Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.02.2020 року у справі №727/11669/17

Постанова

Іменем України

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 727/11669/17

провадження № 61-21851 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідачі: управління освіти Чернівецької міської ради, начальник управління освіти Чернівецької міської ради Мартинюк Сергій Васильович;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2019 року у складі судді Смотрицького В. Г. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії суддів:

Литвинюк І. М., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління освіти Чернівецької міської ради, начальника управління освіти Чернівецької міської ради Мартинюка С. В. про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 25 листопада 2014 року він перебував з відповідачем - управлінням освіти Чернівецької міської у трудових відносинах, працював на підставі трудового договору на посаді провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування на 0,75 ставки.

Вказував, що 25 жовтня 2017 року управлінням освіти видано наказ № 1167-к про його звільнення з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штатної чисельності, з яким він ознайомлений 30 жовтня 2017 року.

Зазначав, що 21 серпня 2017 року його ознайомлено з персональним повідомленням, в якому зазначено, що управлінням освіти 04 серпня 2017 року видано наказ № 269 і з 01 листопада 2017 року буде скорочено посаду провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти, яку він займав. В повідомленні містилась пропозиція зайняти посаду вчителя історії та правознавства в загальноосвітній школі № 20.

Вказував, що через декілька днів він був ознайомлений з поданням начальника управління освіти від 04 серпня 2017 року № 01-34/1480 до голови профспілкового комітету, в якому викладено клопотання адміністрації щодо надання згоди на його звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Тобто, наказ про скорочення посади і подання до профкому за отриманням згоди на звільнення видані одним днем - 04 серпня 2017 року, під час перебування його у відпустці.

22 серпня 2017 року він звернувся до начальника управління освіти про надання наказу від 04 серпня 2017 року № 269 та інших документів (доповідних, пояснень, розрахунків, тощо), якими обґрунтовано доцільність внесення змін до штатного розпису. Такі документи мали б існувати, оскільки, як вказано в поданні до профкому, створювалась робоча група з вивчення всіх нюансів з оптимізації групи централізованого господарського обслуговування. Важливою обставиною є те, що ні він, ні переважна частина працівників господарської групи не знали про створення робочої групи і не мали можливості виказати власні міркування щодо того, якою повинна бути структура та чисельність підрозділу, такі причини породили відкриття кримінальних проваджень по одинадцяти об'єктах.

28 серпня 2017 року він знову звернувся до начальника управління освіти і сповістив про те, що мав бесіду з директором школи № 20, в якій йому запропоновано роботу вчителя історії та правознавства, та повідомив, що директор школи має обґрунтовані сумніви щодо доцільності його роботи в школі, оскільки бажає мати на посаді перш за все вчителя, який має більш вузький фах саме з предмету історії, а не правознавства. Більша частина навчального навантаження в школі запланована для читання історії, а не права. На наступний навчальний рік (2018-2019) така дисципліна, як правознавство, взагалі не планується.

04 вересня 2017 року він двічі звертався до начальника управління освіти і просив надати відомості про те, які саме посади є вакантними в управлінні освіти, а вже потім в навчальних закладах; чи заплановане у майбутньому звільнення працівників управління освіти, а вже потім в навчальних закладах, з посад, які міг би зайняти той, чия посада скорочується; кого за освітою та фахом приймають на роботу в управління освіти на посади, які є вакантними, по причині поточних звільнень працівників та інших підстав виникнення вакантної посади.

Його звернення залишені без відповідей.

Вказував, що з наказом від 04 серпня 2017 року № 269 про скорочення з 01 листопада 2017 року посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування його ознайомлено лише 07 вересня 2017 року. Будь-якої іншої інформації, документів, відомостей він не отримав.

12 вересня 2017 року він знову звернувся до начальника управління освіти з вимогою надати необхідну і достатню інформацію для оцінювання правомірності та доцільності дій зі скорочення посади, яку займає, встановлення ступеня задіяння правового механізму працевлаштування на інші посади, адже не дивлячись на те, що він не має спеціальної педагогічної освіти, його науково-педагогічний стаж роботи у вищих навчальних закладах складає більше двадцяти років, у м. Чернівці, як педагогу, йому присвоєна вища категорія.

01 жовтня 2017 року він вчергове написав лист начальнику управління освіти й сповістив про те, що до загальноосвітньої школи № 20 вже прийнято вчителя історії і правознавства, тому питання працевлаштування залишилось відкритим.

Жодної відповіді на поставлені питання у своїх зверненнях до начальника управління освіти він не отримав.

Вважав, що начальник управління освіти при видачі наказу про його звільнення вийшов за межі місячного строку, оскільки представлення на його звільнення до голови профспілкового комітету управління освіти було надіслано 04 серпня 2017 року, а наказ про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України йому вручено 30 жовтня 2017 року.

Вказував, що застосований начальником управління освіти механізм скорочення посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування і подальші дії з його звільненням з роботи не є легітимними.

Відповідно до довідки відповідача його заробітна плата за вересень і жовтень 2017 року становить 11 708,60 грн. У вересні і жовтні було 42 робочих дні, отже середній заробіток за один робочий день складає 278,78 грн.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ управління освіти Чернівецької міської ради від 25 жовтня 2017 року № 1167-к про звільнення його з посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування у зв'язку із скороченням штатної чисельності за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, як такий, що є незаконним та необґрунтованим; скасувати наказ управління освіти Чернівецької міської ради від 04 серпня 2017 року № 269 в частині виведення із штатного розпису 0,75 ставки посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради; поновити його на посаді провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради; стягнути з управління освіти Чернівецької міської ради на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 11 798,76 грн; покласти на начальника управління освіти Чернівецької міської ради Мартинюка С. В. обов'язок відшкодувати шкоду у формі оплати часу вимушеного прогулу управлінням освіти Чернівецької міської ради, яка виникла у зв'язку із сплатою йому середнього заробітку, як незаконно звільненому з посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників.

Врахувавши, що на підприємстві відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці зі скорочення в штатному розписі посади, яку обіймав позивач, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, у тому числі й положень статті 49-2 КЗпП України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що при звільненні ОСОБА_1 у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними із скороченням чисельності та штату працівників, не було порушено його прав, оскільки відповідач дотримався процедури такого вивільнення, передбаченої вимогами частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 та статті 43 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 727/11669/17 із Шевченківського районного суду м. Чернівці.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вказував, що судом витребувано докази у відповідача з порушення вимог статей 81, 367 ЦПК України, тоді як його клопотання про витребування доказів залишено без задоволення. Судами не враховано, що роботодавцем порушено порядок і процедуру отримання згоди профкому на дострокове розірвання трудового договору, передбачені вимогами статті 43 КЗпП України, статтею 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", зазначав, що його не було запрошено на засідання профкому, яке відбулось 04 червня 2019 року.

Вказував, що загальні нормативні установлення та рекомендації в частині розробки і затвердження штатних розписів дані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, роз'яснені центральними органами виконавчої влади, узгоджуються з пунктами 1.5., 1.6. Положення про управління освіти, затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 23 лютого 2017 року № 597. З огляду на наведені положення нормативних актів, юридичні особи - суб'єкти права можуть мати лише один штатний розпис. Рішення Чернівецької міської ради від 28 березня 2013 року № 804, яким начальнику управління освіти Малишевській В. С. делеговано повноваження з затвердження штатного розпису підрозділу, що створювався, саме групи централізованого господарського обслуговування, не відноситься до локального нормативно-правового акту, а є правозастосовним актом індивідуальної дії. Існування у начальника управління освіти повноважень з затвердження посадових інструкцій працівників освіти і положень про структурні підрозділи не свідчить про те, що керівник сферою освіти м. Чернівці набуває одноосібних прав на внесення змін до структури управління освіти. Отже, при видачі наказу від 04 серпня 2017 року № 269, зокрема, затвердження штатного розпису групи централізованого господарського обслуговування з 01 листопада 2017 року, начальник управління освіти Чернівецької міської ради вийшов за межі повноважень і порушив правовий алгоритм складання та затвердження штатного розпису, як єдиного внутрішнього правового документа органу виконавчої влади місцевого самоврядування.

Вказував, ще не виказав незгоди з роботою на запропонованій посаді вчителя ЗОШ № 20, однак, реалізовуючи своє право на інформацію, наполягав на наданні відомостей щодо всіх існуючих вакансій в системі освіти, проте зазначені вимоги в повному обсязі не були задоволені.

Начальник управління освітиЧернівецької міської ради, не маючи повноважень затверджувати штатний розпис, помилково ввів до окремого від всієї юридичної особи внутрішнього правового документа посаду бухгалтера з питань тендерних закупівель, яка, відповідно до класифікатору професій, повинна мати інше найменування. Роботу, яку виконує ОСОБА_4, знає позивач, оскільки у 1990 році отримав повну вищу освіту - закінчив повний курс Донецького державного університету за спеціальністю "Правознавство", спеціалізація "господарсько-правова". Тобто освіта, яку здобув позивач, відповідає критеріям, висунутим до посади фахівця з тендерних закупівель. А тому вважав, що відповідач, перш ніж 13 вересня 2017 року укладати трудовий договір з ОСОБА_4, повинен був запропонувати зазначену посаду позивачу.

Вказував, що в листі управління освіти від 20 лютого 2018 року № 01-34/392 містяться дані, що в органі виконавчої влади місцевого самоврядування на кінець серпня 2017 року існувала вакантна посада методиста з суспільних дисциплін (методичне забезпечення предметів історії і правознавства). За рівнем освіти, стажем та досвідом роботи, професійними навичками, в тому числі розробки методичного забезпечення, позивач міг претендувати на зайняття посади методиста із суспільствознавчих дисциплін. Жодного належного доказу на підтвердження того, що позивач не вправі займати вказану посаду, відповідачем не надано. Отже, відповідачем не виконано обов'язок, передбачений частиною 3 статті 49-2 КЗпП України, щодо запропонування позивачу всіх вакантних посад на момент звільнення.

Вважав, що суд апеляційної інстанції безпідставно посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 760/10020/17-ц, оскільки обставини вказаної справи не є тотожними обставинам справи, що переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2020 року до Верховного Суду електронною поштою надійшов відзив від начальника управління освіти Чернівецької міської ради Мартинюка С. В., який не скріплений електронним цифровим підписом, тому при розгляді справи не Верховним Судом не враховується.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що управління освіти Чернівецької міської ради здійснює свою діяльність на підставі Положення про управління освіти Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 27 лютого 2016 року № 597 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.4. Положення, управління освіти підзвітне та підконтрольне Чернівецькій міські раді, підпорядковане виконавчому комітету Чернівецької міської ради, Чернівецькому міському голові, а з питань делегованих йому повноважень органам виконавчої влади.

Пунктом 1.5. Положення передбачено, що чисельність і структура управління затверджуються рішенням міської ради за поданням начальника управління.

Згідно з пунктом 1.6. Положення, штатний розпис управління затверджується Чернівецьким міським головою за поданням начальника управління.

Відповідно до Положення, управління має право створювати відокремлені структурні підрозділи без права юридичної особи, у порядку передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 1.7. Положення передбачено, що положення про структурні підрозділи управління, а також посадові інструкції працівників затверджуються начальником управління.

Відповідно до пункту 5.13.1. Положення начальник управління, представляючи інтереси міста в галузі освіти у відносинах з юридичними та фізичними особами, затверджує положення про підрозділи, центри і служби управління освіти міської ради, функціональні обов'язки його працівників.

Рішенням 34 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 28 березня 2013 року № 804 утворена група централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради (далі - група), гранична численність працівників групи у кількості 10,75 штатних одиниць.

Пунктом 4.1. цього ж рішення надано повноваження начальнику управління освіти Чернівецької міської ради затвердити штатний розпис групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради.

Відповідно до Положення про групу централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради, група підконтрольна та підзвітна управлінню освіти Чернівецької міської ради.

Згідно з пунктами 4.1., 4.3. Положення, групу очолює начальник, який безпосередньо підпорядкований і підзвітний начальнику управління освіти Чернівецької міської ради та призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління освіти Чернівецької міської ради.

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 25 листопада 2014 року № 2192-к ОСОБА_1 прийнятий на посаду провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради на 0,75 ставки на підставі його заяви.

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 27 червня 2017 року № 252 створено робочу групу з вивчення питання оптимізації роботи групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради в напрямку забезпечення якісного технічного нагляду за виконанням будівельних робіт в навчально-виховних закладах освіти міста, економного та цільового використання бюджетних коштів, виділених на ремонтні роботи в закладах освіти міста.

На виконання вищенаведеного наказу робочою групою з питань вивчення питання оптимізації роботи групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради надано висновок від 04 серпня 2017 року, відповідно до якого рекомендовано начальнику управління освіти Чернівецької міської ради ввести посаду інженера з питань будівництва групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради шляхом скорочення штату господарської групи, а саме: посади провідного фахівця з правових питань групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради.

Згідно з висновком робочої групи основною метою змін в штатному розписі господарської групи було: покращення нагляду за виконанням будівельних робіт в навчально-виховних закладах освіти міста і прийманням закінчених об'єктів від підрядних будівельних організацій; належний контроль за ходом виконання планів капітального будівництва, відповідності обсягів, строків і якості будівельних робіт навчально-виховних закладів міста; упровадження більш прогресивних технологічних процесів, конструктивних рішень, які забезпечать зниження вартості і поліпшення техніко-економічних показників об'єктів будівництва та реконструкцій; економне та цільове використання бюджетних коштів, виділених на ремонтні роботи в закладах освіти міста.

Також зазначеним висновком встановлено, що в групі централізованого господарського обслуговування управління освіти працює 14 працівників, всі мають вузьке фахове спрямування, яке потребує відповідної кваліфікації та освіти, тому при скороченні штату немає переважного права когось із працівників. Крім того, робочою групою взято до уваги ті обставини, що позивач має постійний дохід і забезпечений робочим місцем, оскільки, крім роботи в управлінні освіти Чернівецької міської ради, забезпечений роботою в Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича на посаді доцента на 1,0 ставки кафедри приватного права з 01 вересня 2014 року по теперішній час, також ОСОБА_1 з 06 вересня 2016 року по 30 червня 2017 року працював за сумісництвом викладачем вищої категорії в коледжі Чернівецького національного університету імені Ю.

Федьковича з навантаженням 83 години на навчальний рік, що підтверджується копією листа Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича від 01 серпня 2017 року № 32/16-2031.

На підставі висновків робочої групи видано наказ від 04 серпня 2017 року № 269, яким внесено зміни до шатного розпису групи централізованого господарського обслуговування з 01 листопада 2017 року шляхом виведення зі штатного розпису посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи та введення в штатний розпис на 0,75 ставки посади інженера з питань будівництва.

Начальником управління освіти Чернівецької міської ради направлено подання голові профспілкового комітету управління освіти Чернівецької міської ради, яке отримано 18 серпня 2017 року, про зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради та для отримання попередньої згоди на звільнення у зв'язку із скороченням штатної одиниці, яку займав ОСОБА_1.

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 13 липня 2017 року № 296-кв ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку з 24 липня по 16 серпня 2017 року, а тому про наступне вивільнення позивача із займаної посади з 01 листопада 2017 року було повідомлено 21 серпня 2017 року, про що свідчить підпис позивача на персональному повідомлені. Одночасно позивачу запропоновано посаду вчителя правознавства та історії в Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 Чернівецької міської ради з тижневим навантаженням 9 годин, оскільки впродовж серпня-жовтня 2017 року в управлінні освіти Чернівецької міської ради в структурних підрозділах були лише вакантні посади економістів, бухгалтерів, методистів, однак вакантних посад, які б відповідали професії та спеціальності позивача не було. Відомості щодо погодження ОСОБА_1 на пропозицію зайняти посаду вчителя історії в матеріалах справи відсутні, однак, як видно з матеріалів справи, вакантна посада у Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 Чернівецької міської ради передбачала прийняття на посаду вчителя історії, викладача предмету "Захист Вітчизни" та 0,5 ставки керівника гуртка з військово-патріотичної роботи, що не відповідає професії та спеціальності позивача.

01 вересня 2017 року від профспілкової організації управління освіти Чернівецької міської ради в управління освіти Чернівецької міської ради надійшла згода на звільнення провідного фахівця з правових питань господарської групи ОСОБА_1.

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 25 жовтня 2017 року № 1167-к ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради з 31 жовтня 2017 року у зв'язку із скороченням штатної чисельності згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України, з яким останній ознайомлений 30 жовтня 2017 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом пункту 1 частини 1 , частиною 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органам місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому частини 1 статті 62 ГК України та іншими законами.

За вимогами частини 3 статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Отже нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб'єкта господарювання та не є предметом доказування у судових спорах.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18 (провадження № 61-13980св19).

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Згідно із частиною 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пункти 2, 3, 4, 5, 7 статті 40 і пунктами 2 та 3 статті 41 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частин 8 , 9 статті 43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, переоцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, обґрунтовано виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивача було звільнено відповідно до вимог трудового законодавства.

Роботодавцем виконано покладенні на нього частиною 2 статті 40, частиною 3 статті 49-2 КЗпП України обов'язки під час звільнення позивача із займаної посади у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників.

Судами встановлено, що у штатний розпис групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради дійсно вносилися зміни з 01 листопада 2017 року шляхом виведення зі штатного розпису посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи та введення в штатний розпис посади інженера з питань будівництва.

Як встановлено судами, 21 серпня 2017 року ОСОБА_1 вручено попередження, в якому, зокрема, зазначено, що у зв'язку з реорганізацією наказом управління освіти Чернівецької міської ради від 04 серпня 2017 року № 269 з 01 листопада 2017 року буде скорочено посаду провідного фахівця з питань правового забезпечення групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради, яку він займає; позивач підлягає звільненню з роботи згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням вказаної посади.

При вирішенні спору судами попередніх інстанції встановлено, що одночасно з повідомленням про наступне вивільнення позивачу було запропоновано посаду вчителя правознавства та історії в Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 Чернівецької міської ради з тижневим навантаженням 9 годин.

Відомості щодо погодження ОСОБА_1 на вказану пропозицію або відмову від неї в матеріалах справи відсутні.

Крім того, судами враховано, що продовж серпня-жовтня 2017 року в управлінні освіти Чернівецької міської ради в структурних підрозділах вакантні посади, які б відповідали освіті, досвіду та кваліфікації ОСОБА_1, були відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи позивача про те, що йому не були запропоновані усі наявні вакантні посади визнано судами попередніх інстанцій необґрунтованими.

Судами встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 не було порушено його прав, відповідач дотримався процедури вивільнення, передбаченої вимогами статті 43 КЗпП України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що профспілкова організація вирішила питання про надання дозволу на його звільнення за його відсутності, судами попередніх інстанцій визнано необгрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для визнання наказу про звільнення незаконним, оскільки законом визначена неможливість звільнення працівника за відсутності згоди профспілкової організації, а надання такої згоди профспілковим органом дає підстави для звільнення. Процедурні порушення засідання профспілкового органу при вирішенні питання про надання згоди на звільнення працівника із ініціативи власника мають значення лише за умови, що такі порушення призвели до незаконності самого рішення профспілкового органу. Отже, саме по собі надання згоди на звільнення працівника за його відсутності на засіданні профспілкового органу, на якому таке рішення прийнято, не може бути безумовною підставою для визнання наказу про звільнення незаконним.

Також судами попередніх інстанцій відхилено доводи позивача про те, що рішення Чернівецької міської ради від 28 березня 2013 року № 804 є правозастосовним актом індивідуальної дії і не відноситься до локального нормативно-правового акту. Так, зазначеним рішенням Чернівецької міської ради делеговані повноваження із затвердження штатного розпису групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради посадовій особі - начальнику управління освіти Чернівецької міської ради, а не конкретній фізичній особі.

Тому начальником управління освіти Чернівецької міської ради правомірно видано наказ від 04 серпня 2017 року № 269, яким внесено зміни до шатного розпису групи централізованого господарського обслуговування з 01 листопада 2017 року шляхом виведення зі штатного розпису посади провідного фахівця з питань правового забезпечення групи та введення в штатний розпис на 0,75 ставки посади інженера з питань будівництва.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору. Судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара