Історія справи

Постанова

Іменем України

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 344/7144/15-ц

провадження № 61-578 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулько Б. І., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - Іванців Михайло Васильович

відповідач - Івано-Франківська обласна спілка споживчих товариств

представник відповідача - Іванців Михайло Васильович

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Бородовського С. О. від 18 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Девляшевського В. А., Меленко О. Є. від 11 жовтня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств про стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 1 грудня 2008 року сторони уклали договір на виконання робіт, відповідно до умов якого позивач зобов'язався підготувати книгу під назвою «Історія споживчої кооперації Прикарпаття», а відповідач зобов`язався сплати за вказану роботу 26 тис. грн періодичними платежами. Він свої зобов'язання виконав у повному обсязі, однак відповідач повністю свої зобов'язання не виконав та не у повному обсязі сплатив винагороду за виконану роботу. Також позивач зазначав, що у зв'язку з недоплатою винагороди за виконану роботу він зазнав моральних страждань.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств 4 тис. грн заборгованості за договором та 10 тис. грн моральної шкоди.

У червні 2015 року Івано-Франківська обласна спілка споживчих товариств подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання умов договору та відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, договором про виконання робіт від 1 грудня 2008 року було встановлено термін виконання робіт -

до 30 вересня 2009 року, але не пізніше 30 листопада 2009 року. Проте ОСОБА_2 вчасно умови договору не виконав.

З урахуванням викладеного Івано-Франківська обласна спілка споживчих товариств просила стягнути з ОСОБА_2 22 тис. грн, які йому було сплачено за виконання умов договору та 10 тис. грн моральної шкоди за зниження престижу спілки та підрив довіри до її діяльності.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 18 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств на користь ОСОБА_2 4 тис. грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат. У задоволенні зустрічних позовних вимог Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що замовник прийняв виконану роботу та не заявив про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, тому замовник втратив право посилатися на відступи від умов договору чи недоліки.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня

2016 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що ОСОБА_2 виконав роботу за договором підряду, замовник, прийнявши виконану ним роботу, не заявив про допущені у роботі відступи та не сплатив у повному обсязі винагороду за виконану роботу, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та відмову у задоволенні позову Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств.

5 липня 2016 року Івано-Франківська обласна спілка споживчих товариств подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не належним чином та не у повному обсязі встановили обставини справи та не звернули уваги на те, що ОСОБА_2 не виконав роботу у зазначений у договорі строк чим порушив умови договору.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

3 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судом установлено, що 1 грудня 2008 року сторони уклали договір, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов`язання підготувати книгу «Історія споживчої кооперації Прикарпаття», а відповідач зобов`язався сплати за вказану роботу 26 тис. грн, періодичними платежами.

В пунктах 6, 7 договору вказано, що за виконання обов`язків позивачеві сплачується 26 тис. грн рівними частками щомісяця протягом часу дії договору по 2 тис. грн, а остаточний розрахунок проводиться на час підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 11 договору у разі несвоєчасного виконання робіт виконавець зобов`язується повернути замовнику в повному обсязі усі сплачені ним кошти.

Відповідно до пункту 15 договору завдання підлягає виконанню

до 30 листопада 2009 року.

Відповідно до пункту 16 договору зміни до договору можуть бути внесені в письмовій формі.

17 вересня 2012 року сторони склали акт на виконану роботу, затверджений заступником голови правління, відповідно до якого позивач завершив роботу над проектом та очікує винагороду, передбачену договором.

17 лютого 2015 року позивач надіслав претензію відповідачу щодо несплати 4 тис. грн.

Відповідно до платіжних доручень позивачу сплачено 22 тис. грн за договором підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що замовник прийняв виконану роботу та затвердив акт на виконану роботу без вказівки на недоліки чи відступи від умов договору, тому в силу норм статті 853 ЦК України позбавлений права посилатися на такі відступи чи недоліки після прийняття відповідної роботи.

При цьому суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову про відшкодування моральної шкоди, яка є необґрунтованою вимогами закону та обставинами, які виникли у договірних зобов'язаннях.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Отже, доводи касаційної скарги вказаного висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення судів не впливають.

Враховуючи те, що висновки судів відповідають встановленим у справі обставинам, рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін, відповідно до положень статті 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 18 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

С.Ф. Хопта

Ю. В.Черняк