Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2018 року у справі №229/4124/17

Постанова

Іменем України

25 липня 2018 року

м. Київ

справа № 229/4124/17

провадження № 61-14358св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «»Бета-Агро-Інвест»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Донецької областівід 01 лютого 2018 року, у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Будулуци М. С., Санікової О. С.,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» (далі - ТОВ «Бета-Агро-Інвест») про розірвання договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що 02 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 10,59 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що зареєстрований у державному земельному кадастрі за № 04.10.170.00192, відповідно до якого відповідач прийняв у платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського района Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а передана в оренду земельна ділянка перейшла у її власність відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на яку зареєстровано 14 липня 2017 року.

25 липня 2017 року ОСОБА_4 направила відповідачу заяву про розірвання договору, але відповідач їй в розірванні договору відмовив.

Посилаючись на те, що пунктом 40 договору оренди землі передбачено розірвання договору в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, просила договір оренди розірвати та стягнути з відповідача понесенні нею судові витрати.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року, у складі головуючого-судді Гонтар А. Л., позов ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 10,59 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 02 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 40 договору оренду землі, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест», передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Бета-Агро-Інвест» задоволено.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест» строком на 10 років не закінчився.

Також, відповідно до частини другої пункту 40 спірного договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Крім того, послався на статтю 31 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

ОСОБА_4, не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 40 спірного договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції послався на частину другу пункту 40 спірного договору, згідно якої право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем. При цьому суд не звернув уваги, що ОСОБА_5 є орендодавцем, а не орендарем, а тому вищезазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин.

29 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за позовом у вищезазначеній справі.

04 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Бета-Агро-Інвест» на касаційну скаргу, в якому товариство зазначало про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.

04 липня 2018 року ухвалою колегії суддів Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Бета-Агро-Інвест» про розірвання договору оренди землі призначено до судового розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню виходячи з такого.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест» строком на 10 років ще не закінчився. Згідно цього договору право на орендовану земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 перейшло до ОСОБА_6 в порядку спадкування, а розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено, що 02 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Бета-Агро-Інвест» був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років та зареєстрований у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с. 10-13).

Згідно частини першої пункту 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другой сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 2017 року ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, в тому числі й земельну ділянку, площею 10,5900 га, розташовану на території Соловйовської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (а.с. 16).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно статті 31 Закону підставами припинення договору оренди землі є: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено Загальними положеннями про найм (оренду) ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно частини четвертої статті 32 Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною першою пункту 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 12).

Позивач 14 липня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона отримала у спадщину земельну ділянку, передану ОСОБА_5 в оренду відповідачу (а.с. 16).

Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 14 липня 2017 року за ОСОБА_4 (а.с. 17).

25 липня 2017 року позивач повідомила ТОВ «Бета-Агро-Інвест» про розірвання договору оренди (а.с. 18).

Розглянувши заяву ОСОБА_4 відповідач відмовив їй у достроковому розірванні договору оренди (а.с.19-22).

Відповідно до статті 526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно частини першої пункту 40 договору оренду землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції неправильно застосував частину другу пункту 40 договору оренди, якою передбачено перехід права на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря до спадкоємця, оскільки ОСОБА_5 був орендодавцем, а не орендарем, а тому вищезазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_4 до ТОВ «Бета-Агро-Інвест» про розірвання договору оренди землі ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це рішення на підставі статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 141, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

С.О. Погрібний

Г.І. Усик