Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.10.2018 року у справі №698/257/17

Постанова

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 698/257/17

провадження № 61-44417св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області в складі судді Баранова О. І. від 04 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В. від 21 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2017 року змінено неналежного відповідача - Пальчиківську сільську раду Катеринопільського району Черкаської області на належного відповідача - ОСОБА_2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Мокрокалигірському психоневрологічному інтернаті померла її рідна тітка ОСОБА_3. Всупереч вимог закону, Мокрокалигірський психоневрологічний інтернат не повідомив її про час смерті тітки, внаслідок чого вона пропустила строк для прийняття спадщини. При цьому вона стверджує, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки відомості про смерть тітки отримала з відповіді на запит свого представника лише у жовтні 2016 року. Просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в позові, виходив із безпідставності позовних вимогю

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської областівід 21 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в позові, зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 21 серпня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали уваги тому факту, що нотаріус в порушення діючого законодавства не вчинив дій для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснював виклик її як спадкоємця за законом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 698/257/17 з Катеринопільського районного суду Черкаської області.

Зазначена справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до даних свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мокра Калигірка, Катеринопільського району, Черкаської області.

Померла ОСОБА_3 згідно наданих документів - є тіткою позивача ОСОБА_1.

З довідки Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату від 20.10.2016 року № 585 вбачається, що ОСОБА_3 перебувала у Мокрокалигірському психоневрологічному інтернаті у період з 19 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, коли остання померла, похована за рахунок інтернату.

З повідомлення нотаріуса від 31 липня 2017 року № 924/01-16 вбачається, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину від 24 травня 2016 року № 1394 і №1396. ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_2 все своє майно.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України визначено, що в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у Частиною 2 статті 1223 ЦК України.

Суди встановивши, що ОСОБА_4 успадкував усе належне майно ОСОБА_3 на підставі заповіту, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не має права на спадкування після смерті ОСОБА_3 та дійшли правильного висновку про безпідставність вимог про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі статті 1272 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи наведені у касаційній скарзі зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обгрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 04 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 21 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун