Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2021 року у справі №758/9796/15

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 758/9796/15-ц

провадження № 61-115 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого: Стрільчука В. А.

Суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду міста Києва від 17 березня 2016 року у складі судді Корчевного Г. В.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції

Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до

Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального

кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших

законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних

справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 січня

2007 року в сумі 15 386, 44 доларів США та 945 005 грн 59 коп., а також судових витрат.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року відкрито провадження у даній справі.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, 21 грудня

2015 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року у відкритті

апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 2 частини третьої

статті 297 ЦПК України(у редакції, чинній на момент постановлення ухвали).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з апеляційною скаргою на

ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся 21 грудня 2015 року, тобто з пропуском строку, установленого статтею 297 ЦПК України, при цьому вимоги ухвали апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2016 року щодо направлення на адресу суду клопотання про поновлення строку, останнім не усунуто.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2016 року, представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити

до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі,

посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 було направлено на адресу

суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте, під час

постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, судом вказана заява не була взята до уваги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала

апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Строк на апеляційне оскарження встановлений ст. 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційною скарги).

Згідно з частиною другою статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент

подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції

подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було

постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається

протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи убачається, що копію ухвали Подільського районного суду

м. Києва від 11 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі

ОСОБА_1 не отримував, поштове відправлення повернулось на адресу суду.

21 грудня 2015 року представник відповідача подав до суду першої інстанції заяву про зміну адреси для листування та цього ж дня подав апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року.

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За змістом наведених норм закону відмова у відкритті апеляційного провадження можлива лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але

ухилилася від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2016 року апеляційну скаргу

представника відповідача залишено без руху, у зв'язку із тим, що вона подана з

пропуском строку на апеляційне оскарження, а особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку. На усунення вищевказаних недоліків надано строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Як убачається із зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, представник відповідача отримав вищевказану ухвалу апеляційного суду

25 січня 2016 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції

правильно виходив з того, що звернувшись 21 грудня 2015 року з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 11 вересня 2015 року, заявник пропустив встановлений статтею 294 ЦПК України строк на апеляційне оскарження, і не подав заяви про його поновлення на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків у встановлений судом строк.

Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо направлення на

виконання вимог ухвали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, є безпідставними, оскільки матеріали справи такої заяви не містять, а з доданої до касаційної скарги квитанції про поштове відправлення не можливо встановити, що саме, та у якій справі було направлено 29 січня 2016 року на адресу апеляційного суду м. Києва.

За положеннями частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції

залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду міста Києва від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик