Історія справи

Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 708/1067/17

провадження № 61-2198св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Чигиринський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області у складі суддіІвахненко О. Г. від 09 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Пономаренка В. В., Ювшина В. І., від 19 грудня 2017 року

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,

Заява мотивована тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але у відомостях про народження, яке видано на підставі її заяви, вказала дату свого народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Встановлення даного факту необхідне їй для відновлення справжнього року народження.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд встановити факт того, що вона народилась у 1934 році.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що факт народження заявниці саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року встановлений актовим записом про її народження, вірогідність внесення недостовірних відомостей до актового запису про її народження відсутня та повністю спростовується наявними матеріалами справи.

У січні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, й ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлення факту дати її народження необхідне для того щоб довести синові та своїй сім'ї, що фактичним роком її народження є не 1938 рік, як це зазначено в актовому записі про народження та паспорті, а 1934 рік.

У лютому 2018 року Чигиринський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. (частина друга статті 256 ЦПК України).

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_4, серії НОМЕР_1, виданого Чигиринським РС УДМС України в Черкаській області від 20 вересня 2016 року, її дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно з копією запису акта про народження від 14 червня 1956 року № 227, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З листа Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

від 07 листопада 2017 року № 1649/15.25-04.6 вбачається, що згідно архівних даних 14 червня 1956 року поновлено актовий запис про народження

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян, громадянка ОСОБА_5 реєструвала шлюби в 1957 році в Черкаському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, в 1960 році в Тальнівському районі, в 1983 році в м. Чигирині, де в усіх зареєстрованих актах зазначено її рік народження 1938, а в деяких і дата ІНФОРМАЦІЯ_2. Документи, що посвідчують особу в двох актах зазначено поновлене свідоцтво, тобто своє право як громадянина протягом всього свого життя заявниця реалізувала по документах в яких зазначено, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України (2004 року), встановивши, що в актовому записі про народження, паспорті громадянина України та в актах про реєстрацію шлюбу зазначено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, інших доказів на підтвердження вимог позивачем не було надано, дійшли правильного висновку про те, що не має підстав для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 грудня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська