Історія справи

Постанова

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 203/2680/17

провадження № 61-10071св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2018 року у складі судді: Городнича В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, визнання дій щодо припинення газопостачання незаконним, зобов'язання відновити газопостачання відмовлено.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 оскаржила це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору.

14 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про усунення недоліків, в якій посилалася на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та просила відкрити апеляційне провадження.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена повторно без руху для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору.

02 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про усунення недоліків, до якої надала лист роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №93-1517/0/4-17 від 09 серпня 2017 року щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто.

Ухвала мотивована тим, що вимоги ухвал апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року та 14 грудня 2017 року в частині сплати судового збору ОСОБА_1 не виконані. Крім того апеляційний суд послався на висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 11 жовтня 2017 року в справі №6-916цс17, згідно якого споживач, право якого порушене і який з огляду на це подає позов, відповідно до статті 22 Закону «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, але має обов'язок щодо сплати судового збору при вчиненні відповідних дій в інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2018 року, в якій просить оскаржене рішення скасувати і передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 як споживач звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У березні 2018 року ПАТ «Дніпрогаз» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін. Відзив мотивований тим, що у статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» серед переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, відсутня така категорія як споживачі. І норми цього закону є спеціальними в частині врегулювання питання сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року справа призначена до судового розгляду.

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

При визнанні неподаною та поверненні апеляційної скарги, апеляційний суд вказав, що недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору ОСОБА_1 не виконані. Оскільки споживач, право якого порушене, згідно висновку Верховного Суду України, який викладений в постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-916цс17, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, але має обов'язок щодо сплати судового збору при вчиненні відповідних дій в інших судових інстанціях.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права. Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Таким чином апеляційний суд безпідставно поклав на ОСОБА_1, яка звернулася до суду за захистом прав споживача, обов'язок зі сплати судового збору та передчасно визнав його апеляційну скаргу неподаною і повернув її. Суд вважає, що у даному випадку суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2018 року скасувати.

Передати справу № 203/2680/17 до апеляційного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат