Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.12.2018 року у справі №498/1087/17

Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 498/1087/17-ц

провадження № 61-48364св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю), розташованої на території Стоянівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_4 сертифікат на право на вказану земельну частку (пай) знаходився у відповідачки.

Зазначала, що її батько заповіту не залишав, вона є спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом.

Проте, нею пропущено строк, визначений статтею 1270 ЦК України, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки вона є юридично необізнаною, у неї були відсутні кошти для прийняття спадщини, а також хворіли діти у період з серпня по вересень 2017 року.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області

від 05 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області (актовий запис про смерть № 75, складений 09 березня 2017 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області).

Рішення суду мотивовано тим, що строк для прийняття спадщини позивачка пропустила з поважних причин, а тому суд першої інстанції визначив їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 05 квітня

2018 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів наявності у неї об`єктивних, непереборних або істотних труднощів, які б перешкоджали їй звернутися протягом шести місяців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька - ОСОБА_4 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Великомихайлівського районного суду Одеської області.

У січні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не досліджено всі докази та не надано їм оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Вважала, що в неї існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову

у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 53 років (а. с. 9, 45).

З дня смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, зокрема, на земельну частку (пай), належну ОСОБА_4 згідно сертифікату

серія ОД № 0165613 на право на земельну частку (пай), виданого 19 грудня 1996 року (а. с. 57).

ОСОБА_4 був сином ОСОБА_5 , братом ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_1 .

На час смерті ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебував, проживав у АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_5 (а. с. 46).

Спадкову справу № 368/2017 до майна померлого ОСОБА_4 заведено 07 липня 2017 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області (а. с. 42-58).

До нотаріальної контори звернулись: 07 липня 2017 року ОСОБА_2

із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4

та ОСОБА_5 із заявою про відмову від спадщини після смерті сина ОСОБА_4 на користь спадкоємця ОСОБА_2 (а. с. 43, 44).

Свідоцтво про право на спадщину за законом 06 жовтня 2017 року державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Шавка Г. М. видано ОСОБА_2 спадкоємцю майна ОСОБА_4 на спадщину, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 10,8 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що посвідчено Сертифікатом серії ОД № 0165613, виданим Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області 19 грудня 1996 року на ім`я члена колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок»

ОСОБА_4 (а. с. 58).

01 грудня 2017 року ОСОБА_1 зверталась до Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, де отримала відповідь про відкриття спадкової справи № 368/2017 після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 ; видачу останній 06 жовтня 2017 року свідоцтва про право на спадщину за законом; рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а. с. 13).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Частиною першою та третьою статті 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач -

є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та нести ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови

у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що зазначені позивачкою причини,

а саме: юридична необізнаність, відсутність коштів для прийняття спадщини та перебування її дітей протягом серпня-вересня місяця 2017 року

на амбулаторному лікуванні, не пов`язані із об`єктивними та істотними труднощами, які унеможливили звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості оскарженого рішення спростовуються дослідженими судом апеляційної інстанції матеріалами справи, до яких позивачкою не було додано доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних або істотних труднощів, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України

(у редакції, чинній станом на 18 травня 2020 року).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність

та обґрунтованість судового рішення, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести

до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович