Правова позиція : Щодо встановлення факту смерті особи в судовому порядку в межах окремого провадження

Встановлення судом факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті особи в судовому порядку в межах окремого провадження

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.11.2024 року у справі №754/11243/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 754/11243/23

провадження № 61-7020св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лавчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

2. Заява обґрунтована тим, що 21 січня 2012 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4 .

3. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12 квітня 2022 року ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти.

4. Отже, ОСОБА_4 проходив службу у 4 роті 244 батальйону НОМЕР_2 окремої бригади ТРО, а саме у військовій частині НОМЕР_1 .

5. З кінця травня 2022 року, на виконання бойового розпорядження командування, ОСОБА_4 у складі зведеної роти 112 окремої бригади 244 батальйону ТРО брав участь у бойових діях на території Луганської області.

6. 06 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на бойових позиціях підрозділу в районі н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області, захищаючи Батьківщину, старший солдат ОСОБА_4 загинув, отримавши порання, несумісні з життям.

7. Наказом № 37 командира військової частини НОМЕР_1 від 23 липня 2023 року «Про результати службового розслідування з`ясування причин, умов і обставин загибелі старшого солдата ОСОБА_4 » підтверджено висновки матеріалів службового розслідування обставин загибелі ОСОБА_4 , встановлені актом № 77 від 23 червня 2023 року.

8. 12 серпня 2022 року Указом Президента України №572/22 ОСОБА_4 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

9. Загибель (смерть) ОСОБА_4 фактично є встановленою та підтвердженою належними та допустимими доказами, однак свідоцтво про смерть органом РАЦС не видано і реєстрація смерті не здійснена, оскільки за фактичних обставин неможливо отримати відповідний медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

10. У зв`язку з відсутністю свідоцтва про смерть заявниця позбавлена можливості реалізувати передбачений цивільним законодавством України для подібних обставин обсяг прав і обов`язків, що обумовило підстави для звернення до суду.

11. Враховуючи викладене просила суд встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року у складі судді Галась І. А. встановлено факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі ведення бойових дій біля н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області.

13. Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив із того, що факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наступними документами: актом № 77 службового розслідування з`ясування причин, умов і обставин загибелі військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_4 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 37 від 23 липня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що загибель старшого солдата ОСОБА_4 сталась під час виконання ним обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій біля н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області та пов`язана з захистом Батьківщини. Однак, оскільки відомості про смерть не внесені до єдиної бази, наявні підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі ведення бойових дій біля н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області, на підставі статті 317 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

15. Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що незалучення до участі у справі у якості заінтересованої особи - ОСОБА_2 призвело до помилкових висновків суду першої інстанції про неможливість державної реєстрації смерті загиблого в позасудовому порядку та необізнаність як суду, так і заявниці про наявність на час постановлення оскаржуваного рішення у апелянта ( ОСОБА_2 ) лікарського свідоцтва про смерть № 1174/НЕ (замість остаточного № 1174/НБ) від 14 серпня 2023 року, яке відповідно до п. п. «а» п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, є підставою для державної реєстрації смерті особи органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

20. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Касаційна скарга мотивована тим, що в обставинах смерті ОСОБА_4 , неможливості реєстрації його смерті більше одного року та в умовах необхідності належного оформлення смерті, незалучення ОСОБА_2 у якості заінтересованої особи не є порушенням.

23. ОСОБА_1 діяла добросовісно і мала достатні підстави для задоволення її заяви. Крім того, незалучення ОСОБА_2 не призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки рішенням суду першої інстанції у справі, на відміні від лікарського свідоцтва, отриманого ОСОБА_2 , встановлено достовірний факт і достовірну дату смерті.

24. Заявниця вказує, що право на звернення за судовим захистом в порядку статей 315 317 ЦПК України не обумовлено зв`язком з іншими особами, їх правами та обов`язками. Тому, вважає, що залучення певного кола заінтересованих осіб не є обов`язковим та не повинно впливати на результат розгляду заяви ОСОБА_1 .

25. Зазначає, що смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи, натомість лікарське свідоцтво, надане ОСОБА_2 , містить іншу дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є недостовірним та спростовується, зокрема, матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною, записами в Журналі ведення бойових дій, сповіщенням військової частини.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Заявниця є дружиною ОСОБА_4 Шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 21 січня 2012 року актовий запис № 26.

27. Старший солдат ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 24 лютого 2022 року № 20 призваний на військову службу під час мобілізації в воєнний період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . Довідка б/н від 19 березня 2022 року.

28. На підставі наказу № 3 від 12 квітня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти.

29. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №572 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня ОСОБА_4 (посмертно).

30. Факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наступними документами: актом № 77 службового розслідування з`ясування причин, умов і обставин загибелі військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_4 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 37 від 23 липня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що загибель старшого солдата ОСОБА_4 сталась під час виконання ним обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій біля н. п. Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області та пов`язана з захистом Батьківщини.

Позиція Верховного Суду

31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

32. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

33. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

37. Ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

38. На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

39. Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, ОСОБА_2 вказувала, що вона є матір`ю ОСОБА_4 . На підтвердження чого надала відповідні докази.

40. Отже, враховуючи те, що оскаржуване ОСОБА_2 рішення місцевого суду стосується її прав як матері загиблого ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції правомірно розглянув її апеляційну скаргу.

41. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

42. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 вказувала, що загибель (смерть) ОСОБА_4 фактично є встановленою та підтвердженою належними, достовірними та допустимими доказами, проте свідоцтво про смерть органом РАЦС не видано і реєстрація смерті не здійснена, оскільки за фактичних обставин неможливо отримати відповідний медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

43. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

44. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

45. У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

46. За частиною першою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

47. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

48. Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, ОСОБА_2 , окрім посилання на те, що оскаржуване рішення стосується її прав, серед іншого, посилалась на наявність лікарського свідоцтва про смерть від 14 серпня 2023 року № 1174/НЕ (т. 1, а. с. 113-114), яким підтверджено факт смерті ОСОБА_4 . Крім того, нею до апеляційної скарги була додана копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06 вересня 2023 року (т. 1, а. с. 85).

49. Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

50. Підпунктом «а» пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5, визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є, серед іншого, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.

51. Таким чином, враховуючи те, що на час відкриття провадження у справі 16 серпня 2023 року та ухвалення рішення місцевим судом 22 серпня 2023 року було наявне лікарське свідоцтво про смерть № 1174/НЕ, яке підтверджувало факт смерті ОСОБА_4 , отримане в установленому позасудовому порядку, на підставі якого можливо було здійснити реєстрацію смерті, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення місцевого суду та відмови у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки останній можна встановити в позасудовому порядку.

52. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріли справи не містять доказів неможливості отримання заявницею лікарського свідоцтва про смерть та проведення на його підставі державної реєстрації смерті, що було б підставою для встановлення факту смерті в судовому порядку. Навпаки, до апеляційної скарги ОСОБА_2 було додано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , що виключає можливість встановлення вказаного факту в судовому порядку.

53. Посилання заявника на те, що незалучення ОСОБА_2 у якості заінтересованої особи не є порушенням, відхиляються колегією суддів та не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки встановлення судом апеляційної інстанції факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення місцевого суду, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті ОСОБА_4 в судовому порядку в межах окремого провадження.

54. Висновки апеляційного суду щодо незалучення ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи до участі у справі не впливають на правильність висновків щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

56. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович