Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 641/4242/17-ц

провадження № 61-10869св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Харківській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року у складі судді Колодяжної І. М. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківської області), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 квітня 2016 року він подав заяву до Комінтернівського відділу поліції про надання ОСОБА_5 завідомо неправдивих показань щодо нього. Вказана заява зареєстрована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 квітня 2016 року за № 12016220540000799 за частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України. Матеріали кримінального провадження на той час знаходилися у провадженні слідчого слідчого відділу Слобідського відділу поліції ОСОБА_6, який не проаналізувавши отримані ним документи та не надавши їм належної оцінки, 17 листопада 2016 року виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12016220540000799.

23 листопада 2016 року зазначену постанову про закриття кримінального провадження № 12016220540000799, скасовано слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 у зв'язку із тим, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, оскільки слідчим не проведено всіх необхідних слідчих (розшуковик) дій під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, не повно перевірено доводи ОСОБА_4, не досліджено відеозапис, наданий ОСОБА_4 Крім того у постанові про закриття кримінального провадження не зазначено чому слідчий надав перевагу показанням ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновкам фахівця та експерта.

28 грудня 2016 року він ознайомився із матеріалами зазначеного кримінального провадження, де остання слідча дія датується 03 вересня 2016 року.

Оскільки, після реєстрації його заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 квітня 2016 року минули всі розумні та допустимі процесуальні строки, а слідчий ОСОБА_6 навмисно проводив розслідування однобоко, поверхнево та з метою захисту інтересів ОСОБА_5, усупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України, не надав оцінки відеозапису, жодної слідчої дії, направленої на встановлення істини у справі ним не проведено, про що свідчать самі матеріали кримінального провадження № 12016220540000799, то 06 січня 2017 року він звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова зі скаргою на встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні від 14 квітня 2016 року № 12016220540000799.

13 січня 2017 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова встановлено, що досудове розслідування триває повільно та встановлено для слідчого строк два місяці для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження за № 12016220540000799, який необхідно обчислювати із 13 січня 2017 року.

У березні-травні 2017 року він неодноразово звертався до начальника Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою та був на прийомі зі скаргою про те, що слідчий ОСОБА_6 навмисно не виносить підозру та не передає матеріали кримінальних проваджень № 12016220540000799, № 12016220540000817, № 12016220540001970, № 12016220540002416 до суду, незважаючи на той факт, що у кримінальних провадженнях № 12016220540000799, № 12016220540000817, № 12016220540002416 закінчилися встановлені судом процесуальні строки, та просив надати можливість ознайомитися із матеріалами вказаних кримінальних проваджень із одночасним надання можливості зробити фотокопії, надати йому відповіді у письмовому вигляді, яких ще доказів у матеріалах вказаних кримінальних проваджень не вистачає слідству для притягнення винних осіб до відповідальності.

Лише через 4 місяці, 24 травня 2017 року він зміг ознайомитися із матеріалами кримінальних проваджень.

У зв'язку із наведеним вважав, що фактично більше року посадовці відділу поліції своєю бездіяльністю і незаконними рішеннями, не здійснюючи досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням, навмисно і неправомірно не діяли й лише імітують досудове слідство, неодноразово приймаючи незаконні і невмотивовані процесуальні рішення ? постанови про закриття кримінального провадження, викладаючи у них завідомо неправдиві свідчення, фактично покриваючи осіб, що вчинили злочин. Крім того, бездіяльність слідчих і процесуального керівника прокурора свідчить про невиконання ними завдань кримінального провадження і не проведення необхідних законних дій у межах кримінального провадження, коли вони навмисно не проводять належним чином передбачені законом слідчі дії.

У зв'язку із чим він протягом тривалого часу змушений домагатися незалежного справедливого розслідування, ініціювати розгляди у судах та в інших інстанціях, що відбирає багато часу та сил на підготовку та участь у судах, де він змушений захищати свої інтереси, протистояти незаконним діям поліції та прокуратури, як органу, що здійснює нагляд.

Вважав, що своїми тривалими неправомірними діями і довгостроковою неправомірною бездіяльністю співробітники поліції, завдали йому моральної шкоди.

Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути із державного бюджету на його користь 172 800,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої посадовими особами поліції внаслідок навмисної імітації нагляду за досудовим розслідуванням, прийняттям незаконних і неправомірних рішень, протиправною тривалою бездіяльністю під час розслідування кримінального провадження № 12016220540000799, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2016 року за ознаками частини першої статті 384 Кримінального кодексу України.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів порушення його прав бездіяльністю посадових осіб Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, що встановлено судовими рішеннями. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України відхилено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно застосував положення статей 23, 1174 ЦК України та визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди врахував характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

У лютому 2018 року Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що бездіяльність посадових осіб Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області не встановлена жодним судовим рішенням.

У травні 2018 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу, у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Державної казначейської служби України не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що13 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою, в якій повідомив про надання ОСОБА_5 завідомо неправдивих показань щодо нього у кримінальному провадженні № 12016220540000751.

14 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220540000799 внесені відомості за зазначеним фактом за ознаками частини першої статті 384 Кримінального кодексу України.

17 листопада 2016 року постановою слідчого слідчого відділу Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 закрите кримінальне провадження № 12016220540000799 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова 19 грудня 2016 року скасовано постанову слідчого Слобідського відділу поліції НП в Харківській області від 17 листопада 2016 року про закриття кримінального провадження № 12016220540000799, оскільки слідчим не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування; ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 січня 2017 року встановлено факт тривалого повільного розслідування кримінального провадження №12016220540000799; постановою Прокуратури Харківської області від 22 серпня 2017 року, постанову слідчого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 29 червня 2017 року про закриття кримінального провадження від 14 квітня 2016 року № 12016220540000799 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 125, частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України скасовано, у зв'язку з тим, що прийняття рішення про його закриття є необґрунтованим, оскільки слідчим під час досудового розслідування належним чином не перевірено доводи потерпілого щодо надання завідомо неправдивих показань щодо нього та не перевірено обставин спричинення заявнику тілесних ушкоджень.

28 грудня 2016 року ОСОБА_4 ознайомився із матеріалами зазначеного кримінального провадження, де остання слідча дія датується 03 вересня 2016 року, з яких йому стало відомо, що дії у вказаному провадженню не здійснюються.

06 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого суді із заявою про встановлення процесуального строку для досудового розслідування № 1201622054000799.

13 січня 2017 року ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова встановлено для слідчого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 строк два місяці до 13 березня 2017 року для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 1201622054000799 із зазначенням, що досудове розслідування триває повільно.

На неодноразові звернення від 27 березня, 15 та 22 травня 2017 року до керівництва Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 відповідей не отримав.

27 червня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до ГУ НП в Харківській області щодо проведення службового розслідування і надання оцінки професійної придатності співробітників Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області .

Постановою старшого слідчого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 29 червня 2017 року, кримінальне провадження від 14 квітня 2016 року № 12016220540000799 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першої статті 125, частиною першою 384 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку із відсутністю у діяннях складів кримінальних правопорушень.

17 липня 2017 року ОСОБА_4 повторно звернувся до начальника Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою про надання йому відповіді на заяви від 27 березня, 15 та 22 травня 2017 року.

Згідно з відповіддю Слобіського відділу поліції НП в Харківській області від 17 липня 2017 року № 62/5791, ОСОБА_4 повідомлено, що відповіді на заяву від 15 травня 2017 року та інші аналогічні заяви направлено поштою.

24 липня 2017 року повторно звернувся до начальника Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою про надання йому відповіді на заяви від 27 березня, 15 та 22 травня 2017 року.

Постановою Прокуратури Харківської області від 22 серпня 2017 року скасовано постанову слідчого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 29 червня 2017 року про закриття кримінального провадження від 14 квітня 2016 року № 12016220540000799 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першої статті 125, частиною першою 384 Кримінального кодексу України. Матеріали кримінального провадження направлено керівнику Харківської місцевої прокуратури № 5 для організації проведення подальшого досудового розслідування.

06 вересня 2017 року ОСОБА_4 до ГУ НП в Харківській області подано скаргу, в якій він просив зобов'язати Слобідський відділ поліції розглянути в якості доказів у кримінальному провадженню № 12016220540000799 зазначений у скарзі перелік документів, пред'явити підозру винним особам і передати матеріали кримінального провадження до суду.

Постановою старшого слідчого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 25 вересня 2017 року кримінальне провадження від 14 квітня 2016 року № 12016220540000799 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першої статті 125, частиною першою 384 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку з відсутністю у діяннях складів кримінальних правопорушень.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року постанову старшого слідчого слідчого відділу Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 від 25 вересня 2017 року скасовано у зв'язку із тим, що її не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки досудове слідство проведено поверхово, неповно, без всебічного дослідження обставин справи та без виконання вимог ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені норми права, суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки підставою для відшкодування шкоди є встановлена ухвалами слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року та від 13 січня 2017 року протиправна бездіяльність посадових осіб Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області у частині невиконання своїх службових обов'язків.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди правильно виходили із засад розумності та виваженості, із урахуванням обставин справи та наслідків, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру унаслідок неодноразового невиконання посадовими особами Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області своїх службових обов'язків.

Доводи касаційної скарги до уваги не беруться, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик