Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 526/2205/17

провадження № 61-45886ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державне підприємство «СЕТАМ», Гадяцький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 , виконавчий комітет Гадяцької міської ради (відділ з питань державної реєстрації),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство «Банк Форум», приватний нотаріус Ямпольська Світлана Миколаївна, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Максименко Л. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області

від 18 вересня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: Одринської Т. В. Панченка О. О., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), Гадяцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - Гадяцький РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області), ОСОБА_2 , виконавчого комітету Гадяцької міської ради (відділ з питань державної реєстрації) про визнання недійсною угоди купівлі-продажу нерухомого майна, укладеної на електронних торгах.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що в процесі виконання рішення суду про стягнення з неї заборгованості на користь АТ «Банк Форум», на електронних торгах було продану належну їй квартиру за заниженою вартістю. Судом апеляційної інстанції було визнано таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення електронних торгів звіт про незалежну оцінку майна щодо спірної квартири. Однак за час апеляційного провадження квартира була продана на електронних торгах за 200 300 грн. Оскільки звіт про оцінку майна був визнаний таким, що не підлягав застосуванню, вважала, що результати електронних торгів, протокол проведення електронних торгів, акт про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтво про право власності на вказане майно та угоду з купівлі продажу майна необхідно визнати недійсними.

Вказувала, що строк звернення до суду пропустила з поважних причин, оскільки у неї тяжко захворіла та згодом померла мати, а тому вона не мала можливості вчасно звернутися до суду.

Просила поновити строк звернення до суду; визнати недійсними результати електронних торгів, які були проведені 23 березня 2017 року ДП «СЕТАМ»» із реалізації арештованого майна (предмету іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол проведення вказаних торгів, акт про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтво про право власності на майно, видане

13 липня 2017 року приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Ямпольською С. М., зареєстроване в реєстрі за № 1378.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 березня

2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк спеціальної позовної давності, встановлений статтею 48 Закону України «Про іпотеку» та не доведено поважність пропуску даного строку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 18 вересня

2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 березня

2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що вилучення майна із визначенням ціни, яка нижча реальної вартості є порушенням майнових прав позивача. Разом із тим апеляційний суд вважав обґрунтованим застосування строку спеціальної позовної давності у три місяці, який встановлений статтею 48 Закону України «Про іпотеку», вказавши, що електронні торги були проведені 23 березня 2017 року, а до суду із розглядуваним позовом ОСОБА_1 звернулась 18 жовтня

2017 року, тобто із пропуском спеціального строку позовної давності. Обставини наведені ОСОБА_1 , як причини пропуску строку звернення до суду, апеляційний суд вважав такими, що не були перешкодою для оскарження результатів електронних торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області

від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 18 вересня 2018 року, ухваливши судове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано, що в результаті проведення оспорюваних електронних торгів, було істотно порушено її майнові права як боржника, оскільки внаслідок продажу квартири за заниженою вартістю, її заборгованість перед банком була погашена у меншій сумі, ніж вона могла розраховувати.

Крім того, вказує, що пропустила спеціальний строк на звернення до суду в зв`язку з тяжкою хворобою матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пригнічений моральний стан та відсутність коштів позбавили її можливості своєчасно реалізувати право на звернення до суду із позовом про визнання торгів недійсними. Не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що нею не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Вважала, що суди безпідставно застосували скорчену позовну давність до спірних правовідносин, оскільки стаття 48 Закону України «Про іпотеку» застосовується лише до тих випадків, коли проводиться реалізація на прилюдних торгах предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2018 року ДП «СЕТАМ» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області

від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 18 вересня 2018 року без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Гадяцького районного суду Полтавської області.

У листопаді 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 526/2205/17 передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 травня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форум» в особі Полтавської філії ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору № 0042/08/25-Nv від 14 липня 2008 року в сумі 219 630,59 грн.

11 листопада 2016 року державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, яке одночасно є предметом іпотеки: квартири

АДРЕСА_1 .

26 грудня 2016 року начальник Гадяцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області повідомив ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 2-219, виданого 10 травня 2011 року, накладення арешту на вказану квартиру, а також те, що згідно звіту про незалежну оцінку майна № 833 ринкова вартість квартири визначена в сумі 149 500 грн без урахування ПДВ.

Із вказаною оцінкою спірної квартири не погодився стягувач у виконавчому провадженні - АТ «Банк Форум» та звернувся зі скаргою до суду про визнання майна Звіту про незалежну оцінку майна № 833 таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення електронних торгів з реалізації.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 лютого

2017 року у задоволенні скарги ПАТ «Банк Форум» на дії державного виконавця відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2017 року ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 лютого

2017 року скасовано. Визнано таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення електронних торгів з реалізації майна Звіт про незалежну оцінку майна від 23 грудня 2016 року № 833, складений суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» щодо двокімнатної квартири загальною площею

43,3 кв.м, розташованої у АДРЕСА_1 .

23 березня 2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги. Згідно із протоколом № 244946 майно - предмет іпотеки: житлове приміщення (двокімнатна квартира) загальною площею 43.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , продано ОСОБА_2 за ціною 200 330 грн.

18 квітня 2017 року начальником Гадяцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .

13 липня 2017 року приватним нотаріусом Ямпольською С. М. видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та зареєстровано її право власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до складеного ТОВ «Експертсервіс Україна» 13 жовтня

2017 року на замовлення ОСОБА_1 . Звіту про оцінку майна щодо спірної квартири її ринкова вартість на дату оцінки складає 443 850 грн.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції Кодексу, яка діяла на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених вимогами чинного законодавства.

Частинами першою, третьою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону чинній на час проведення прилюдних торгів) передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

За частиною третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час проведення прилюдних торгів) у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Верховний Суд України у постанові від 25 листопада 2015 року в справі

№ 6-1749цс15 сформулював правову позицію згідно із якою на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним. Проведення торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Статтею 48 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника та будь-якого учасника прилюдних торгів оскаржити результати цих торгів.

Оскарження результатів проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки, передбачене цією статтею, є пред`явленням вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах.

Оскарження результатів торгів відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» означає можливість оскаржити договір, укладений на прилюдних торгах, як з підстав невідповідності його вимогам ЦК України, зокрема статей 203, 215 ЦК України, так і з підстав, передбачених статтями 45-47 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.

До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16 та підтверджено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 607/4193/17.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п`ята статті 267 ЦК України).

Прилюдні торги з реалізації майна, яке було предметом іпотеки проведені 23 березня 2017 року, а до суду із розглядуваним позовом ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2017 року, тобто більш ніж через шість місяців з дня проведення електронних торгів із пропуском строку спеціальної позовної давності передбаченої статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Відповідачі - ДП «Сетам» та ОСОБА_2 в суді першої інстанції подали заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Суди попередніх інстанцій встановили, що хвороба матері не була цілковитою перешкодою у реалізації позивачем свого права на звернення до суду, при тому що така хвороба не перешкоджала ОСОБА_1 займатись підприємницькою діяльністю.

Колегія суддів не вбачає підстав для спростування вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Доводів про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про проведені

23 березня 2017 року електронні торги позовна заява, апеляційна та касаційна скарги не містять.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що за приписами статті 400

ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції належним чином перевірив та, спростував з наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області

від 18 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович