Історія справи

Постанова КЦС ВП від 24.07.2025 року у справі №136/2311/21
Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №136/2311/21
Постанова КЦС ВП від 21.06.2023 року у справі №136/2311/21

Постанова

Іменем України

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 136/2311/21

провадження № 61-5137св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ЗАХІД»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ЗАХІД» на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ЗАХІД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Короткий зміст позовних вимог

06 грудня 2021 року ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД», у якому просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 3,5048 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522286400:04:000:0401, що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державного акта на право власності на землю серії ВН №0720 від 20 січня 2002 року, шляхом повернення земельної ділянки власнику.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував, що відповідач незаконно користується його земельною ділянкою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року позов задоволено.

Усунено зі сторони ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 3,5048 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522286400:04:000:0401, що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, державний акт на право власності на землю серії ВН №0720 від 20 січня 2002 року, шляхом повернення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Стягнено з ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.

02 березня 2023 року, не погодившись із цим судовим рішенням ,ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 13 березня 2023 року зазначені ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху.

20 березня 2023 року ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» засобами поштового зв`язку подало до апеляційного суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року визнано неповажними вказані ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі. Відмовлено ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» не навело та не надало достатніх доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Липовецького районного суду Вінницької області.

28 квітня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не мав права відмовляти у відкритті апеляційного провадження, оскільки рішення Липовецького районного суду Вінницької області прийнято 24 січня 2023 року та отримано ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» 06 лютого 2023 року, апеляційну скаргу подано 02 березня 2023 року, а тому наявні всі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення визначених строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» не усунуло недоліки у визначений судом строк, оскільки не навело поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.

Суд установив, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області прийнято 24 січня 2023 року (а. с. 100-105).

Вказане рішення, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, оприлюднено 31 січня 2023 року.

Згідно з протоколом судового засідання від 24 січня 2023 року сторони у судове засідання не з`явилися (а. с. 99).

Липовецький районний суд Вінницької області листом від 03 лютого 2023 року № 136/2311/21898 направив ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» копію рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року. Крім того, на вказаному листі міститься відмітка «отримано 06 лютого 2023 року» (а. с. 106).

02 березня 2023 року засобами поштового зв`язку ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» подало апеляційну скаргу на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року (а. с. 111-114).

В поданій апеляційні скарзі ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» просило апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції отримано 06 лютого 2023 року, про що в матеріалах справи зроблена відмітка.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 07 березня 2023 року витребувано з Липовецького районного суду Вінницької області вказану цивільну справу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 13 березня 2023 року зазначені ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху.

20 березня 2023 року ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» засобами поштового зв`язку подало до апеляційного суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, яка мотивована тим, що рішення суду першої інстанції отримано 06 лютого 2023 року (а. с. 127-129).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року визнано неповажними вказані ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі. Відмовлено ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 січня 2023 року.

ЄСПЛ вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Прецедентна практика ЄСПЛ виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», заява № 50966/99).

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Ураховуючи те, що з апеляційною скаргою ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» звернулося 02 березня 2023 року, тобто протягом менше як тридцяти днів з дня відправлення йому судом першої інстанції копії повного рішення суду, тому ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» мало право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, що узгоджується нормами ЦПК України, який визначає, що скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, її належить скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ЗАХІД» задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розглядузі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:А. І. Грушицький С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк