна посада першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, а з 28 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року - посада заступника начальника - начальника Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, які позивачу не пропонувалися.

Досліджуючи процедуру щодо призначення працівника на посаду керівника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, суди керувались постановою КМУ від 25 січня 2012 року №45 «Про затвердження Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», згідно з положеннями якої призначення на посади керівників зазначених територіальних органів відбувається у разі, коли таке призначення погоджено з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

Відповідач у свою чергу посилається на те, що у спірних правовідносинах він керувався Порядком призначення на посади та звільнення з посад працівників обліково-контрольної номенклатури ДФС України, затвердженого наказом ДФС України від 3 листопада 2014 року №240.

Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (у редакцій, яка діяла на час погодження кандидатури позивача на зайняття посади заступника начальника) керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.

Про те, що призначення заступника керівника на посаду має погоджуватись з головою відповідної місцевої державної адміністрації, у наведеній статті не йдеться. Запропонована позивачу посада, на яку він погодився, вимагала погодження лише міністра центрального органу виконавчої влади.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками судів про незаконність звільнення позивача з посади та необхідність його поновлення на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з пунктом 19 Постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Суди встановили, що 30 вересня 2015 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

У той же час, як вбачається з штатних розписів Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на 2015, 2016 роки, посада першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ, яку обіймав позивач та з якої був незаконно звільнений, після реорганізації не скорочувалась, його попереднє місце роботи збереглось.

Оскільки позивача неможливо поновити на попередній роботі у зв'язку з припиненням Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області як юридичної особи, позивач підлягає поновленню в новоутвореній Новокаховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на посаді першого заступника начальника, яку він обіймав.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і в цій частині неправильно вирішив спір, апеляційний суд цієї помилки не виправив.

За таких обставин, суд касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду апеляційної інстанції та зміни постанови суду першої інстанції в частині посади, на яку позивач мав бути поновленим, відповідно до правил пункту 4 частини 1 статті 223 та статті 225 КАС України.

Зважаючи на правила нарахування надбавки за вислугу років, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року №268, суди дійшли правильного висновку про безпідставність неврахування при виплаті позивачу доплати за ранг, як складової заробітної плати, що призвело до недоплати позивачу заробітної плати. Неправильне нарахування надбавки за вислугу років вплинуло також на нарахування надбавки за високі досягнення, яка є її складовою.

Враховуючи встановлені обставини щодо порушення строків виплати належних позивачу, як звільненому працівникові, сум, суди також обгрунтовано стягнули на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 лютого 2016 року по 1 березня 2016 року, виходячи з положень статті 117 КЗпП.

Доводам, що містяться у касаційних скаргах відповідачів, суди першої та апеляційної інстанцій надали правильну правову оцінку.

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та стягнення моральної шкоди, позивач в цій частині судові рішення не оскаржує.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційні скарги ОСОБА_4, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року скасувати в частині поновлення ОСОБА_4 в Новокаховській ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області та змінити в цій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року. Поновити ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В. Заїка М.М.