Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.03.2019 року у справі №727/7932/18

Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 727/7932/18

провадження № 61-4014св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Путильська районна рада Чернівецької області, голова Путильської районної ради Чернівецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Путильської районної ради Чернівецької області, голови Путильської районної ради Чернівецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання контракту в частині таким, що не відповідає законодавству та визнання недійсним, зобов'язання вчинити дії, визнання контракту продовженим.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2014 року № 61-28/14 ОСОБА_1 призначено головним лікарем Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" (далі - КЗ "Путильська центральна районна лікарня") та доручено голові Путильської районної ради Чернівецької області укласти контракт з ним терміном на три роки у встановленому чинним законодавством порядку.

Вказує, що відповідно до наказу КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2014 року № 58кз позивача призначено головним лікарем цієї лікарні.

На підставі рішення Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2014 року № 61-28/14 між указаним органом місцевого самоврядування в особі голови районної ради та позивачем 19 вересня 2014 року укладено контракт, відповідно до умов якого останнього призначено на посаду керівника об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селища району, головним лікарем Чернівецької області КЗ "Путильська центральна районна лікарня" терміном на три роки з 19 вересня 2014 року до 18 вересня 2017 року (пункт 6.1 контракту).

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2017 року № 30-к ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України звільнено з посади головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

Наказом заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року № 21к-зв на підставі розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2017 року № 30-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України (закінчення строку дії контракту) з 18 вересня 2017 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 02 лютого 2018 року у справі № 727/10158/17 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2017 року № 30-к про звільнення з посади головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 з 18 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Визнано незаконним та скасовано наказ заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року № 21к-зв про звільнення ОСОБА_1 від займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України (закінчення строку дії контракту) з 18 вересня 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року згідно з пунктами 5.5,6.4 контракту. Стягнуто з КЗ "Путильська центральна районна лікарня" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 вересня 2017 року до 02 лютого 2018 року в розмірі 81 138,24 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня".

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 квітня 2018 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. Судові рішення набрали законної сили.

Разом з тим, наказом заступника головного лікаря з економічних питань Триньки М.

В. від 02 травня 2018 року № 28кз скасовано наказ заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року № 21к-зв "Про звільнення ОСОБА_1 від займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України з 18 вересня 2017 року"; поновлено його на посаді головного лікаря вказаного закладу.

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 02 травня 2018 року № 16-к відсторонено від виконання обов'язків головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 у зв'язку з відкриттям кримінального провадження; зобов'язано голову районної ради Шевчука М. М. створити комісію по перевірці фінансових порушень у КЗ "Путильська центральна районна лікарня". На час проведення перевірки обов'язки тимчасово покладено на ОСОБА_2 (завідувача поліклінікою цієї лікарні).

На виконання розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області від 02 травня 2018 року № 16-к та у зв'язку з відкриттям кримінального провадження наказом заступника головного лікаря з економічних питань від 02 травня 2018 року № 36 відсторонено від виконання обов'язків головного лікаря ОСОБА_1; на час проведення перевірки обов'язки головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" тимчасово покладено на ОСОБА_2

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 07 червня 2018 року № 22-к звільнено ОСОБА_2 з посади тимчасово виконуючого обов'язки головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 11 червня 2018 року та скасовано розпорядження голови районної ради від 02 травня 2018 року № 16-к (пункт 1). Поновлено на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 з 18 вересня 2017 року до 18 вересня 2018 року згідно з пунктами 5.5,6.4 контракту (пункт 2).

Згідно з розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 20 червня 2018 року № 25-к пункт 2 розпорядження від 07 червня 2018 року № 22-к "Про виконання рішення Шевченківського районного суду" викладено в новій редакції: "Допустити до виконання службових обов'язків на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1".

Листом голови районної ради від 18 червня 2018 року № 02-12/165 позивача повідомлено про закінчення 18 вересня 2018 року терміну дії його контракту.

Рішенням ХХХIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VI скликання від 02 квітня 2015 року № 19-33/15, яким затверджено Типовий контракт з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, встановлено, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Рішенням ІІ пленарного засідання VIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VIІ скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16 указане вище положення визнано таким, що втратило чинність, а також затверджено Типовий контракт з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, відповідно до абзацу 2 пункту 27 якого, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642 та рішенням ІІ пленарного засідання VIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VIІ скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16 регламентовано продовження контракту на той самий строк, що й було укладено, в той час як згідно з умовами контракту від 19 вересня 2014 року термін його дії становить три роки з можливістю його автоматичної пролонгації лише на один рік.

Позивач вказував, що умови спірного контракту про його пролонгацію лише на один рік суперечать нормам чинного законодавства та рішенням органів місцевого самоврядування.

Також зазначив, що про порушення права на працю щодо пролонгації контракту на три роки він дізнався після ознайомлення з попередженням про звільнення у зв'язку із закінченням строку контракту від 18 червня 2018 року № 02-12/165, а також після ознайомлення з розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 07 червня 2018 року № 22-к "Про виконання рішення Шевченківського районного суду", яким його поновлено на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року до 18 вересня 2018 року.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: поновити йому строк звернення до суду; визнати контракт, укладений 19 вересня 2014 року між ним та Путильською районною радою Чернівецької області, таким, що не відповідає законодавству, а саме пункту 4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, пункту 27 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, пункту 27 Типового контракту з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, затвердженого Рішенням ІІ пленарного засідання VІІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VІІ скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16; визнати недійсним пункт 6.4 контракту в частині продовження строку його дії на один рік; зобов'язати голову Путильської районної ради Чернівецької області привести контракт відповідно до вимог пункту 4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, пункту 27 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, пункту 27 Типового контракту з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, затвердженого Рішенням ІІ пленарного засідання VІІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VІІ скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16; визначити строк продовженої дії укладеного 19 вересня 2014 року контракту - три роки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 18 вересня 2018 року (в складі судді Слободян Г. М. ) позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнано контракт, укладений 19 вересня 2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області в особі голови районної ради та ОСОБА_1 таким, що не відповідає законодавству, зокрема пункту 4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, пункту 4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642 та пункту 27 Типового контракту з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, затвердженого Рішенням ІІ пленарного засідання VІІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VІІ скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16.

Визнано недійсним пункт 6.4 контракту (Розділу 6 "Термін дії контракту"), укладеного 19 вересня 2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області в особі голови районної ради та ОСОБА_1 у частині продовження строку його дії на один рік.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлене контрактом положення про те, що контракт автоматично набирає чинності терміном на один рік, якщо відповідно до пункту 5.5 контракту жодна із сторін не виявляє зацікавленості у його подальшому поновленні, погіршує становище позивача порівняно з чинним законодавством.

При цьому суд поновив строк звернення до суду, визнавши наведені позивачем причини поважними.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 25 жовтня 2018 року (в складі судді Слободян Г. М. ) визнано контракт, укладений 19 вересня 2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області в особі голови районної ради та ОСОБА_1 таким, що не відповідає пункту 27 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №
642.

Зобов'язано голову Путильської районної ради Чернівецької області привести контракт, укладений 19 вересня 2014 року між Путильською районною радою Чернівецької області в особі голови районної ради та ОСОБА_1, у відповідність до пункту 27 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що стосовно частини позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь голови Путильської районної ради Чернівецької області Шевчука М. М. 1 057,20 грн витрат зі сплати судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на контрактну форму трудового договору положення статті 9 КЗпП України не поширюється.

Обраний позивачем спосіб судового захисту не узгоджується з характером правовідносин, так як по суті йдеться про забезпечення його прав на майбутнє або про зобов'язання голови районної ради привести контракт відповідно до вимог законодавства.

Нормативно-правові акти, які передбачають при певних умовах пролонгацію контракту на строк, на який його було укладено, були прийняті після укладення контракту з позивачем, а тому в силу статті 58 Конституції України застосовані бути не можуть.

Поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Не застосувавши положення нормативно-правових актів, які передбачають пролонгацію контракту саме на той строк, на який його було укладено, апеляційний суд порушив право позивача на працю.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Неправильне тлумачення апеляційним судом статті 16 ЦК України суперечить вимогам закону та призвело до неправомірної відмови ОСОБА_1 у реалізації права на судовий захист.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові ОСОБА_1 з підстав дискримінації, не мотивував свого рішення, ухилився від надання правового аналізу обставинам нерівного становища ОСОБА_1, обраного на посаду 19 вересня 2014 року до нормативного затвердження Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я 16 жовтня 2014 року, порівняно з керівниками закладів охорони здоров'я обраних після затвердження зазначеної типової форми контракту.

Встановлене контрактом положення про те, що, якщо відповідно до пункту 5.5 контракту жодна із сторін не виявляє зацікавленості у його подальшому поновленні, контракт автоматично набирає чинності терміном на один рік, погіршує становище ОСОБА_1 порівняно з чинним законодавством.

Позивач дізнався про порушення свого права після ознайомлення з попередженням про звільнення у зв'язку із закінченням строку контракту від 18 червня 2018 року № 02-12/165, а також після ознайомлення з розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 07 червня 2018 року № 22-к, тому строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

Суд першої інстанції захистив його порушені права у спосіб, який є ефективним, і який залежить від змісту порушеного права та правильно виходив із того, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2014 року № 61-28/14 ОСОБА_1 призначено головним лікарем КЗ "Путильська центральна районна лікарня" та доручено голові районної ради заключити контракт з ним терміном на три роки, у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до наказу КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2014 року № 58кз ОСОБА_1 призначено головним лікарем цієї лікарні, що також підтверджується копією трудової книжки.

На підставі рішення Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2014 року № 61-28/14 між Путильською районною радою Чернівецької областів особі голови районної ради та ОСОБА_1 19 вересня 2014 року укладено контракт, відповідно до умов якого позивача призначено на посаду керівника об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селища району головним лікарем КЗ "Путильська центральна районна лікарня" терміном на три роки.

Згідно з пунктом 6.1 цього контракту він діє з 19 вересня 2014 року до 18 вересня 2017 року.

Відповідно до пункту 6.4 вказаного контракту, якщо відповідно до його пункту 5.5 жодна із сторін не виявляє зацікавленості у його подальшому поновленні контракт автоматично набирає чинності терміном на один рік.

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької областівід 18 вересня 2017 року № 30-к ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України звільнено з посади головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

На підставі розпорядження голови Путильської районної радиЧернівецької області від 18 вересня 2017 року № 30-к, наказом заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року № 21к-зв ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України (закінчення строку дії контракту) з 18 вересня 2017 року.

ОСОБА_1, вважаючи звільнення незаконним, звернувся до суду з позовом до Путильської районної ради Чернівецької області, голови Путильської районної ради Чернівецької області, КЗ "Путильська центральна районна лікарня" про визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 02 лютого 2018 року у справі № 727/10158/17 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області від 18 вересня 2017 року № 30-к про звільнення з посади головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 з 18 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Визнано незаконним та скасовано наказ заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року № 21к-зв про звільнення ОСОБА_1 від займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України (закінчення строку дії контракту) з 18 вересня 2017 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року згідно з пунктами 5.5,6.4 контракту.

Стягнуто з КЗ "Путильська центральна районна лікарня" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 вересня 2017 року до 02 лютого 2018 року в розмірі 81 138,24 грн з утриманням з цієї суми податків і інших обов'язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня".

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 квітня 2018 року вказане рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 02 лютого 2018 року залишено без змін. Судові рішення набрали законної сили.

Наказом заступника головного лікаря з економічних питань Триньки М. В. від 02 травня 2018 року № 28кз скасовано наказ заступника головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" від 18 вересня 2017 року №21к-зв "Про звільнення ОСОБА_1 від займаної посади на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України з 18 вересня 2017 року". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня".

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 02 травня 2018 року №16-к відсторонено від виконання обов'язків головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 у зв'язку з відкриттям кримінального провадження; зобов'язано голову районної ради Шевчука М. М. створити комісію по перевірці фінансових порушень у КЗ "Путильська центральна районна лікарня"; на час проведення перевірки обов'язки тимчасово покладено на ОСОБА_2 (завідувача поліклінікою цієї лікарні).

На виконання розпорядження голови Путильської районної ради Чернівецької області від 02 травня 2018 року № 16-к та у зв'язку з відкриттям кримінального провадження № 42018261110000008 винесено наказ заступника головного лікаря з економічних питань від 02 травня 2018 року, яким відсторонено від виконання обов'язків головного лікаря ОСОБА_1 на час проведення перевірки обов'язки головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня".

Розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 07 червня 2018 року № 22-к "Про виконання рішення Шевченківського районного суду" звільнено ОСОБА_2 з посади тимчасово виконуючого обов'язки головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" з 11 червня 2018 року та скасовано розпорядження голови районної ради від 02 травня 2018 року № 16-к (пункт 1); поновлено на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1 з 18 вересня 2017 року до 18 вересня 2018 року відповідно до пунктів
5.5,6.4 контракту (пункт 2).

Згідно з розпорядженням голови Путильської районної ради Чернівецької області від 20 червня 2018 року № 25-к пункт 2 розпорядження голови районної ради від 07 червня 2018 року № 22-к "Про виконання рішення Шевченківського районного суду" викладено в новій редакції: "Допустити до виконання службових обов'язків на посаді головного лікаря КЗ "Путильська центральна районна лікарня" ОСОБА_1.".

Листом голови Путильської районної ради Чернівецької області від 18 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про закінчення 18 вересня 2018 року терміну дії його контракту.

Рішенням ХХХIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VI скликання від 02 квітня 2015 року № 19-33/15 затверджено Типовий контракт з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області, в абзаці 2 пункту 27 якого встановлено, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 7 рішення ІІ пленарного засідання VIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VIІ скликання 13 жовтня 2016 року № 83-6/16 указане положення визнано таким, що втратило чинність, а також затверджено Типовий контракт з керівником комунального закладу охорони здоров'я Путильського району, в абзаці 2 пункту 27 якого встановлено, якщо після закінчення строку дії цього контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642 та Рішенням ІІ пленарного засідання VIІІ сесії Путильської районної ради Чернівецької області VIІ скликання 13 жовтня 2016 року № 83-6/16 регламентовано продовження контракту на той самий строк що й було укладено, в той час як згідно умов контракту від 19 вересня 2014 року термін його дії становить три роки з можливістю його автоматичної пролонгації лише на один рік.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної Організації Праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція).

Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Посилання апеляційного суду на те, що на контрактну форму трудового договору положення статті 9 КЗпП України не поширюється, як на підставу для відмови у позові, правового значення у цій справі немає, оскільки у даному випадку визначальним є інше, на яке суд першої інстанції звернув увагу.

Так, за загальним правилом, законодавство, яке є чинним, застосовується на час спірних правовідносин.

Відповідно до частини дев'ятої статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642 затверджено Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типову форму контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я.

Спір між сторонами виник саме на час вирішення питання про переукладення трудового контракту, тобто на вересень 2017 року, коли закінчився попередній трудовий контракт.

На цей час відповідно до частини дев'ятої статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" діяв пункт 4 Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, яким визначено, що контракт укладається на строк від трьох до п'яти років.

Якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Таке ж правило на час виникнення спірних правовідносин передбачено абзацом 2 пунктом 27 Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням XXXIII сесії Путильської районної ради VI скликання від 02 квітня 2015 року № 19-33/15 затверджено Типовий контракт з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я Путильського району, в абзаці 2 пункту 27 якого теж передбачено, якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Також відповідно до пункту 7 Рішення II пленарного засідання VIII сесії Путильської районної ради VII скликання від 13 жовтня 2016 року № 83-6/16 зазначене вище положення Типового контракту визнано таким, що втратив чинність і затверджено новий Типовий контракт з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я Путильського району, в абзаці 2 пункту 27 якого передбачено, якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього контракту вважається продовженою на строк, на який його було укладено.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли вказані вище норми матеріального права, якими визначено укладення контракту з керівником державних та комунальних закладів охорони здоров'я на строк від трьох до п'яти років, а також його продовження на строк, на який його було укладено.

Судом апеляційної інстанції безпідставно не були застосовані зазначені вимоги нормативно-правових актів і локальних актів, які діяли на час виникнення спірних правовідносин - переукладення з ОСОБА_1 контракту.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду не погоджується й з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обраний позивачем спосіб судового захисту не узгоджується з характером правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту порушеного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Апеляційний суд не врахував, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Неправильне тлумачення апеляційним судом норм права суперечить зазначеним положенням і призвело до неправомірної відмови позивачу у реалізації його права на судовий захист.

Задоволені судом першої інстанції позовні вимоги про зобов'язання голови Путильської районної ради Чернівецької області привести контракт у відповідність до чинного законодавства не є захистом прав позивача на майбутнє, яке унеможливлюється вимогами закону, а, навпаки, зазначене означає, що голова районної ради має вирішити це питання згідно із законом.

Згідно з частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина 3 статті 21 КЗпП України).

Частиною 1 статті 39-1 КЗпП України визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Враховуючи вказані вище норми матеріального права та встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановлене контрактом положення про те, що він автоматично набирає чинності терміном на один рік, якщо відповідно до пункту 5.5 контракту жодна із сторін не виявляє зацікавленості у його подальшому поновленні, погіршує становище позивача порівняно з чинним законодавством.

При цьому, суд першої інстанції перевірив і обговорив причини пропуску строку звернення до суду та обґрунтовано цей строк поновив, навівши у рішенні відповідні мотиви, чому він його поновлює, а також з'ясував всі обставини справи, права і обов'язки сторін.

Норми матеріального права були застосовані судом першої інстанції з дотриманням принципу пропорційності, тобто із забезпеченням належного балансу між інтересами сторін у справі.

Апеляційний суд всупереч нормам процесуального права помилково залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини, не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів, не врахував указані вище норми матеріального права, а тому помилково скасував рішення та додаткове рішення місцевого суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому вказані судові рішення на підставі статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 лютого 2019 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 18 вересня 2018 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 25 жовтня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська