Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №753/16185/18

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 753/16185/18

провадження № 61-7009св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», адвокатське бюро «Юрій Забальський», державний реєстратор комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пукшин Крістіна Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р.,

Пікуль А. А., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення.

Заява мотивована тим, що 17 серпня 2018 року невідомі особи, які представилися представниками колекторської фірми товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (далі - ТОВ «ФК «Алькор Інвест») та керівник адвокатського бюро «Юрія Забальського» (далі - АБ «Юрія Забальського») намагались проникнути до належної йому на праві власності квартири, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 . Під час незаконної спроби проникнення до квартири невідомими особами йому було завдано матеріальної шкоди, а саме: пошкоджено броньовані двері у вказаній квартирі та викрадено від неї ключі. Ці особи разом з керівником АБ «Юрія Забальського» стверджували, що квартира належить їм на праві власності, оскільки на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут Гарант» Пукшин К. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Право вимоги до ТОВ «ФК «Алькор Інвест» перейшло на підставі незаконних договорів, укладених в один день, спочатку з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а потім з ТОВ «ФК «Алькор Інвест», посвідченими приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. та Чуловським В. А .

Вважав, що вказаними діями були порушені його права, а також права неповнолітньої особи, яка зареєстрована у вищевказаній квартирі, тому просив накласти арешт на зазначену квартиру, а також заборонити вчиняти будь-які дії відносно цієї квартири, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов до його пред`явлення шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , накласти заборону на відчуження вказаного предмета нерухомості, а також заборонити ТОВ «ФК «Алькор Інвест», директору ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися указаною квартирою до вирішення справи по суті, заборонити Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації у м. Києві (далі - ЦНАП Дарницької РДА у м. Києві) знімати з реєстрації вже зареєстрованих у квартирі осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та реєструвати нових осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2018 року в особі судді Колесник О. М. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 травня 2018 року належить ТОВ «ФК «Алькор Інвест», реєстраційний номер 1553623780000.

Заборонено ТОВ «ФК «Алькор Інвест», директор ОСОБА_3 , користуватися та розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 до вирішення справи по суті.

Заборонено ЦНАП Дарницької РДА у м. Києві знімати з реєстрації вже зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_2 : ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та реєструвати нових осіб.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у заяві наявні відомості щодо існуючого спору та намірів заявника звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом до відповідачів, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у повному обсязі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Алькор Інвест» задоволено.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги заявника щодо забезпечення позову фактично стосуються вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди та не можуть бути забезпечені шляхом накладення арешту на нерухоме майно особи, яка не є учасником справи та стороною у спірних правовідносинах. Оскільки квартира, на яку заявник просив накласти арешт, належить на праві власності іншій особі, яка не є стороною у справі, колегія суддів дійшла висновку, що таке забезпечення порушує права та інтереси особи ОСОБА_7 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції упереджено поставився до нього, зазначивши неправдиву інформацію про те, що він належним чином був повідомлений про розгляд справи, і що ним не надано достатньо доказів на підтвердження стану його здоров`я, а тому причина неявки його до суду неповажна.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано із Дарницького районного суду м. Києва зазначену цивільну справу. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року відмовлено.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня

2016 року в рахунок погашення заборгованості у сумі 1 772 833,60 грн за кредитним договором від 15 жовтня 2007 року № 014/1179/74/1551 звернуто на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 15 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Шевчук З. М. та зареєстрованого за № 1642д, квартиру АДРЕСА_2 , що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 115,60 кв. м, житловою площею 54,20 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 987 936 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 26 592,50 грн.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судового збору у розмірі 26 592,50 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних заяв. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Апеляційного суду

м. Києва від 16 січня 2018 року залишено без змін.

Згідно інформації, наданої на запит суду апеляційної інстанції Дарницьким районним судом м. Києва 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Алькор Інвест», АБ «Юрія Забальського», державного реєстратора комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пукшин К. М. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок перевищення повноважень посадових осіб.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до

ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», адвокатського бюро «Юрія Забальського», державного реєстратора Київської філії КП «Добробут Гарант» Пукшин К. М. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок перевищення посадових повноважень під час силового штурму житла.

Згідно із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 вересня 2018 року квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 598, виданий 21 вересня 2018 року, видавник: Щелков Д. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, бланк серії ННР 195304; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43139151 від 21 вересня 2018 року 18:32:51, приватний нотаріус Щелков Д. М., Київський міський нотаріальний округ,

м. Київ (а. с. 198).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції відповідає у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги заявника щодо забезпечення позову фактично стосуються вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди та не можуть бути забезпечені шляхом накладення арешту на нерухоме майно особи, яка не є учасником справи та стороною у спірних правовідносинах. Оскільки квартира, на яку заявник просив накласти арешт, належить на праві власності іншій особі, яка не є стороною у справі, то таке забезпечення порушує права та інтереси особи ОСОБА_7 .

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції упереджено поставився до нього, зазначивши неправдиву інформацію про те, що він належним чином був повідомлений про розгляд справи є необґрунтовані, оскільки судом апеляційної інстанції надсилались заявнику повістки про виклик у судові засідання, які були призначені на 09 січня, 13 лютого та

06 березня 2019 року, проте вони повертались до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 114-115, 129-130, 140-141).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Повістка про виклик ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду на 06 березня 2019 року надсилалась на адресу: АДРЕСА_1 .

Крім того, про повідомлення заявника про судові засідання свідчать і його заяви про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 13 лютого 2019 року та на 06 березня 2019 року, подані безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тому необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про порушення судом норм процесуального права щодо неналежного його повідомлення та про позбавлення його можливості брати участь у судових засіданнях (а. с. 116-117, 193).

Разом із тим, судом апеляційної інстанції вирішувалося питання щодо поважності причин неявки заявника в судове засідання та на підставі доказів було прийнято процесуальне рішення про неповажність причин його неявки в судове засідання.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а тому вказане судове рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович