Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.04.2020 року у справі №480/1449/18

Постанова

Іменем України

(додаткова)

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 480/1449/18

провадження № 61-6487 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат Іванова Тетяна Вікторівна,

відповідач - Миколаївська обласна психіатрична лікарня № 2 Миколаївської обласної ради,

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Тетяни Вікторівни, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 2 Миколаївської обласної ради, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду

від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б.,

Галущенка О. І., Лівінського І. В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 2 Миколаївської обласної ради (далі - Миколаївська ОПЛ № 2), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області у складі судді Терентьєва Г. В. від 05 грудня 2019 року (з урахуванням ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 грудня

2019 року про виправлення описки) позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Наказ Миколаївської ОПЛ № 2 від 07 квітня 2016 року за № 41-к у частині звільнення старшої медичної сестри у відділенні з посиленим наглядом ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП Українивизнано незаконним і скасовано.

ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді старшої медичної сестри

у відділенні з посиленим наглядом у Миколаївській ОПЛ № 2 або на іншій рівнозначній посаді за вибором позивача з 30 березня 2016 року.

Стягнуто з Миколаївської ОПЛ № 2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2016 року

по 05 грудня 2019 року, визначити податки і обов'язкові збори,

що підлягають сплаті в дохід держави.

Допущено негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі

та присудженої ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за один місяць у розмірі 4
460,25 грн з урахуванням податків та обов'язкових зборів.

Стягнуто з Миколаївської ОПЛ № 2 судовий збір у дохід держави у розмірі 768,40
грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Миколаївської ОПЛ № 2 задоволено. Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 грудня

2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задовленні позову ОСОБА_1 відмовлено. Компенсовано Миколаївській ОПЛ № 2 за рахунок держави 2 114,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Миколаївського апеляційного суду

від 03 березня 2020 року скасовано й залишено в силі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 грудня

2019 року., виключивши з резолютивної частини слова "або на іншій рівнозначній посаді за вибором позивача з 30 березня 2016 року".

У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Т. В., про ухвалення додаткового рішення у справі, яка мотивована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат, тому просить вирішити питання відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 3
925,02 грн.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаної заяви.

Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 270 ЦПК України).

Згідно з підпунктом в) пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 клопотання про розподіл судових витрат заявлено не було.

Проте судом установлено, що за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 березня

2020 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3 925,02 грн,

що підтверджується платіжним дорученням від 06 травня 2020 року № N1D9R3827M.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Т. В., та ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Тетяни Вікторівни, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути з Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 2 Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 01998414) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати, пов'язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, у розмірі 3 925,02 грн (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень дві копійки).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю.

В. Черняк