Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.07.2018 року у справі №902/65/2012

Постанова

Іменем України

27 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 902/65/2012

провадження № 61-39251 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство «РайффайзенБанк Аваль»,

правонаступник стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк»

заявник (правонаступник стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

боржники: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року у складі судді

Сметанюка В. Б. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від

22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мельнишин Г. П., Бойчука І. В., Горейко М. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 902/65/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2012 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь

ПАТ «РайффайзенБанк Аваль»стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року у розмірі 372 970,81 грн, а також з кожного з відповідачів по 1609,50 грн судового збору. Зазначене судове рішення у апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

14 березня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» (далі -

ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк») укладено договір відступлення прав вимоги № 114/7-4387, відповідно до якого до ПАТ «Комерційний ІндустріальнийБанк» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором

№ 014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року. Того ж дня між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/7-4111/ДГ, відповідно до якого до

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за кредитним договором №014/0983/85/65214 від 30 листопада 2007 року.

Посилаючись на наведене, заявник просив замінити стягувача -

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 902/65/2012 за позовом

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованостіза кредитним договором.

Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» на правонаступника -

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» щодо виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2012 року у цивільній справі № 902/65/2012.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заміна кредитора у разі відступлення права вимоги відбулася поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з укладеним між заявником та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» договором відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року, а тому звернення правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», та узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки згідно вимог чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях за волевиявленням сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, а тому можлива на будь-якій стадії процесу, включаючи виконання судового рішення. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є настання певних обставин, які мають юридичне значення, в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами та посадовими особами. Доводи апеляційної скарги правильність значених висновків суду першої інстанції не спростовують.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, у якій заявник просив скасуватиухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року і постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня

2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини, що мають істотне значення для вирішення питання про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження, а саме: чи було отримано первісним кредитором виконавчий лист, чи було пред'явлено його до виконання, та відповідно, чи було відкрито виконавче провадження, і чи проводилися виконавчі дії з примусового виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2012 року, оскільки заміна сторони виконавчого провадження без його відкриття не можлива. Вказував на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з розглядом заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого відбувся за відсутності ОСОБА_6, ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» таПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», які не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на касаційну скаргу, обгрунтований тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не виконаного боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, відповідає нормами чинного законодавства, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно Закону України «Про виконавче провадження». Зважаючи на зазначене, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просило касаційну скаргу відхилити.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи убачається, що оскаржувані судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області 05 вересня 2012 року стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором № 014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року у розмірі 372 970,81 грн, а також стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 користь ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» по 1609,50 грн судового збору. Вказане рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

14 березня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/7-4387, відповідно до якого, а також витягу з реєстру боржників від 14 березня

2017 року, до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року.

14 березня 2017 рокуміж ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/7-4111/ДГ, на підставі якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 014/14-10-962 від 11 грудня 2007 року укладеним між ПАТ «РайффайзенБанк Аваль»та ОСОБА_6, забезпечене договором поруки № 014/14-10-962-255 від 11 грудня 2007 року, укладеним між

ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» та ОСОБА_7

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях за волевиявленням сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили, чи було відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» та чи вчинялися дії щодо примусового виконання рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2012 року не впливають на правильність висновків судів оскільки, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не виконаного боржником не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, а тому відступлення права вимоги, яке є різновидом правонаступництва, можливе на будь-якій стадії процесу.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення інших учасників судового розгляду про дату, час і місце судового засідання є безпідставним, оскільки як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» таПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від

22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник