Історія справи

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 759/7694/17

провадження № 61-35312св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараш А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 року в складі судді Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року повернуто ОСОБА_2, яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк».

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до апеляційної скарги не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність представника ПАТ КБ «ПриватБанк».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасувати та повернути справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми чинного законодавства, не врахував, що підстави для повернення апеляційної скарги відсутні, оскільки справа відповідно до пункту 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, представництво у даній категорії справ може здійснюватися особою, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.

УхвалоюАпеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року повернуто ОСОБА_2, яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що заява повертається заявникові у випадку коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Повертаючи апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що до апеляційної скарги не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність представника ПАТ КБ «ПриватБанк».

Однак даний висновок є помилковим з таких підстав.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Частиною другою статті 60 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги)передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі справи відомо, що у травні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2011 року № б/н у розмірі 35 827,45 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року у розмірі 1 600,00 грн.

Таким чином, на час подачі даного позову до суду, малозначною справою вважалась справа ціна позову якої не перевищувала 160 000,00 грн.

Враховуючи ціну позову у справі у розмірі 35 827,45 грн дана справа відноситься до малозначних.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Зокрема, передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Пунктом першим частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Отже, за змістом наведених норм апеляційна скарга може бути подана представником юридичної особи на підставі довіреності.

Із справи відомо, що подаючи апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року, представником ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень додано довіреність від 26 січня 2018 року № 305-К-О (а. с. 69).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, оскільки дана справа є малозначною.

Такий же висновок про застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 333/4453/17-ц (провадження № 61-14305св18), від 13 лютого 2019 року № 509/4162/17-ц (провадження № 61-36989св18), від 29 травня 2019 року № 759/7843/17 (провадження № 61-40062св18).

Отже, касаційна скарга подана на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 року є обґрунтованою, а висновок суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги з підстав відсутності належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність представника ПАТ КБ «ПриватБанк» є помилковим.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Із справи відомо, що у квітні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки повторну апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу місцевого суду розглянуто з прийняттям постанови, підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 березня 2018 рокускасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. СімоненкоСудді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик