Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 08.06.2020 року у справі №1616/2594/2012

ПостановаІменем України16 листопада 2020 рокум. Київсправа № 1616/2594/2012провадження № 61-8182св20Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,учасники справи:заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 27 січня 2020 року у складі судді Тимчук Р. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року у складі суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.ВСТАНОВИВ:Описова частинаКороткий зміст позовних вимог
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідачів аліменти та додаткові витрати, викликані інвалідністю, посилаючись на те, що вона є людиною похилого віку та інвалідом 2 групи в зв'язку з чим отримує пенсію, розмір якої складає 928,18 грн. Зараз вона є тяжкохворою та потребує оперативного втручання, а саме встановлення штучного лівого кульшового суглобу, який був придбаний нею за 37 020 грн. В зв'язку з тяжким матеріальним станом, а також необхідність проведення операції та лікування, просила стягнути з відповідачок які є її доньками аліменти на її утримання, а також додаткові витрати, викликані інвалідністю, а саме 37 020 грн за придбання лівого кульшового суглобу, 7 320 грн - за проведення проктологічної операції.В ході розгляду справи позивачка неодноразово змінювала позовні вимоги, остаточно просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно 60 000 грн. в рахунок додаткових витрат, викликаних інвалідністю; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в сумі 500 грн щомісячно, а з ОСОБА_3 - 200 грн. щомісячно.Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 27 червня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення з повнолітніх дітей аліментів та додаткових витрат, викликаних інвалідністю, - задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1, в якості додаткових витрат, викликаних інвалідністю ОСОБА_1 - 37 020 грн за придбання лівого кульшового суглобу та 7 320 грн - за проведення операції, а всього - 44 340 грн.Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 200 грн щомісячно на користь ОСОБА_1, починаючи з 12 березня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 500 грн щомісячно на користь ОСОБА_4, починаючи з 12 березня 2012 року.В іншій частині позовних вимог відмовлено за недоведеністю та безпідставністю.Вирішено питання про стягнення судових витрат.Окремою ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 червня 2013 року постановлено довести до відома голови кваліфікаційної комісії адвокатури Полтавської області про порушення чинного законодавства, допущені адвокатом Дзюбенком О. Л., з метою вирішення питання про наявність проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності останнього.Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 червня 2013 року в частині розміру стягнутих аліментів та додаткових витрат змінено.Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості додаткових витрат, викликаних інвалідністю, 37 020 грн за придбання кульшового суглобу та
1330 грн за проведення операції, а всього 38 350 грн.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 200 грн щомісячно, починаючи з 12 березня 2012 року.В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.Апеляційну скаргу адвоката Дзюбенка Олександра Леонідовича задоволено.
Окрему ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 червня 2013 року скасовано.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанціїУхвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 1616/2594/2012 повернуто.Ухвала мотивована тим, що позивачем подано до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
У лютому 2020 року ОСОБА_1, звернулась до суду з апеляційною скаргою у якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвали Ленінського районного суду м.Полтави від 27 січня 2020 року залишено без змін.Постанова мотивована тим, що на момент постановлення оскаржуваних ухвал суд першої інстанції вірно керувався положенням пункту
6 частини
4 статті
185 ЦПК України та повернув заяви, оскільки позивачем було подано аналогічні заяви, які перебували в провадженні суду, що є обов'язковою підставою для їх повернення.Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані рішення та постановити нове рішення, яким видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу по виплаті не сплачених аліментів в сумі 4 600 грн.Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїЗгідно зі статтею
388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Ленінського районного суду м. Полтави.
04 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.Доводи особи, яка подала касаційну скаргуВ обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначала, що звернулась до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, однак у передбачений термін судом не було постановлено ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, чим було порушено норми процесуального права.Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано.Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 січня 2020 року до суду надійшли заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі №1616/2594/2012, дані заяви були розподілені через систему документообігу загальних судів на суддю Тимчука Р. І. справа №1616/2594/2012, провадження 6/553/30/2020 та 6/553/31/2020.Відповідно до довідки, наданої канцелярією Ленінського районного суду м.Полтави, в провадженні судді Крючко Н. І. перебувають заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, а саме провадження 6/553/25/2020 та 6/553/26/2020, де вказано, що станом на 11:00 год. 27 січня 2020 року в КП Д-3 відсутні дані про результат розгляду вищевказаних заяв.Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави в складі головуючого судді Крючко Н. І. від 27 січня 2020 року заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 1616/2594/2012 залишено без розгляду, у зв'язку з поданою заявницею заявою про залишення заяв без розгляду. Вказана ухвала набрала законної сили 12 лютого 2020 року.Мотивувальна частина
Позиція Верховного СудуВідповідно до частини
3 статті
3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Відповідно до статті
400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.Згідно з частиною
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин
1 ,
2 та
5 статті
263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають вказаним вимогам закону.Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваЗгідно зі статтею
8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу.У статті
129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.Відповідно до частини
1 статті
4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частини
1 статті
4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина
1 статті
5 ЦПК України).За змістом пункту
1 статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.Постановляючи 27 січня 2020 року ухвалу про повернення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з положень пункту
6 частини
4 статті
185 ЦПК України та тієї обставини, що з даних автоматизованої системи документообігу Ленінського районного суду м. Полтави вбачається, що ОСОБА_1 подано до суду аналогічні заяви, які зареєстровані за номерами 6/553/25/2020 та 6/553/26/2020, і щодо таких заяв на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.Відповідно до положень пункту
6 частини
4 статті
185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.Відповідно до довідки, наданої канцелярією Ленінського районного суду м.
Полтави, в провадженні судді Крючко Н. І. перебувають заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, а саме провадження 6/553/25/2020 та 6/553/26/2020, де вказано, що станом на 11:00 год. 27 січня 2020 року в КП Д-3 відсутні дані про результат розгляду вищевказаних заяв.Приймаючи до уваги встановлені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу від 27 січня 2020 року про повернення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, у суду першої інстанції були підстави для повернення заяви відповідно до пункту
6 частини
4 статті
185 ЦПК України.Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиВідповідно до частини
3 статті
401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись статтями
400,
401,
416,
419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 27 січня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року залишити без змін.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. ПетровА. А. КаларашС. П. Штелик