Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №754/7038/17

Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 754/7038/17

провадження № 61-40444св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Відута Оксана Валеріївна, приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков Ігор Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_7, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 03 липня 2018 року у складі судді Оніщук М. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Відута О. В., приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков І. М., про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя, визнання удаваним договору дарування квартири, визнавши його договором купівлі-продажу, припинення права власності на Ѕчастину квартири, визнання права власності на Ѕ частину квартири.

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

У червні 2018 року представником ОСОБА_1, - ОСОБА_7, заявлено клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2, яке мотивоване тим, що з урахуванням встановлених йому медичних діагнозів, у ОСОБА_1 виникають сумніви з приводу тієї обставини, що він міг усвідомлювати значення своїх дій та їх наслідки, як під час укладання договору про надання правової допомоги, так і під час укладання договорів на відчуження спірного майна. Вважав, що отримана інформація могла б суттєво вплинути на права та законні інтереси як позивача за первісним позовом, так і всіх учасників процесу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Деснянськогорайонного суду міста Києва від 04 червня 2018 року у складі судді Зотько Т. А. у задоволенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявлене представником позивача клопотання не знайшло свого підтвердження в тій частині, що призначення судово-психіатричної експертизи має значення для з'ясування обставин у справі, а також, що з урахуванням заявлених ОСОБА_1 предмету, підстав і правового обґрунтування позову необхідно встановити психічний стан ОСОБА_2.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_7, на ухвалу Деснянськогорайонного суду міста Києва від 04 червня 2018 року про відмову у призначенні експертизи у даній справі повернуто заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначеному частиною 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відсутня ухвала про відмову у призначенні експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_7 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що клопотання про проведення експертизи є одним із способів забезпечення доказів, як це визначено у частині 2 статті 116 ЦПК України, а тому відповідно до статті 353 ЦПК України ухвала про відмову у забезпеченні доказів підлягає оскарженню в порядку, визначеному ЦПК України.

Зазначивши, що ухвала про призначення експертизи не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції фактично обмежив ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_8 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, такою, що прийнята з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За змістом частини 1 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимоги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень передбачені у статті 263 ЦПК України, за якою судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

У частині 1 статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи.

Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядкудо ухваленнярішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи від 04 червня 2018 року постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому її можливо оскаржити в апеляційному порядку одночасно з оскарженням такого судового рішення.

Пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки справа по суті розглянута судами не була, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_7 відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine") від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Судув ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині 1 статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом та особистим тлумаченням нею норм права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки така прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_7, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 03 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко