Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2018 року у справі №289/2111/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 289/2111/17

провадження № 61-42344 св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2018 року в складі колегії суддів Шевчук А. М., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки "Фіат Скудо", 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у разі неможливості повернення вказаного транспортного засобу, стягнути з відповідача 158 978,4 грн вартість автомобіля, 10 000 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, 3842,37 грн 3% річних.

Разом із позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 або на грошові кошти, що належать ОСОБА_2

Уважає, що невжиття заходів забезпеченя позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_2 відмовляється добровільно виконати зобов'язання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У накладенні аршту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2, відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясовано обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року в частині накладення арешту на ј частину квартири АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що накладаючи арешт на ј частину квартири, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спірна квартира належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а не на праві спільної часткової, чим можуть бути порушені права інших співвласників квартири.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

09 серпня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що в 2017 році ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля марки "Фіат Скудо", 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у разі неможливості повернення вказаного транспортного засобу просив стягнути з ОСОБА_2 158 978,4 грн вартості автомобіля, 10 000 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, 3842,37 грн 3% річних, а всього 172 820,77 грн.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 або на грошові кошти, що належать ОСОБА_2, може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Право спільної сумісної власності на спірну квартиру виникло на підставі свідоцтва про право власності на жи тло, виданого 21 квітня 1998року виконкомом Радомишльської міської ради.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки, крім іншого, арешт може накладатися у розмірі суми стягнення, а тому невизначеність частки відповідача у квартирі перешкоджає з'ясуванню питання співмірності заявлених вимог заходу забезпечення позову. Крім того, спірна квартира на праві спільної сумісної власності належить відповідачу та ще трьом особам, які не залучені до розгляду справи належність.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков