Історія справи

Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 344/13342/19

провадження № 61-16174св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., від 02 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . До складу спадщини після померлої увійшли: квартира АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:

АДРЕСА_2 ; особисті речі та нагороди.

Позивач стверджував, що із 1999 року по день смерті ОСОБА_4 проживав з нею однією сім`єю, та вважав, що в силу вимог статті 1264

ЦК України є її спадкоємцем четвертої черги за законом.

У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливістю встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

При цьому ОСОБА_2 , заперечуючи його право на спадщину, вважає себе троюрідним братом ОСОБА_4 та, відповідно, спадкоємцем п`ятої черги за законом після її смерті.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 із 1999 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1999 року по день смерті останньої.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто вирішення питання про встановлення факту спільного проживання сторін є доцільним та ефективним як спосіб захисту у випадку визнання права власності на спадкове майно, оскільки вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю позивачем висунута з певною правовою метою - вирішити спір з відповідачем щодо його права на спадщину.

Натомість позивач не заявив позовних вимог на захист тих прав, для реалізації яких, на його думку, необхідно встановити юридичний факт, а тому висновок суду першої інстанції про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 1999 року по день смерті останньої є помилковим.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

В касаційних скаргах на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_3 просить оскаржене судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а ОСОБА_1 просить оскаржене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

30 вересня 2021 року ОСОБА_3 , а 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у цивільній справі № 344/13342/19.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .

У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 рокусправу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та зупинено провадження до залучення правонаступників позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року провадження у справі поновлено.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вважав, що висновок апеляційного суду про обрання ним неефективного способу захисту своїх прав, суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 541/597/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги, що спадкове нерухоме майно (квартира) вже було відчужено ним у 2015 році і позов про визнання права власності на спадкове майно в цьому випадку не мав би правових підстав, а спадкування рухомого майна може відбутися в нотаріальному порядку.

ОСОБА_3 свою касаційну скаргу мотивував тим, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верхового Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі

№ 487/10132/14-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18,

від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 541/597/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17,

від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 654/524/19.

Крім того, вказував на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів.

Також звертав увагу, що між сторонами вже існує спір про право на спадкове майно у справі № 344/3814/19 за позовом ОСОБА_2 до

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора - нотаріус Федчук О. Б., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державної реєстрації права власності, витребування майна.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У листопаді 2021 року та січні 2022 року ОСОБА_2 подано відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в яких відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просить відмовити в задоволенні касаційних скарг.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 до складу спадщини входили, зокрема, квартира АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями по

АДРЕСА_2 .

Листом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори

№ 1484/02-14/5 від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливістю довести факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року у справі № 344/6345/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання

ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , з 1990 року до дня смерті останньої

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем четвертої черги право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями по

АДРЕСА_2 .

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 червня

2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 02 липня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, про що складено актовий запис № 616 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

У квітні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшли клопотання

ОСОБА_2 , у яких він, з посиланням на смерть ОСОБА_1 , просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року, з посиланням на те, що правовідносини, з яких виник спір, допускають правонаступництво, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі. Зупинено провадження у справі до залучення правонаступників ОСОБА_1 .

У січні 2023 року ОСОБА_2 повторно звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 .

На запит суду Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора у листі 02 лютого 2023 року № 128/01-16 повідомила, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 71134587 від 12 січня 2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року провадження у справі поновлено.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після прийняття рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, під час касаційного перегляду справи, спірні правовідносини допускають правонаступництво, проте інформація про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 в установлені строки та порядку відсутня.

Частиною третьою статті 414 ЦПК України передбачено, що якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до глави 86 ЦК України за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Положення зазначеної глави ЦК України передбачають також спадкування не тільки на підставі споріднення, а й за фактом спільного проживання. Зокрема положеннями статті 1264 ЦК України передбачається, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: проживання однією сім`єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Метою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю разом зі спадкодавцем було встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для підтвердження його статусу спадкоємця четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо спадкового майна, вочевидь питання встановлення факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем однією сім`єю, для підтвердження його статусу спадкоємця четвертої черги за законом, вже не могло бути вирішено в порядку окремого провадження.

При цьому заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року у справі № 344/6345/15-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з

ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , з 1990 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем четвертої черги за законом право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , а саме: квартиру

АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 .

Вказане заочне рішення суду набрало законної сили та було скасоване Апеляційним судом Івано-Франківської області 02 червня 2016 року з підстав, зокрема неналежного суб`єктного складу учасників справи (незалучення до участі у справі ОСОБА_2 ).

Разом із тим, до скасування заочного рішення суду у справі № 344/6345/15-ц

ОСОБА_1 у жовтні 2015 року відчужив спадкове майно, а саме: домоволодіння з надвірними будівлями по

АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 , та квартиру

АДРЕСА_1 на користь

ОСОБА_3 .

За таких обставин посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_1 поряд із вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем мав заявити ще вимогу про визнання права власності на спадкове майно, є помилковим та суперечить обставинам справи, оскільки спадкове майно на момент розгляду справи вже було відчужене

ОСОБА_1 .

Натомість суд першої інстанції не звернув уваги на висновки Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року справі № 175/225/17, відповідно до яких у судовому порядку можуть бути встановлені лише ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, і також не врахував, що ОСОБА_1 вже розпорядився спірним майном, а ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, державної реєстрації та витребування майна (справа № 344/3814/19).

З огляду на обставини, що склались (зокрема відчуження спірного майна, смерть ОСОБА_1 та відсутність відомостей про осіб, які прийняли спадщину після його смерті) саме в межах справи № 344/3814/19 має бути надана оцінка належності ОСОБА_1 до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 та прийняття ним спадщини, а докази на підтвердження цих обставин можуть подавати ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , про витребування в яких майна заявлено позовні вимоги ОСОБА_2 .

Враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зважаючи на те, що ОСОБА_1 помер і відсутні відомості про його спадкоємців, які б прийняли спадщину, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень частини першої статті 414 ЦПК України, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 255 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року та постанову Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року скасувати, а провадження у цивільній справі № 344/13342/19 закрити у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1 та відсутністю відомостей про спадкоємців, які б прийняли спадщину після його смерті.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович