Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2018 року у справі №757/14595/18

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 757/14595/18

провадження № 61-34997св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Кабінет Міністрів України, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року у складі судді: Вербової І. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року у складі судді: Остапчук Т. В. справу передано за підсудністю в Покровський районний суд Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Печерського районного суду м.

Києва від 30 березня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала належних доказів її майнового стану та не наведено підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримала 04 травня 2018 року, що підтверджується зворотним повідомленням, проте станом на 14 травня 2018 року скаржник не цікавиться провадженням у справі та не усунула недоліки апеляційної скарги, тому відповідно до статті 185 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, повернуто особі, що її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 14 травня 2018 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зареєстрована в канцелярії суду 14 травня 2018 року вх. № 23453 та передана судді-доповідачу 15 травня 2018 року. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року повернуто особі, що її подала, заяву про звільнення від сплати судового збору слід повернути заявнику.

Аргументи учасників справи

У червні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду. При цьому посилається на те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував статтю 8 Закону України "Про судовий збір" та частину 3 статті 136 ЦПК України.

У липні, вересні та грудні 2018 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких підтримує доводи касаційної скарги та просить її задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої ухвали), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц (провадження № 61-16723св18) зроблено висновок, що "відмовляючи у задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору та одночасно визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд не надав можливості особі, яка з нею звернулась, відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання. Таким чином, повертаючи скаргу і вирішуючи питання про зменшення розміру судового збору, апеляційний суд неправильно застосував положення ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" та статті 6 Конвенції".

При поверненні апеляційної скарги апеляційний суд вказав, що копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року отримано 04 травня 2018 року, що підтверджується зворотним повідомленням, проте станом на 14 травня 2018 року ОСОБА_1 не цікавиться провадженням у справі та не усунула недоліки апеляційної скарги, тому відповідно до статті 185 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримала 04 травня 2018 року, що підтверджується зворотним повідомленням (а. с. 35).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 08 травня 2018 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору (а. с. 39,40), яка зареєстрована в Апеляційному суді м. Києва 14 травня 2018 року. Така заява підлягала розгляду судом апеляційної інстанції з ухваленням відповідного процесуального рішення.

Тлумачення частини 3 статті 185, частини 2 статті 357, ЦПК України, свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги в строк встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору у строк встановлений судом, яка не розглянута судом, а тому висновок апеляційного суду про повернення апеляційного скарги є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу та передати справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року скасувати.

Справу № 757/14595/18 передати для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2018 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат