Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 127/3827/17

провадження № 61-36539св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

позивач - ОСОБА_2 ,

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 15»,

відповідач - Вінницька міська рада,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15» напостанову Апеляційного судуВінницької області від 23 квітня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Сала Т. Б., Копаничук С. Г., Марчук В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом до МКП «ЖЕК №15», Вінницької міської ради (з урахуванням зміни підстави позову) про визнання неправомірними дій щодо односторонньої зміни договору найму житла та поновлення умов договору найму до стану, який існував станом на 09 листопада 2016 року .

З урахуванням уточнень та зміни предмету позову в обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівникам Вінницької кондитерської фабрики видані ордери на зайняття житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 , внаслідок чого вони були поселені у кімнату АДРЕСА_4 та № АДРЕСА_15 у вказаному гуртожитку.

Позивачі проживали у двох кімнатах як сім`я.

В подальшому, гуртожиток було передано на баланс Вінницької міської ради, внаслідок чого плату за житло позивачі сплачували ДП «ЖЕК №24» МКП «ЖЕК №8» МКП «ЖЕК №15».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 3147 від 23 грудня 2008 року, гуртожиток, в якому проживають позивачі, визнаний житловим будинком для малосімейних.

Згідно квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, особового рахунку № НОМЕР_1 та технічного паспорту, за позивачами рахувалось дві кімнати житловою площею 31,1 кв. м., та загальною площею 53,99 кв.м.

Однак, МКП «ЖЕК №15» роз`єднало особовий рахунок на кімнати АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на кімнату АДРЕСА_4 .

За ОСОБА_1 було закріплено новий особовий рахунок № НОМЕР_2 на лише кімнату АДРЕСА_5 рахується як державна і їй було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1.

Вказане призвело до зменшення житлової площі, яку мали намір приватизувати позивачі.

Зважаючи на викладене, позивачі вважають, що МКП «ЖЕК-15» не маючи правових підстав, змінив договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_6 , роз`єднавши існуючий особовий рахунок.

Позивачі остаточно просили суд визнати неправомірними дії МКП «ЖЕК-15» м. Вінниці, щодо односторонньої зміни договору найму житла на квартиру АДРЕСА_6 , які полягають у роз`єднанні особового рахунку № НОМЕР_1 на житло, поновивши умови договору найму до 09 листопада 2016 року (а.с. 2,36,40).

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність позивачем його права та права членів його сім`ї користуватись або володіти житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_7 яка складається з двох кімнат, і з цих же підстав відсутній договір найму на вказану житлову площу. Дії відповідачів є правомірними та законними.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15», третя особа без самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача Вінницька міська рада про визнання неправомірними дій МКП «ЖЕК №15» щодо односторонньої зміни договору найму житла та поновлення умов договору найму до стану, який існував станом на 09 листопада 2016 року задоволено.

Визнано неправомірними дії міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15» щодо односторонньої зміни договору найму житла - квартири АДРЕСА_6 (двокімнатна квартира житловою площею - 30,1 кв. м, загальною площею 57,0 кв. м), укладеного на підставі ордеру №355 від 29 квітня 2005 року, які полягали в роз`єднанні особового рахунку НОМЕР_1 на вказане житло та закріплення за ним особового рахунку № НОМЕР_2.

Зобов`язано Міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 15», відновити особовий рахунок для оплати житлово-комунальних послуг квартири АДРЕСА_6 (двокімнатна квартира житловою площею - 30,1 кв. м, загальною площею 57,0 кв.м, складом сім`ї трьох осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), виписаний на квартиронаймача - ОСОБА_1 на підставі ордеру №355 від 29 квітня 2005 року.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 280 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 408 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходи в з того, що з 2005 року, після отримання ордеру, ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат, які раніше на документах відображались як кімнати АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15, що свідчить про наявність договору найму житла , а дії МКП «ЖЕК-15» з приводу зміни умов договору найму є явно незаконними.

Окрім того, безпідставне (немотивоване і на власний розсуд) втручання з боку органів місцевого самоврядування в мирне володіння та користування громадянами України - позивачами спірною квартирою, порушує їх право на житло, передбачене Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та норми ЖК УРСР, в т.ч. право на приватизацію квартири, якою вони користуються на законних підставах.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2018 року міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 15» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційний суд Вінницької області від 23 квітня 2018 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/3827/17.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на наступне.

ОСОБА_1 отримав два ордери: № 237 від 26 жовтня1989 року - на кімнату без номера, № 355 від 29 квітня 2005 року - на кімнату № АДРЕСА_15 , що свідчить про те, що АДРЕСА_4 не було видано.

Письмовий договір найму на АДРЕСА_2 позивачами не укладався.

Твердження суду апеляційної інстанції про те, що недотримання письмової форми не свідчить про недійсність договору найму - не обґрунтовані жодними нормами права.

Відсутні будь-які докази про право володіння чи користування позивачами квартири № 15 , яка складається з двох кімнат.

Акт обстеження житлових умов від 08 жовтня 2014 року та факт оплати комунальних послуг не підтверджує право власності на житлове приміщення та законність користування житловим приміщенням позивачами.

Особовий рахунок на кімнати АДРЕСА_4 та № АДРЕСА_15 було відкрито зі слів позивачів.

Рішенням Вінницького міського суду від 24 червня 2016 року у справі № 127/14674/15-ц встановлено, що відсутні правові підстави та документи для проживання у кімнаті АДРЕСА_4, яка є комунальною власністю.

На виконання вказаного судового рішення МКП «ЖЕК №15» , особовий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ОСОБА_1 за яким помилково вказувались кімнати АДРЕСА_4, № 15 було приведено у відповідність, тому роз`єднання особових рахунків відбулось на правових підставах.

Позивачами не доведено, чим саме порушено їх права роз`єднанням особових рахунків, оскільки правовстановлюючі документи на кімнату АДРЕСА_4 відсутні.

Доводи інших у часників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2016 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 06 травня 2016 року у справі №127/146/15-ц за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з житлового приміщення встановлено, що 03 жовтня 1986 року, відповідно до рішення адміністрації ДП «Вінницька кондитерська фабрика» (протокол № 8 від 23 липня 1986 року) ОСОБА_4 (нині ОСОБА_2 ) видано ордер про надання жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 без зазначення номеру кімнати ( а.с.3-5).

26 жовтня 1989 року, відповідно до рішення адміністрації ДП «Вінницька кондитерська фабрика» (протокол № 43 від 20 вересня 1989 року) ОСОБА_1 видано ордер про надання жилої площі в гуртожитку без зазначення номеру кімнати.

29 квітня 2005 року, відповідно до рішення адміністрації ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (протокол № 13 від 19 листопада 2004 року) ОСОБА_1 видано ордер про надання жилої площі в зазначеному гуртожитку АДРЕСА_8 , який був отриманий ОСОБА_1 29 квітня 2005 року.

Гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Вінниці починаючи з 04 квітня 2008 року, відповідно до рішення Вінницької міської ради від 04 квітня 2008 року № 1845 «Про затвердження Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Вінниці».

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 грудня 2008 року № 3147 вказаний гуртожиток визнано житловим будинком для малосімейних ( а.с.6).

В технічній документації на вказаний гуртожиток, а саме у плані-поверху, який виготовлено 12 січня 2004 року КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», під номером 15 зазначено дві кімнати, площею 17,6 кв.м та 12,9 кв . м .

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_6 , виготовленого 20 серпня 2014 року КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», дана квартира розташована на 2 поверсі п`ятиповерхового будинку і складається з 2 кімнат житловою площею 30,5 кв.м, у тому числі: 1 кімната - 12,9 кв.м і 2 кімната - 17,6 кв.м.

Згідно з актом обстеження житлових умов від 08 жовтня 2014 року, складеним комісією від МКП «ЖЕК № 15», ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 проживає в будинку АДРЕСА_1 квартирі, яка складається з двох кімнат загальною площею 30,5 кв.м.

Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_1 станом на 09 листопада 2016 року , квартиронаймачем є ОСОБА_1 , який зареєстрований разом зі своєю дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 в кв. АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат. Загальна площа квартири 57,0 кв.м., житлова площа - 30,1 кв.м (а.с.9)

В даному особовому рахунку вказується підстава для проживання - ордер № 355 від 29 квітня 2005 року.

Даний ордер був виданий на підставі рішення засідання профкому ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика», і у протоколі засідання від 19 листопада 2004 року вказується про рішення надати ордери квартиронаймачам, які проживають у гуртожитку, в т.ч. і ОСОБА_1 .

В матеріалах витребуваної справи №127/146/15-ц також є довідка станом на 18 жовтня 2008 року з місця проживання та про склад сім`ї проживаючих, відповідно до якої ОСОБА_1 разом з дружиною та сином зареєстровані в гуртожитку по АДРЕСА_1 , і квартира складається з двох кімнат, житловою площею 30,1 кв.м.

МКП «ЖЕК-15» в Акті обстеження житлових умов від 08 жовтня 2014 року вказує, що кімнати АДРЕСА_4 та АДРЕСА_15 об`єднані в одну квартиру під номером АДРЕСА_15 , житлова площа якої 30,1 кв.м ( а.с.62).

В матеріалах цивільної справи №127/146/15-ц міститься ще один особовий рахунок станом на 16 вересня 2008 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 - квартиронаймач, зареєстрований в квартирі разом з дружиною та сином. Квартира АДРЕСА_13 . Житлова площа 30,1 кв.м., загальна площа - 57 кв.м.

Доведено, що з 2005 року, після отримання ордеру, ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат, які раніше на документах відображались як кімнати АДРЕСА_4 та № АДРЕСА_15.

Сторонами не заперечувався факт оплати ОСОБА_1 , як квартиронаймачем, всіх комунальних послуг з врахуванням площі двох кімнат, які відображені в згаданих особових рахунках.

В матеріалах цивільної справи №127/146/15-ц міститься копія Договору про надання житлово-комунальних послуг від 26 квітня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та МКП «ЖЕК - 8», в якому вказується дві кімнати - АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15, копія Типового договору про надання житлово-комунальних послуг від 03 вересня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та МКП «ЖЕК - 15» на утримання квартири, яка складається з двох кімнат -АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15.

Відповідно до довідки № 01-7-3-3 від 06 лютого 2017 року виданої МКП «ЖЕК №15», вбачається, що роз`єднання особового рахунку на кімнати АДРЕСА_3 розташовані по АДРЕСА_1 відбулося у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на кімнату АДРЕСА_4 .

За ОСОБА_1 закріплено особовий рахунок № НОМЕР_2 на кімнату АДРЕСА_5 рахується як державна і їй присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.12 зворотній бік).

Виконавчий комітет Вінницької міської ради, звернувшись в червні 2015 року до суду з позовом про виселення, мав намір позбавити права користування позивачів однією із кімнат квартири, в якій проживають позивачі - кімнатою АДРЕСА_4 , однак, рішенням суду в задоволенні вимог про виселення було відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 2005 року, після отримання ордеру, ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат, які раніше на документах відображались як кімнати АДРЕСА_4 та № АДРЕСА_15, що свідчить про наявність договору найму житла в усній формі, а дії МКП «ЖЕК-15» з приводу зміни умов договору найму є явно незаконними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції зважаючи на наступне.

Стосовно правомірності дій МКП «ЖЕК №15» щодо роз`єднання особового рахунку № НОМЕР_1, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2016 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 06 травня 2016 року у справі №127/146/15-ц за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з житлового приміщення було встановлено, що з 2005 року, після отримання ордеру, ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат площею 17,6 кв.м та 12,9 кв.м, які раніше в документах відображались як кімнати АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15.

Окремої квартири чи кімнати під АДРЕСА_4 в зазначеному будинку не існує.

За ОСОБА_1 закріплено особовий рахунок № НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_5 рахується як державна і їй присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1, з зазначенням загальної площі 32,89 кв. м., а житлової 17,6 кв. м.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що позивачі на достатній правовій підставі вселились до квартири АДРЕСА_6 , яка складається з двох кімнат площею 17,6 кв.м та 12,9 кв.м, які раніше в документах відображались як кімнати АДРЕСА_16 та № АДРЕСА_15, тому дії МКП «ЖЕК-15» щодо видачі особового рахунку № НОМЕР_2 лише на одну кімнату (замість двох), житловою площею - 17,6 кв.м. (замість 30.1 кв.м.), загальна площа 32,8 кв.м. (замість 57,0 кв.м) є незаконними.

Окрім того, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що безпідставне (немотивоване і на власний розсуд) втручання з боку органів місцевого самоврядування в мирне володіння та користування громадянами України - позивачами спірною квартирою, порушує їх право на житло, передбачене Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та норми ЖК УРСР, в т.ч. право на приватизацію квартири, якою вони користуються на законних підставах.

Доводи касаційної скарги відносно того, що відсутні будь-які докази про право володіння чи користування позивачами квартири № АДРЕСА_15 , яка складається з двох кімнат не заслуговують на увагу, та спростовуються преюдиційними фактами, обставинами у справі №127/146/15-ц.

Доводи касаційної скарги відносно того, що МКП «ЖЕК №15» роз`єднало особовий рахунок на окремі особові рахунки на правових підставах не спростовує того факту, що МКП «ЖЕК №15» зменшило кількість кімнат та загальну площу квартири № АДРЕСА_15 , яка складалась з двох кімнат, а з роз`єднаного особового рахунку квартира № АДРЕСА_15 стала складатись з однієї кімнати.

Доводи касаційної скарги відносно того, що права позивачів не порушено роз`єднанням особових рахунків не заслуговують на увагу, оскільки фактичним роз`єднанням особових рахунків призвело до відображення недійсної інформації щодо кількості використовуваних кімнат та розміру житлової площі у платіжних документах.

Стосовно позовної вимоги про поновлення умов договору найму, які існували станом на 09 листопада 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.

Згідно зі ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнано судом дійсним.

Імперативного застереження щодо недійсності договору найму житла недійсним лише через недотримання його письмової форми законодавством не встановлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особовий рахунок виписаний на квартиронаймача на підставі ордеру № 355 від 29 квітня 2005 року, фактично, є підтвердженням укладення договору найму житла, то зміна складових в особовому рахунку, зокрема в частині кількості кімнат, житлової та загальної площі, фактично, є зміною умов договору найму житла.

Позивачі вселились у гуртожиток на правовій підставі у 2005 році у квартиру № АДРЕСА_15 , яка складалась з двох кімнат, проживали в ньому тривалий час, сплачували комунальні послуги за вказану житлову площу, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок на вказану квартиру, видавалась технічна документація на вказану житлову площу, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачі укладали договір найму на квартиру № АДРЕСА_15 до складу якої входило дві кімнати.

Суд апеляційної інстанції встановивши протиправність дій МКП «ЖЕК-15» щодо роз`єднання особових рахунків дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язати МКП «ЖЕК-15» привести у відповідність особовий рахунок відповідно до ордеру № 355 від 29 квітня 2005 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги відносно того, що позивачі укладали договір найму житла на квартиру № АДРЕСА_15 спростовуються вищенаведеним та зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог ст. 400 ЦПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України (у редакції станом на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 409, 410, 416, 436, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 15» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик