Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.10.2020 року у справі №237/3541/18

Постанова

Іменем України

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 237/3541/18

провадження № 61-15213св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області, у складі судді Ліпчанського С. М., від 26 травня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б., Пономарьової О. М., Попової С.

А., від 14 вересня 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області про захист прав споживачів та відшкодування шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01 липня 2017 року він у Покровському районі Дніпропетровської області, керуючи автомобілем Skoda Octavia А7 Elegance, приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк, потрапив правим переднім колесом автомобіля у вибоїну на дорозі, внаслідок чого пошкодив колесо автомобіля. За даним фактом позивач звернувся із заявою до Покровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області. Вважав невідповідність ділянки дороги вимогам державних стандартів наслідком бездіяльності відповідача, який зобов'язаний утримувати дороги у належності стані. Вказував, що подія сталась з вини відповідача, який несе відповідальність за заподіяну шкоду.

Внаслідок зазначеної події автомобілю було завдано наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню праву та задню праву покришки (ремонту не підлягають), правий передній та правий задній легкосплавні диски. Позивач вказав, що на оплату виконаних ФОП ОСОБА_2 послуг з авторемонтних робіт ним було сплачено 1 680,00 грн, з яких за роботи по відновленню двох литих дисків сплачено 1 500,00 грн, заміну двох шин - 180,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 05 липня 2017 року. На придбання правих передньої та задньої покришок марки Michelin Primasi HP 225/45R17 91W, замість пошкоджених, було витрачено 5 492,00 грн, що підтверджується товарним чеком № ZR12CA6A від 08 липня 2017 року.

Також позивач зазначив, що бездіяльністю відповідача, яка призвела до пошкодження автомобіля, йому заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої визначив у сумі 3 000 грн, пославшись на те, що він вимушений був перервати поїздку та вживати заходи для відшукання можливості дістатися додому, а ремонт тривав певний час та потребував значних матеріальних витрат, внаслідок чого він не міг користуватись автомобілем, не мав можливості поїхати на відпочинок, приймав додаткові зусилля для організації свого життя.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 7 172,00 грн та моральну шкоду у розмірі 3 тис. грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щов матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що неправомірні дії відповідача стали причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача. Позивачем до суду не надано жодного клопотання про витребування доказів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що мала місце дорожньо-транспортна пригода на ділянці автомобільної дороги, що перебуває на балансі відповідача. Позивач не довів причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою йому шкодою. Крім того, розмір матеріальної шкоди, заявленої позивачем до стягнення, визначено ним самостійно без залучення відповідних експертних установ, організацій та відповідних спеціалістів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на обґрунтування цих вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач не звернувся з клопотанням до Мар'їнського районного суду Донецької області про витребування доказів та безпідставно не розглянув раніше заявлені клопотання про витребування доказів. Однак вказані порушення (які були усунуті апеляційним судом) не вплинули на правильний по суті висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки автомобільна дорога, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі у Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, а підрядником по виконанню ремонтних доріг є ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Позивачем не доведено, що за заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду відповідальність повинна нести Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області. Визначений позивачем відповідач за цим позовом Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області не є належним відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 вересня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Заявник стверджує, що при вирішенні спору судом першої інстанції грубо порушені норми ЦПК України, не розглянуто його клопотання щодо витребування доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. При цьому взято до уваги заперечення відповідача, які подані із порушенням строку на їх подання.

Безпідставно не оцінено докази, які підтверджують розмір заподіяної майнової шкоди.

Судом апеляційної інстанції попри встановлені порушення норм процесуального закону, допущені судом першої інстанції, не скасовано рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог з інших правових підстав, залишив рішення районного суду без змін. Дійшовши висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача, апеляційний суд послався на висновки Верховного Суду, які були прийняті пізніше за часом звернення позивача до суду першої інстанції із цим позовом. Позивач стверджує, що не приймав участі у судовому засіданні в апеляційному суді, відзиву на апеляційну скаргу не отримував, при розгляді справи не мав можливості дізнатися про правовідносини відповідача із іншою підрядною організацією, отже був позбавлений можливості скористатися своїм правом на залучення до участі у справі іншого співвідповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області про захист прав споживачів та відшкодування шкоди призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 05 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 є власником транспортного Skoda Octavia A7 Elegance, реєстраційний номер НОМЕР_2,2013 року випуску.

Відповідно до копії водійського посвідчення НОМЕР_3 від 29 травня 2007 року ОСОБА_1 має право керувати легковим транспортним засобом.

Позивач вказував, що 01 липня 2017 року близько 12 год. 00 хв в Покровському районі Дніпропетровської області він керував автомобілем Skoda Octavia A7 Elegance, реєстраційний номер НОМЕР_2, приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк потрапив правим переднім колесом автомобіля у вибоїну на дорозі, розміром 1 м у довжину, 1 м у ширину та 5 см у глибину, внаслідок чого пошкодив колеса автомобіля.

Позивач вказував, що автомобіль під його керуванням в результаті вказаної пригоди отримав наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню праву покришку (ремонту не підлягає), пошкоджено задню праву покришку (ремонту не підлягає), пошкоджено правий передній легкосплавний диск, пошкоджено задній правий легкосплавний диск. Позивач надав суду довідку ФОП ОСОБА_2 про наявність пошкоджень, акт виконаних робіт та товарний чек на купівлю шин. Позивач вказав, що розмір матеріальної шкоди склав 7 172,00 грн.

По даному факту до місця події позивачем були викликані співробітники Покровського РВ МВС України в Дніпропетровській області, які оглянули місце події, відібрали пояснення, зафіксували пошкодження транспортного засобу та ями, яка спричинила вказане пошкодження. Заява позивача була зареєстрована в журналі єдиного обліку Покровського МВ УМВС України в Дніпропетровській області за № 1930 від 01 липня 2017 року.

Судом апеляційної інстанції досліджено матеріали перевірки ЄО № 1930 від 01 липня 2017 року за заявою громадянина ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), що сталася 01 липня 2017 року в Покровському районі Дніпропетровської області.

Згідно вказаних матеріалів, 01 липня 2017 року до чергової частини Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області телефоном надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_1 про те, що він, рухаючись на своєму автомобілі по автодорозі Донецьк-Запоріжжя, поблизу с. Гаврилівка Покровського району потрапив в яму, в результаті чого пошкодив колесо свого автомобіля. У заяві на ім'я начальника Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 просив прийняти міри з приводу бездіяльності "Облавтодору", дорожньої служби, яка відповідає за ремонт автошляху Запоріжжя-Донецьк поблизу с. Гаврилівка на 117 км, що призвело до пошкодження правого колеса його автомобіля, яким він потрапив у яму. Сума збитків заявлена у розмірі 7 000,00 грн. Згідно рапортів працівників поліції, ОСОБА_1 відмовився від оформлення матеріалів ДТП та повідомив, що бажає лише зафіксувати цю подію, так як в подальшому буде звертатися в порядку цивільного судочинства до суду.

Автомобільна дорога Н-15 Запоріжжя-Донецьк включена до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 712 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення".

Згідно із Положенням про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є балансоутримувачем автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода.

Метою діяльності служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, утворення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 04 липня 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як замовник, уклала з дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), як виконавцем, договір № ЕУ д-5 на закупівлю послуг: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровській області), у тому числі ділянки дороги, де трапилася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з підпунктом 1.6 договору № ЕУ д-5 від 04 липня 2017 року ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на період дії цього правочину та протягом гарантійного періоду як виконавець відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм Глави 82 ЦК України у повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування шкоди (майнової (матеріальної), нематеріальної (в тому числі моральної)) та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або у процесі використання смуги відводу юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця.

Розділом 7 цього договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором. Виконавець несе відповідальність у тому числі за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами.

Отже, автомобільна дорога, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, підрядником по виконанню ремонтних робіт є ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ
"ДАК "Автомобільні дороги України".

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що автомобільна дорога, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі у Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, а підрядником по виконанню ремонтних дорожніх робіт є ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", до якого позивачем не було заявлено позовні вимоги. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у справі.

Однак із таким висновком апеляційного суду колегія суддів не може погодитися, виходячи із наступного.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1 -3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1 та 2 статті 1166 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 14, частини 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до статі 10 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (пункти 2, 7 частини 2 статті 11 Закону України "Про автомобільні дороги").

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно положень статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць належить серед іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198 (на виконання Закону України "Про дорожній рух"), ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 10 вересня 2014 року № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).

Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує належну якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, проводить моніторинг будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг.

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях.

Відповідно до організаційної структури Державного агентства автомобільних доріг України органом управління автомобільними дорогами у Дніпропетровській області є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Пунктом 2.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області від 29 липня 2019 року, копія якого надана відповідачем (далі - Положення), передбачено, що метою діяльності служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області шляхом їх будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання (дорожні роботи) в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

У пунктах 2.3.2,2.3.9,2.3.14,2.3.16 Положення визначено, що основними напрямками діяльності є: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг та їх складових; технічний нагляд за станом автомобільних доріг та їх складових на території у Дніпропетровській області; здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з дорожніх робіт на автомобільних дорогах та їх складових; забезпечення контролю якості робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг та їх складових.

Згідно із пунктом 6.2.1 Положення служба зобов'язана організовувати будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області відповідно до державних будівельних норм і стандартів.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником і особою, яка здійснює управління корпоративними правами ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор).

Позивач звернувся до суду із позовом саме до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як до органу управління автомобільними дорогами загального користування у Дніпропетровській області.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивач звернувся із цим позовом до неналежного відповідача, залишивши поза увагою, що ділянка автомобільної дороги, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталась дорожньо-транспортна пригода, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, яка належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, несе обов'язки із забезпечення безпечних умов руху та постійного контролю за експлуатаційним станом усіх елементів дорожніх об'єктів, усунення виявлених пошкоджень. Отже, для правильного вирішення спору суд має встановити, зокрема, наявність або відсутність протиправних дій чи бездіяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, причинного зв'язку між такими діями чи бездіяльністю й спричиненням шкоди, розмір завданої шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Уклавши 04 липня 2017 року договір про закупівлю послуг з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області зобов'язалась (з урахуванням повноважень, визначених нормативно-правовими актами), як замовник робіт з поточного ремонту доріг у Дніпропетровській області, контролювати та перевіряти якість робіт, які виконуються підрядником, зокрема щодо утримання автомобільних доріг. При цьому суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що вказаний договір було укладено після настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01 липня 2017 року.

З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції не може бути визнана обґрунтованою, судом апеляційної інстанції фактично не вирішено спір по суті заявлених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 та 4 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції в силу своїх процесуальних повноважень позбавлений можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані у цій постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, врахувати положення частини 2 статті 1172 ЦК України, а також висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 554/13464/15-ц (провадження № 61-10383св18), від 09 грудня 2019 року справі № 192/2529/16-ц (провадження № 61-27659св18), від 04 вересня 2019 року у справі № 335/8271/16-ц (провадження № 61-32626св18).

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного суду від 14 вересня 2020 рокускасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В.

Шипович