Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.09.2018 року у справі №369/2490/18

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 369/2490/18

провадження № 61-42733 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н.О. (суддя-доповідач), Журавель В.І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач, - ОСОБА_4,

представник позивача - адвокат ОСОБА_5,

відповідачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9,

треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Лозняк Світлана Василівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотова Ольга Віталіївна,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_8, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року про забезпечення позову в складі судді Усатова Д. Д. та на постанову апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2018 року в складі колегії суддів Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П., Сержанюка А. С.,

ВСТАНОВИВ :

01 березня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ЛознякСвітлана Василівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ФедотоваОльга Віталіївна та просила визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1. (далі - житловий будинок) та витребувати житловий будинок з чужого володіння.

29 березня 2018 року адвокат ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4 подала до суду заяву про забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на житловий будинок та заборони вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, передачі в користування (оренду, суборенду тощо) іншим юридичним та фізичним особам, використовувати житловий будинок в якості застави в цивільно- правових договорах та інше.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2018 року, вказану заяву задоволено частково та накладено арешт на житловий будинок. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спірне майно може бути реалізованим, що призведе до неможливості виконання рішення чи утруднить його виконання в разі задоволення позову, та що невжиття заходів забезпечення позову істотно порушить права та законні інтереси позивача.

21 серпня 2018 року адвокат ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_8 з пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення та просила скасувати їх як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що ОСОБА_4 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а також, що позивач не є попереднім власником житлового будинку та не має права звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року поновлено адвокату ОСОБА_9 строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень та відкрито провадження в даній справі.

Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Лозняк С. В., приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Нікітенко В. В., приватний нотаріус Києво-Святошинського РНОКО Федотова О. В. про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та витребування житлового будинку з чужого володіння.

29 березня 2018 року адвокат ОСОБА_5 подала до суду заяву про забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на житловий будинок НОМЕР_1 та заборони вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, передачі в користування (оренду, суборенду тощо) іншим юридичним та фізичним особам, використовувати житловий будинок в якості застави в цивільно-правових договорах та інше.

Адвокат ОСОБА_5 зазначала, що ОСОБА_4 є спадкоємцем померлого колишнього власника житлового будинку, який є єдиним місцем її проживання. Житловий будинок виставлений на продаж з грудня 2017 року. Продаж цього будинку може суттєво ускладнити виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову, а також може призвести до порушення прав ОСОБА_4

На підтвердження факту виставлення на продаж житлового будинку адвокат ОСОБА_5 надала суду належні докази.

Відповідно до статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пунтку 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться в нього.

Житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_8, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 26 грудня 2017 року № 109127213.

Ураховуючи викладене, обґрунтованим є висновок судів про наявність правових підстав для часкового задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на будинок, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення цього позову.

Правильним є також висновок апеляційного суду, що ОСОБА_8 не надав суду належних доказів на підтвердження наявності передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України обставин, за яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення позову, а клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не була власником житлового будинку та не може звертатися до суду з такими позовними вимогами до ОСОБА_8, а тому суд не повинен був задовольняти її заяву про забезпечення позову, не заслуговують на увагу, оскільки, вирішуючи питання про забезпечення позову суд не здійснює розгляд справи по суті, а лише вирішує питання забезпечення можливості виконання рішення суду по суті в разі задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 зазначає, що надані адвокатом ОСОБА_5 докази на підтвердження факту виставлення на продаж житлового будинку, зокрема роздруківки повідомлень з сайту «OLX», не є належними доказами, оскільки в цих повідомленнях не зазначена адреса будинку, який продається.

Указані доводи спростовані апеляційним судом, оскільки на фотографіях, наявних в повідомленнях з сайту «OLX», зображений саме житловий будинок. Окрім того, ОСОБА_8 не надав суду доказів на спростування факту виставлення ним на продаж житлового будинку.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу скаргу адвоката ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_8, залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 18 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат