Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/28964/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Лосєва А.М.

Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року

у справі № 2а-6465/10/0470

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернулась до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області (далі - РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області; відповідач) про скасування рішення № 040458 від 10 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ФОП ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку кафетерію, що належить ФОП ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 67/32/НОМЕР_1 від 11 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 040458 від 10 березня 2010 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) у зв'язку із зберіганням алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Єдиний реєстр).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову повністю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що до Єдиного реєстру має бути внесено будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно в місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від торгівельного об'єкта місцях (складських приміщеннях).

Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місцем зберігання є місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру.

Таким чином, Закон № 481/95-ВР розрізняє поняття «місце торгівлі» та «місце зберігання» і ці поняття не є тотожними, тому місця роздрібної торгівлі не можуть відноситись до місць зберігання.

На користь цієї позиції свідчить також доповнення Законом України від 20 травня 2010 року № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 15 Закону № 481/95-ВР частиною тридцять шостою, згідно з якою суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Алкогольні напої та тютюнові вироби в розглядуваній ситуації виявлено контролюючим органом в кафетерії, тобто у місці роздрібної торгівлі, внесення якого до Єдиного реєстру Законом № 481/95-ВР не передбачено.

А відтак, у відповідача в даному випадку були відсутні правові підстави для застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій оскаржуваним рішенням.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати рішення № 040458 від 10 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Лосєв А.М.

Юрченко В.П.