Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.04.2019 року у справі №712/720/17ц

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 712/720/17-ц

провадження № 61-26225св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач);

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Черкаська міська рада, Виконавчий комітет Черкаської міської ради, ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2017 року у складі судді Троян Т. Є. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Храпка В. Д., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень суб`єктів владних повноважень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позовну заяву мотивовано тим, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Загалом частка позивачів у будинку становить 16/25.

ОСОБА_4 на праві приватної власності належить частка у розмірі 9/25 будинку.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 червня 2000 року № 632 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для обслуговування існуючого житлового будинку, господарських будівель і споруд надано в постійне користування земельну ділянку площею 807,14 кв. м по АДРЕСА_1 .

Надалі пунктом 1.12. рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 жовтня 2000 року № 1044 позивачам безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 402,4 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування зазначеного житлового будинку.

На підставі рішення виконкому № 1044 позивачам виданий державний акт на право приватної власності на землю від 15 листопада 2000 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 2823.

Інші 404,74 кв. м земельної ділянки по АДРЕСА_1 залишилися у спільному користуванні. Право користування позивачами всією земельною ділянкою площею 807,14 кв. м по АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 червня 2000 року № 632.

Пунктом 1.2. рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» затверджена документація із землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0384 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі цього рішення відповідачу видане свідоцтво про право власності на земельну ділянку та вказане право зареєстроване за ОСОБА_4 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 20 листопада 2014 року.

Позивачі вважають, що пункт 1.12. рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 жовтня 2000 року № 1044 про надання їм у власність земельної ділянки площею 402,4 кв. м по АДРЕСА_1 , а також пункт 1.2. рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 про надання безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_4 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки межі зі співвласниками будинку, якими на той момент були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не узгоджувалися.

Акт розподілу земельної ділянки не складався і порядок користування не встановлювався.

При прийнятті рішення про надання ОСОБА_4 земельної ділянки не був врахований зміст рішення судів, якими співвласникам будинку по АДРЕСА_1 виділено в натурі частки із спільної часткової власності та припинено спільну часткову власність на будинок.

У зв`язку з чим позивачі не мають підходів до всіх стін сараю «Б», частина якого виділена їм у власність згідно з вищевказаними рішеннями судів, та не мають підходів до стіни будинку і газової труби зі сторони земельної ділянки ОСОБА_4 для їх обслуговування.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили визнати незаконним та скасувати пункт 1.12. рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 жовтня 2000 року № 1044, яким позивачам безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 402,4 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування існуючого жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 402,4 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування існуючого жилого будинку, господарських будівель і споруд від 15 листопада 2000 року серії НОМЕР_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2823.

Визнати незаконним і скасувати пункт 1.2. рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність», яким затверджена документація із землеустрою та передано безоплатно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0384 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Скасувати запис (індексний номер 29786200) від 20 листопада 2014 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0384 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер НОМЕР_3 ) від 20 листопада 2014 року на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0384 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі статті 42 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час приватизації позивачами відповідної частини земельної ділянки) використання та розпорядження земельною ділянкою визначається співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, споруду. Відповідно до матеріалів технічної документації на земельну ділянку та будинок по АДРЕСА_1 , межі земельної ділянки, яка була передана у власність позивачам та відповідачу, відображали порядок користування земельною ділянкою, який фактично склався. Позивачі з моменту набуття права власності не пред`являли претензій до розміру та меж ділянки іншим співвласникам будинку, спору щодо розміру та меж ділянки до відповідача не заявляли, проект землеустрою розроблений у встановленому законом порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 погоджено межі та площу земельної ділянки з іншими землекористувачами та співвласниками будинку і відповідно до погоджених меж позивачі скористались правом приватизації та приватизували земельну ділянку площею 402,4 кв. м, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, в якому є план зовнішніх меж земельної ділянки, де визначена межа з ОСОБА_8

Короткий зміст касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 23 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що між співвласниками будинку АДРЕСА_1 не встановлювався порядок користування земельною ділянкою. Угода щодо користування земельною ділянкою між співвласниками не укладалася. Крім того, рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 про надання безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_4 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки межі земельної ділянки не узгодженні зі співвласниками будинку, якими на той момент були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Земельна ділянка не була вилучена з користування позивачів, тому не могла бути надана ОСОБА_4 .

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_4 , в яких вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

16 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень суб`єктів владних повноважень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить 16/25 частки будинку АДРЕСА_1 , а саме: 4 /25 - належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом від 15 січня 1998 року; 4/25 -належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом від 15 січня 1998 року; 4/25 - належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом від 15 січня 1998 року та 4/25 - належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державною нотаріальною конторою 05 січня 2000 року № 1-23. Інші 9/25 частки цього будинку належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , з них: 3/25 частки - на підставі свідоцтва про право на спадщину, 6/25 частки - на підставі договору міни від 20 жовтня 2011 року (т. 1 а.с. 148).

Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 807,14 кв. м, яка виділена в постійне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також співвласникам зазначеного будинку, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26 червня 2000 року № 632 (т.1 а.с. 18).

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з частиною четвертою статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини сьомою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний термін і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у надані дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 липня 2009 року спадкоємцем померлого ОСОБА_8 (є його дружина ОСОБА_4 ) Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права власності на 3/25 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.149).

Відповідно до договору міни від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 міняють належні їм на праві спільної власності 6/25 частки в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 Зазначений житловий будинок з прибудовами, частка в праві власності на який відчужується за цим договором, позначений на технічному плані літ. «А-І, а, а1, А1-І, а5, а6» - дерев`яний, обкладений цеглою, загальною площею 145,6 кв. м, жилою площею 90,4 кв. м, при ньому є такі надвірні споруди: сараї - літ. «Б, б», гараж - літ. «Г», вбиральня -літ. «В», огорожа - № 1-3,5, водоколонка - № 4, замощення - І. У зв`язку з переходом права власності на зазначені вище частки в праві власності на житловий будинок з прибудовами та відповідною частиною надвірних споруд та відповідно до статті 377 ЦК України до ОСОБА_4 переходить право на земельну ділянку площею 384 кв. м, щодо якої сформовано кадастровий номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с.150).

На вказаній земельній ділянці позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншими землекористувачами та співвласниками будинку погодили межу та площу земельної ділянки і відповідно до погоджених меж позивачі скористались правом приватизації та приватизували земельну ділянку площею 402,4 кв. м, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, в якому є план зовнішніх меж земельної ділянки, де визначена межа з ОСОБА_8 , спадкоємцем якого є ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 21), копією технічної документації за складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т.1 а.с. 120-143).

При приватизації позивачами земельної ділянки 27 березня 2000 року було складено акт визначення та погодження меж між суміжними землекористувачами: ОСОБА_11 - користувач суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_4 ; ОСОБА_12 - користувач суміжної земельної ділянки Кропивницького, 3; ОСОБА_13 - користувач суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_5 ; ОСОБА_14 -користувач суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_6 ; ОСОБА_8 , спадкоємцем якого є ОСОБА_4 - користувач суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_7 (т. 1 а.с. 25, 138).

Відповідно до заяви від 22 березня 2000 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили передати у власність земельну ділянку площею 402,35 кв. м (т. 1 а.с. 125).

Рішенням Черкаської міської ради від 27 грудня 2012 року № 3-1527 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам» Черкаська міська рада надала дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1 , площею 402,0 кв. м, безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 27).

Рішенням Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» було затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,384 га по АДРЕСА_1 безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 10).

Звертаючись до суду з позовом, позивачі посилались на те, що передачею у приватну власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки порушені їхні права та вони не мають підходів до всіх стін сараю Б, частина якого виділена їм у власність згідно з вищевказаними рішеннями судів та не мають підходів до стіни кухні та газової труби зі сторони земельної ділянки ОСОБА_4 для їх обслуговування.

Відповідно до статті 42 ЗК України 1990 року (в редакції чинній на час приватизації позивачами відповідної частини земельної ділянки) використання та розпорядження земельною ділянкою визначається співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, споруду.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Черкаська міська рада, про виділення в натурі частки із спільної часткової власності частково задоволено. Ухвалено виділити в натурі ОСОБА_4 9/25 частини будинку АДРЕСА_1 , а саме: в житловому будинку «А-1» житлова кімната № 1-3, площею 22,1 кв. м, житлова кімната № 1-4, площею 9,1 кв. м, коридор № 1-5, площею 8,9 кв. м, частина сараю «Б», гараж «Г», № 1 ворота, № 2 та № 5 огорожа.

Виділено в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 16/25 частини будинку: літ. «А-1» в житловому будинку житлова кімната № 2-5 площею 9,3 кв. м, житлова кімната № 2-6 площею 9.0 кв. м, житлова кімната № 2-7 площею 22,8 кв. м, літ «А1-1» в житловій прибудові житлова кімната № 2-3 площею 18,1 кв. м, ванна № 2-4 площею 7,3 кв. м, літ. а - в тамбурі коридор № 2-7 площею 2,7 кв. м, частина сараю «Б», сарай літ. б., 1 - вимощення, № 3 - огорожа, № 4 - колонка. В іншій частині позову відмовлено (т. 1 а.с. 28).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 05 травня 2014 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2014 року змінено. Виділено в натурі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 1/2 частини сараю «Б». Виділено в натурі ОСОБА_4 1/2 частини сараю «Б».

Виділено ОСОБА_4 в натурі в житловому будинку «А-1» по АДРЕСА_1 прибудови «а5» та «а6». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 1 а.с. 29, 30).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Черкаська міська рада, Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, про припинення спільної часткової власності відмовлено (т. 1 а.с. 31).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Припинено спільну часткову власність ОСОБА_4 на 9/25 частки будинку по АДРЕСА_1 житловому будинку «А-1» житлову кімнату № 1-3 площею 22,1 кв. м, житлову кімнату № 1-4 площею 9,1 кв. м, коридор № 1-5 площею 8,9 кв. м, 1/2 сараю «Б», гараж Г, № 1 ворота, № 2 та № 5 - огорожа, прибудови «а5» та « а6 ».

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

За змістом частини першої та другої статті 152 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У частині першій статті 155 ЗК України зазначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною першою статті 60, частиною третьою статті 10 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність».

За результатами розгляду справи постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено. Зокрема, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду зазначено, що відповідно до статті 42 ЗК України (в редакції від 18 грудня 1990 року, чинній на момент приватизації земельної ділянки позивачами) оскаржувані рішення Черкаської міської ради від 27 грудня 2012 року № 3-1527 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам» та від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» не порушують права позивачів, так як прийняті відповідно до вимог земельного законодавства України (т. 1 а.с. 79, 80).

У частині третій статті 61 ЦПК України 2004 року, частині четвертій статті 82 ЦПК України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи преюдиційні факти, встановлені постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, щорішенням Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року № 2-325 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» порушено права позивачів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку відповідно до вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відсутність проходу до господарських споруд будинку АДРЕСА_1 є необґрунтованим, оскільки позивачі не позбавлені права вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки та господарських споруд відповідно до статтей 98-100 Земельного кодексу України.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк