Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №0813/504/2012

Постанова

Іменем України

21 березня 2018 року

м. Київ

справа № 0813/504/2012

провадження № 61-927 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ»,

суб'єкти оскарження: начальник Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Куйбишевського районного суд Запорізької області від 12 липня 2017 року у складі судді Сіляєвої Н.І. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Трофимової Д. А., Кухаря С. В.,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ») звернулось до суду із скаргою на постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та дії управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стагувачу за відсутності будь-яких доказів про проведення виконавчих дій, направлених на встановлення місця проживання, перебування боржника і перевірки його майнового стану.

Крім того, заявник зазначав, що йому неправомірно управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовлено у прийнятті та розгляді скарги на дії начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «АНСУ» просило суд визнати незаконною та скасувати постанову від 10 грудня 2015 року про повернення стягувачу виконавчого документу № 0813/504/2012, виданого Куйбишевським районним судом Запорізької області від 04 вересня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості у розмірі 19 942, 81 доларів США та 23 166 грн 24 коп., та зобов'язати начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відновити виконавче провадження. Визнати скаргу ТОВ «АНСУ» від 02 листопада 2016 року за вихідним № 3092 на дії начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області поданою з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язати посадових осіб управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області розглянути скаргу відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 12 липня 2017 року скаргу ТОВ «АНСУ» задоволено.

Визнано неправомірною постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 10 грудня 2015 року ВП № 41394668 про повернення стягувачу виконавчого листа № 0813/504/2012, виданого Куйбишевським районним судом Запорізької області 04 вересня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості у розмірі 19 942, 81 доларів США та 23 166 грн 24 коп. та зобов'язано начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати вказану постанову і відновити виконавче провадження.

Визнано скаргу ТОВ «АНСУ» від 02 листопада 2016 року за вихідним № 3092 на дії начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області поданою з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язано посадових осіб управління державної виконавчої служби та посадових осіб управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області розглянути зазначену скаргу відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 10 грудня 2015 року ВП № 41394668 про повернення стягувачу виконавчого документа є неправомірною, оскільки вона неналежно мотивована та державним виконавцем не надано доказів вжиття заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції на час вчинення виконавчий дій) щодо виконання судового рішення.

Скарга ТОВ «АНСУ» на бездіяльність начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби відповідає вимогам пункту 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року апеляційні скарги управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відхилено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постанова державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 10 грудня 2015 року ВП № 41394668 про повернення стягувачу виконавчого документа не містить мотивувальної частини, у якій державний виконавець має зазначити, які саме заходи вчинені ним не призвели до встановлення боржника, його місцезнаходження, у якій адресі він є відсутнім та з якої причини, чим це підтверджується. Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що скарга подана 02 листопада 2017 року на адресу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відповідає вимогам частини четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

У касаційній скарзі управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду скарги не врахували вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а ТОВ «АНСУ» порушило порядок оскарження дій, або бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби.

Учасники справи відзив на касаційну скаргу не подали.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої інстанції та апеляційного суду ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час вчинення виконавчий дій) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника-юридичної особи, місце проживання, перебування боржника-фізичної особи, про що державний виконавець мас скласти акт, та обов'язково вмотивувати постанову про повернення стягувачу виконавчого документа підставами її винесення. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівництва органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Задовольняючи скаргу, визнаючи постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа неправомірною та зобов'язуючи начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати вказану постанову і відновити виконавче провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження належним чином не мотивована, суду не надано доказів на підтвердження вжиття державним виконавцем належних заходів щодо виконання рішення по вказаному виконавчому провадженню.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що у скарзі, поданій ТОВ «АНСУ», не оскаржується бездіяльність начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, а лише державного виконавця, є необґрунтованими, оскільки первісною підставою звернення, були саме неправомірні дії державного виконавця, які не були перевірені начальником Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки останній не відреагував на спрямовану йому скаргу.

Подальше звернення ТОВ «АНСУ» зі скаргою до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якій ТОВ «АНСУ» просило забезпечити контроль за своєчасністю та правильністю і повнотою виконання рішення суду шляхом надання доручення начальнику Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо корегування неналежних дій державного виконавця при виконанні виконавчого листа № 0813/504/2012, виданого Куйбишевським районним судом Запорізької області 04 вересня 2012 року, викликано саме бездіяльністю начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Отже, врахувавши зміст та прохальну частину скарги, поданої ТОВ «АНСУ», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вказана скарга подана саме на бездіяльність начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Доводи касаційної скарги щодо невідповідності скарги ТОВ «АНСУ» пункту четвертому статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставними, тому що скарга подана в письмовій формі, із зазначенням найменування органу виконавчої служби, до якого подається, найменування стягувача, боржника, реквізитів виконавчого документа, із викладенням суті оскаржуваних рішень, дій і бездіяльності та з посиланням на порушену норму, з викладенням обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, скарга підписана представником скаржника із зазначенням дати її подання.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Куйбишевського районного суд Запорізької області від 12 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І.Гулько

Ю. В.Черняк