Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2018 року у справі №381/4434/17

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №381/4434/17

провадження №61-44456св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Коцюрби О. П., Олійника В. І.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

представник - ОСОБА_3,

Відповідач- ОСОБА_2,

Особа, яка не брала участі у розгляді справи, подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,

представник - ОСОБА_5,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 76 551, 24 доларів США, що еквівалентно 2 080 441,16 грн, у тому числі: 40 000 доларів США, що еквівалентно 1 087 084,24 грн сума позики; 36 551,24 доларів США, що еквівалентно 993 357,74 грн проценти за період з 01 серпня 2010 року до 13 грудня 2017 року за користування позикою.

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору позики

від 01 серпня 2010 року позивач надав відповідачу кошти в розмірі

40 000 доларів США на придбання квартири по АДРЕСА_1. Кошти зобов'язався повернути до 01 липня 2017 року. На підтвердження вказаного, ОСОБА_2 надав розписку від 01 серпня 2010 року, яка підтверджує факт отримання коштів у позику. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо повернення вказаних коштів, проте кошти не були повернуті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області

від 21 грудня 2017 року у складі судді Чернишової Є. Ю., позов задоволено.

4. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 2 080 441,16 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним договором позики, такі дії є неправомірними, тому позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. ОСОБА_4, яка не брала участі у розгляді справи, з судовим рішенням не погодилася та подала апеляційну скаргу.

7. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення ухвалене судом першої інстанції вирішує права та інтереси ОСОБА_4, яка є дружиною відповідача, а спірна квартира - спільною сумісною власністю подружжя. Апеляційний суд не має повноважень залучати до участі у справі осіб в якості сторін, яка не брала участі при розгляді справи місцевим судом та вирішувати спір як суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд порушив вимоги статей 1046-1049 ЦК України, оскільки позов пред'явлено до боржника за розпискою ОСОБА_2, а твердження ОСОБА_4 про те, що судом першої інстанції прийнято рішення про її права та обов'язки, є безпідставним.

Доводи інших учасників справи

11. Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 аргументувала тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки їй не було відомо про судовий процес, її не залучено до участі у справі. Спір між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 порушує безпосередньо майнові права та обов'язки ОСОБА_4

12. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. 01 серпня 2010 року ОСОБА_2 у ОСОБА_6 взяв в борг грошові кошти в сумі 40 000 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1, про що склав розписку. Кошти зобов'язався повернути до 01 липня 2017 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

14. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

16. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

17. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

18. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

19. Правовідносини, що виникли між сторонами, випливають з договору позики, укладеного 01 серпня 2010 року між сторонами цього позову.

20. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції урахував доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, яка не брала участі у розгляді справи, про те, що з 24 квітня 1998 року вона перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі та проживає разом з двома дітьми у квартирі АДРЕСА_1. У проваджені Дарницького районного суду м. Київ перебуває справа №753/15134/17 за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

21. Апеляційний суд дійшов висновку, що вирішення цього спору впливає на права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у справі.

22. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

23. Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

24. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

25. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

26. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

27. Таким чином, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

28. Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Щодо прав та інтересів ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у справі.

29. Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

30. Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

31. Правовий аналіз частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов'язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім'ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов'язану особу (боржника). Тобто, на рівні закону закріплено об'єктивний підхід, оскільки він не пов'язує виникнення обов'язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов'язаною особою, якщо об'єктивно цей договір було укладено в інтересах сім'ї та одержане майно було використано в інтересах сім'ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів. Той з подружжя, хто не був учасником договору, не може посилатися на відсутність своєї згоди, якщо договір було укладено в інтересах сім'ї.

32. Зважаючи на те, що цільовим призначенням коштів, отриманих відповідачем ОСОБА_2 за розпискою, є придбання квартири, а на день складання розписки - 01 серпня 2010 року, ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов'язки ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у розгляді справи.

33. Оскільки суд апеляційної інстанції не наділений процесуальними повноваженнями притягнення сторони у справі, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним.

34. Позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним суб'єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог та змісту розписки, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту права або законного інтересу.

35. Колегія суддів не бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), так як містить різні фактичні обставини у порівнянні зі справою, яка переглядається.

36. Так, у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду предметом спору є визнання договору іпотеки недійсним на підставі частини четвертої статті 65 СК України. Предметом дослідження у цій справи було встановлення того, чи укладався договір позики коштів в інтересах сім'ї.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ

37. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення порушення судом норм матеріального або процесуального права, не спростовують висновків суду.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову апеляційного суду Київської області від 04 вересня

2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

А.О. Лесько

С. Ю.Мартєв

В. М.Сімоненко

І. М.Фаловська