Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 05.06.2018 року у справі №486/516/17 Ухвала КЦС ВП від 05.06.2018 року у справі №486/51...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.06.2018 року у справі №486/516/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 486/516/17

провадження № 61-28836св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Атомгідроенергобуд»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атомгідроенергобуд» на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року у складі судді Волкової О. І. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2018 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Данилової О. О., Шаманської Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Атомгідроенергобуд» (далі - ТОВ «Атомгідроенергобуд») про видачу уточнюючої довідки.

Позовна заява мотивована тим, що у період з 10 травня 1984 року до 05 червня 1984 року та з 04 вересня 1984 року до 23 березня 1989 року працював в АТПО філія № 2 УБ «Дніпробуд», правонаступником якого є ТОВ «Атомгідроенергобуд», на посаді акумуляторника 5 розряду.

Вказував, що ця посада відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, проте для призначення такої пенсії необхідна уточнююча довідка, яку відповідач у добровільному порядку надати відмовляється, посилаючись на те, що він не був зайнятий у важких або шкідливих умовах праці повний день. Однак, це не відповідає дійсності.

На підставі вказаного, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ТОВ «Атомгідроенергобуд» у відповідності з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 687, надати йому для підтвердження стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, уточнюючу довідку про стаж роботи в АТПО філія № 2 УБ «Дніпробуд» за періоди з 10 травня 1984 року до 05 червня 1984 року та з 04 вересня 1984 року до 23 березня 1989 року на посаді акумуляторника 5 розряду, в якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Атомгідроенергобуд» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про стаж роботи із зазначенням характеру та умови його праці за період з 10 травня 1984 року до 05 червня 1984 року та з 04 вересня 1984 року до 23 березня 1989 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 працював на посаді акумуляторника в АТПО філія №2 УБ «Дніпробуд», правонаступником якого є ТОВ «Атомгідроенергобуд», повний робочий день. Професія акумуляторника міститься у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, ненадання відповідачем позивачу уточнюючої довідки, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення, обмежує його право на підтвердження свого пільгового стажу роботи та отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Атомгідроенергобуд», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що позивачем не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження того, що він був зайнятий повний робочий час в тяжких або шкідливих умовах праці. Разом з тим, згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 він 25 лютого 1982 року був прийнятий на роботу в АТПО «Дніпробуд», правонаступником якого є ТОВ «Атомгідроенергобуд», на посаду слюсаря-електрика 5 розряду, 10 травня 1984 року - переведений на посаду акумуляторника 5 розряду, з 05 червня 1984 року - переведений на посаду слюсаря з ремонту устаткування ПММ 6 розряду, з 04 вересня 1984 року - переведений на посаду акумуляторника 5 розряду, на якій працював до 23 березня 1989 року. Вказане також підтверджується відповідними наказами по підприємству.

Професія акумуляторника міститься у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ «Атомгідроенергобуд» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Атомгідроенергобуд» підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У пункті «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Сам факт наявності в списках тієї чи іншої посади, яку обіймає особа, не дає права на призначення пільгової пенсії. Підставою для визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах є не тільки наявність професії у відповідному списку, а й зайнятість в умовах, передбачених списком, повний робочий день, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджує підприємство, де набуто відповідний стаж.

Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

У тих випадках, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Із відповіді Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на звернення ОСОБА_1 вбачається, що із записів у його трудовій книжці підтверджують лише загальний стаж роботи і вони не містять відомостей про зайнятість працівника в шкідливих умовах праці на протязі повного робочого дня, а також не прослідковується ритмічність (неритмічність) роботи підприємства для можливості вірного підрахунку пільгового стажу, тоді як для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надати уточнюючу довідку за формою, передбаченою Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

З урахуванням вказаного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не було надано суду належних і достатніх доказів на спростування доводів позивача щодо його роботи у зазначеній в трудовій книжці період на посаді акумуляторника в шкідливих умовах праці на протязі повного робочого дня, а тому ненадання ТОВ «Атомгідроенергобуд» уточнюючої довідки про особливий характер роботи, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення, порушує його права.

Доводи касаційної скарги, що позивачем не надано суду належних і достатніх доказів на підтвердження того, що він був зайнятий повний робочий час в тяжких або шкідливих умовах праці, є безпідставними, оскільки зміст наказів про прийом позивача на роботу на посаду акумуляторника, яка була його постійним місцем роботи, не передбачають виконання ним трудових обов`язків неповний робочий день. Крім того, судом установлено, що із розшифровки заробітної плати ОСОБА_1 по видам нарахувань за 1984-1989 роки по архівному фонду трест-майданчик «Атомгідроенергобуд» вбачається, що протягом роботи позивача на посаді акумуляторника у період з 10 травня 1984 року до 05 червня 1984 року та з 04 вересня 1984 року до 01 січня 1989 року йому щомісячно, за виключенням жовтня 1985 року, січня, травня і листопада 1986 року, липня 1987 року нараховувалась доплата. При цьому, посилання заявника на те, що вказані доплати не пов`язані з роботою позивача у шкідливих умовах, а є доплатою за сумісництво, - належними і допустимими доказами не підтверджені та спростовуються зазначеними у даній розшифровці відомостями щодо окремих нарахувань позивачу за сумісництво.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атомгідроенергобуд» залишити без задоволення.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 15 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати