Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.11.2019 року у справі №686/3139/17

Постанова

Іменем України

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 686/3139/17

провадження № 61-30030св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, прокуратура Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокуратура Хмельницької області Гриценко С. М. на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стефанишина С. Л., від 07 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,

від 12 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Хмельницького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області), прокуратури Хмельницької області про відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що йому на праві власності належить легковий автомобіль GEELY, 2007 року випуску, реєстраційний

номер НОМЕР_1.

У жовтні 2014 року він зняв зазначений автомобіль з обліку для продажу та отримав номерний знак для разових поїздок НОМЕР_2.

01 листопада 2014 року в районі залізничного вокзалу м. Хмельницький до нього підійшов працівник ДАІ та попросив пред'явити документи про право власності на автомобіль, після чого повідомив, що автомобіль перебуває у розшуку та викликав наряд міліції.

Слідчий Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області

ОСОБА_2 оглянув автомобіль, склав протокол огляду місця події та акт огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання № НОМЕР_3. Після чого автомобіль був поміщений на штрафмайданчик державного підприємства "Інформресурси", що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна,48/1.

Він неодноразово звертався до Хмельницького МВ УМВС України у Хмельницькій області та прокуратури м. Хмельницького щодо повернення належного йому автомобіля.

Натомість Хмельницьким МВ УМВС України у Хмельницькій області автомобіль було передано до Броварського МВ ГУ МВС України у Київській області, а звідти потерпілому у кримінальному провадженні

ОСОБА_3.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 686/27278/14-к визнано протиправними дії та бездіяльність Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області щодо передачі автомобіля марки GEELY 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, знак для разових поїздок НОМЕР_4, до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області та незабезпечення схоронності зазначеного автомобіля.

Він понад 28 місяців позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись своїм автомобілем. За цей час втратив багато сил, часу та коштів для того, щоб домогтись повернення автомобіля, однак, станом на 14 лютого 2017 року він так йому і не повернутий.

Захищаючи свої законні права йому довелось прийняти участь в понад десяти судових провадженнях, неодноразово прибувати як в Хмельницький МВ УМВС України в Хмельницькій області, так і в Броварський МВ ГУ МВС України в Київській області для надання пояснень та проведення слідчих дій, в результаті яких автомобіль так і не повернуто.

Просив врахувати, що він є учасником антитерористичної операції, в бою отримав вогнепальне поранення, внаслідок чого йому важко пересуватись. Має на утриманні трьох малолітніх дітей віком 2,4 та 8 років. Відсутність автомобіля викликала значний дискомфорт та вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Вважав, що діями відповідачів йому було спричинено моральну шкоду, яку оцінив в 250 000 грн, і просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку, що обліковується у Державній казначейській службі України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 07 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з відповідного рахунку, відкритого у ДКСУ, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області 25 000 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що протиправність дій (бездіяльність) Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області щодо передачі автомобіля марки GEELY 2007 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, знак для разових поїздок НОМЕР_4, до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області та незабезпечення схоронності зазначеного автомобіля встановлена ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2015 року. Автомобіль позивачу не повернуто. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховано вимоги розумності і справедливості.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області відхилено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 07 серпня 2017 року залишено без змін. Колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і застосовано закон, який їх регулює.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухваливши нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2017 року заступником прокурора Хмельницької області подано касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької областіі витребувано матеріали цивільної справи № 686/3139/17 з місцевого суду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

05 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 686/3139/17 передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга прокурора мотивована тим, що фактично суди першої та апеляційної інстанцій, стягнувши моральну шкоду на користь ОСОБА_1 на підставі статей 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" і частини 6 статті 1176 ЦК України, залишили поза увагою, що вказані норми регулюють різні підстави відповідальності за завдану шкоду.

Звертав увагу суду, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року (справа № 686/4899/15-ц) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ДКСУ, Броварського МВ ГУМВС України у Київській області про відшкодування 250
000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування. Стягнуто з ДКСУ за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 25
000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. При цьому в ході розгляду справи № 686/4899/15-ц судом встановлено, що СВ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110130003977 від 27 жовтня 2014 року за заявою ОСОБА_3 про заволодіння шахрайським шляхом легковим автомобілем марки GEELY, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України. Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 листопада 2014 року слідчим СВ Броварського ГУ МВС України в Київській області вказаний автомобіль визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3.

Незаконність процесуальних дій слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо передачі автомобіля на зберігання ОСОБА_3 встановлена ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року. Зазначеною ухвалою зобов'язано Броварський МВ ГУ МВС України в Київській області негайно повернути автомобіль позивачу ОСОБА_1.

Вважає, що за дії органів досудового розслідування щодо позбавлення

ОСОБА_1 можливості вільно володіти, розпоряджатись та користуватись своїм автомобілем вже було стягнуто з Державного бюджету України моральну шкоду і повторне її стягнення за аналогічне правопорушення при проведенні досудового розслідування по одному кримінальному провадженні є незаконним.

Суди при визначенні розміру і підстав для стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у справах № 686/3139/17 та № 686/4899/15-ц керувалися одними й тими ж обставинам.

Хмельницький МВ УМВС України у Хмельницькій області при огляді і затриманні транспортного засобу виконував доручення СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №
12014110130003977.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу прокурора, в якому він, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Іншими учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 05 жовтня 2014 року на підставі заяви № 50098073 та довідки-рахунку № 816054 від 14 жовтня 2014 року ТОВ "БМ ГРУПП"

ОСОБА_1 у ВРЕР м. Хмельницького здійснив реєстрацію транспортного засобу легкового автомобіля марки GEELY, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6.

В подальшому ОСОБА_1 зняв зазначений автомобіль з обліку для продажу та отримав номерний знак для разових поїздок НОМЕР_2.

01 листопада 2014 року слідчим СВ Хмельницького MB УМВС України в Хмельницькій області складено протокол огляду місця події, за яким предметом огляду є вказаний автомобіль GEELY, 2007 року випуску, що перебуває у розшуку, та акт № 082041 огляду затриманого транспорту, який передається на тимчасове зберігання на штрафмайданчик

ДП "Інформресурси", що розташований за адресою: м. Хмельницький,

вул. Купріна, 48/1.

Листом від 09 грудня 2014 року № 6565вих14 Броварська міжрайонна прокуратура повідомила ОСОБА_1, що СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110130003977 від 27 жовтня 2014 року за заявою ОСОБА_3 про заволодіння шахрайським шляхом легковим автомобілем марки GEELY, 2007 року випуску, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою

статті 190 КК України.

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання

від 14 листопада 2014 року слідчим СВ Броварського МВ ГУМВС України в Київській області зазначений автомобіль визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року визнано протиправними дії слідчого

СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо передачі автомобіля марки GEELY, 2007р. в., номер кузова НОМЕР_5, номерний знак для разових поїздок НОМЕР_4 на зберігання

ОСОБА_3. Зобов'язано Броварський МВ ГУ МВС України в Київській області негайно повернути ОСОБА_1 вказаний автомобіль.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 686/27278/14-к визнано протиправними дії та бездіяльність Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області щодо передачі автомобіля марки GEELY 2007 року випуску, д. н. НОМЕР_1, знак для разових поїздок НОМЕР_4 до Броварського МВ ГУМВС України в Київській області та незабезпечення схоронності зазначеного автомобіль. Постановляючи ухвалу від 15 квітня 2015 року слідчий суддя зазначив, що працівниками Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області в порушення вимог статті 171 КПК України тимчасово вилучений автомобіль був переданий до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області. Крім того працівниками Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області всупереч статті 168 КПК України не забезпечено схоронності тимчасово вилученого автомобіля.

ОСОБА_1 неодноразово звертався до Хмельницького МВ УМВС України у Хмельницькій області, Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, та Броварської міжрайонної прокуратури щодо повернення належного йому автомобіля.

ОСОБА_1, як військовослужбовець, залучався до участі в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, мав поранення.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заступника прокурора Хмельницької області не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно з підпункту 1-1 частини першої статті 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", виникає у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Згідно частин 1 та 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, керуючись засадами розумності та справедливості, врахувавши обставини конкретної справи дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 25 000 грн за дії та бездіяльність працівників Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, протиправність яких підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відомості про повернення ОСОБА_1 автомобіля вилученого 01 листопада 2014 року слідчим Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області в матеріалах справи відсутні.

Доводи касаційної скарги аналогічні доводам викладеним у запереченні проти позову та апеляційній скарзі, були предметом розгляду судів попередніх інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують та на законність оскаржених судових рішень не впливають, а зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400

ЦПК України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Оскільки відповідно до частини 1 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, не може бути задоволено викладене у касаційній скарзі клопотання щодо повідомлення прокурора про дату і час розгляду справи.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурораХмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області

від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта