Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.02.2018 року у справі №300/198/17
Ухвала КЦС ВП від 13.03.2018 року у справі №300/198/17

Постанова

Іменем України

16 травня 2018 року

м. Київ

справа № 300/198/17

провадження № 61-2008св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області у складі судді Конепуд В. І. від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Готри Т. Ю., від 24 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - ПАТ «Закарпаттяобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення завданих збитків.

Позовна заява мотивована тим, що 26 грудня 2001 року між Воловецьким РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_4 було укладено договір на користування електричною енергією № 29а.

Відповідно до абз. 2 частини першої статті 37 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) проведено обстеження за місцем проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 Воловецького району Закарпатської області, щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Під час проведеного обстеження було виявлено порушення: самовільне підключення електроустановок (струмоприймачів, електропроводки) до електричної мережі поза приладу обліку, змонтована шунтуюча перемичка від до облікового вимикача до після облікового. За фактом виявленого порушення, відповідно до пункту 53 ПКЕЕН було складено акт від 06 вересня 2016 року № 115496.

Внаслідок самовільного підключення електроустановки до електричної мережі поза приладом обліку, відповідачем заподіяно позивачу матеріальні збитки в розмірі 16 019,92 грн недооблікованої електричної енергії.

З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача на користь Воловецького РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» матеріальні збитки у розмірі 16 019,92 грн та судові витрати.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року позов ПАТ «Закарпаттяобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» 16 019,92 грн завданих збитків та 1 600 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позовні вимоги доведені й обґрунтовані належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача завданих збитків.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, поклавши в основу судового рішення факт порушення відповідачем ПКЕЕН, що підтверджено актом від 06 вересня 2016 року, який розглянуто 05 грудня 2016 року.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що зміни до ПКЕЕН про те, що акт про їх порушення має бути розглянутий протягом 50 календарних днів, які внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року та набрали чинності 20 вересня 2016 року, з огляду на вимоги статті 58 Конституції України, не застосовуються до спірних правовідносин.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь суми упущеної вигоди, в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, посилаючись на положення частини другої статті 22 ЦК України та статтю 611 ЦК України. У порушення вимог статті 11 ЦПК України, суд вийшов за межі позовних вимог, змінивши правову підставу позову та стягнув суму майнової шкоди на підставі статті 1166 ЦК України.

Також відповідач вказував на те, що акт про порушення від 06 вересня 2016 року № 115496 не містить підтвердження вчинення ним порушень ПКЕЕН, оскільки обставини зазначені у вказаному акті не передбачені пунктами 42-48 ПКЕЕН.

Крім того, у порушення вимог абзацу 8 пункту 53 ПКЕЕН, зазначений акт був розглянутий комісією позивача із порушенням строків, що є наслідком його недійсності.

Також у рішенні суду не відображено розрахунків, з яких суд виходив, вирішуючи питання про стягнення шкоди.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року касаційна скарга передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року справу призначено до судового розгляду.

У березні 2018 року ПАТ «Закарпаттяобленерго» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами установлено, що 26 грудня 2001 року між Воловецьким РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_4 був укладений договір про користування електричною енергією № 29а, за умовами якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені цим договором та забезпечувати належне виконання обов'язків визначених договором.

Під час проведення перевірки працівниками позивачем встановлено, що споживач ОСОБА_4 при користуванні електричною енергією порушив ПКЕЕН, а саме: змонтував шунтуючу перемичку від до облікового вимикача до після облікового, внаслідок чого мав змогу споживати необліковану електроенергію.

За результатами проведеної перевірки щодо порушення відповідачем правил користування електричною енергією, 06 вересня 2016 року був складений акт про порушення № 115496, який підписаний трьома працівниками позивача.

На підставі вказаного акта про порушення та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії згідно з протоколом від 05 грудня 2016 року № 102 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, позивачем нарахована суму завданих відповідачем збитків у розмірі 16 019,92 грн за період з 06 березня 2016 року по 06 вересня 2016 року.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною і тепловою енергією.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН (в редакції на час складання акта), у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Також комісія визначає величину збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 з наступними змінами.

Відповідно до пункту 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2. Методики).

Установивши, що ОСОБА_4, як споживач електричної енергії, допустив порушення ПКЕЕН, внаслідок чого мало місце розкрадання електроенергії й завдано збитків позивачу, першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь відповідача завданих збитків.

Доводи касаційної скарги про те, що акт про порушення від 06 вересня 2016 року № 115496 не містить підтвердження вчинення ним порушень ПКЕЕН, є безпідставними, оскільки в акті вказано, що ОСОБА_4 порушив ПКЕЕН щодо заборони розкрадання електроенергії, а саме, змонтував шунтуючу перемичку від до облікового вимикача до після облікового.

Також безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що, у порушення вимог абзацу 8 пункту 53 ПКЕЕН, акт про порушення ПКЕЕН від 06 вересня 2016 року № 115496 був розглянутий комісією позивача із порушенням строків.

Так, акт про порушення ПКЕЕН складено 06 вересня 2016 року, а рішення за результатами його розгляду відповідачем прийнято 05 грудня 2016 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 591 пункт 53 ПКЕЕН доповнено абзацом восьмим, згідно з яким акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Набрання чинності актами Кабінету Міністрів України врегульовано статтею 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», згідно з положеннями якої, постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 591 набрала чинності з дня її офіційного опублікування, а саме з 20 вересня 2016 року, тобто, ПКЕЕН в новій редакції починають діяти з 20 вересня 2016 року.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, зміни до ПКЕЕН, які були внесені згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 591, набрали чинності 20 вересня 2016 року, тобто після складання акта про порушення ПКЕЕН № 115496, який було складено 06 вересня 2016 року, що виключає можливість застосування внесених змін до спірних правовідносин.

Разом із тим, установивши, що відповідач отримував надані позивачем послуги з постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_1 Воловецького району Закарпатської області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не звернув уваги не те, що в цьому випадку склалися договірні відносини, та, виходячи з аналізу змісту статті 1166 ЦК України, положення цієї статті не можуть застосовуватися до правовідносин, які врегульовуються договором.

Отже, стягнення має відбуватись на підставі Закону України «Про електроенергетику», нормами якого передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил. При цьому за змістом статті 27 цього Закону порушеннями в сфері енергетики є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року посилання на положення статті 1166 ЦК України, задовольнивши в цій частині касаційну скаргу відповідача.

Розрахунок матеріальних збитків, завданих позивачу, відповідачем не спростовано, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» 16 019,92 грн завданих збитків.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне посилання на положення статті 1166 ЦК України, оскаржувані судові рішення підлягають зміні, із виключенням з мотивувальної частини судових рішень посилання на положення статті 1166 ЦК України.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року змінити, виключивши з мотивувальної частини судових рішень посилання на положення статті 1166 ЦК України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк