Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.07.2019 року у справі №638/19080/17

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 638/19080/17

провадження № 61-12695св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Харківська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова,

за касаційною скаргою Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.

Харкова між ОСОБА_1 та позивачем, у редакції викладеній у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що ОСОБА_1 відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 05 січня 2017 року за № ХК 142170041953, є замовником реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки по АДРЕСА_1.

Проведені відповідачем роботи з реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки є такими будівельними роботами, за якими існує обов'язок з укладення відповідного договору, однак відповідач ухиляється від виконання передбаченого Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком пайової участі обов'язку щодо звернення до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення відповідного договору про пайову участь.

Відповідно до вказаного Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно - транспортної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд та 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Департамент економіки та комунального майна направляв на адресу відповідача лист від 03 березня 2017 року № - 144/0/144-17, яким інформував відповідача про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, а листом від 11 грудня 2017 року № - 559/0/114-17 направив для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

ОСОБА_1 листом від 22 березня 2017 року повідомив відповідача про відсутність у нього обов'язку укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 15 листопада 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Суд першої інстанції мотивував рішення відсутністю підстав для залучення відповідача до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова через укладення відповідного договору, адже в результаті реконструкції будинку шляхом розподілу на дві частини, в результаті якого утворилися два нових об'єкти цивільного права - два будинки, кожен з яких площею до 300 кв. м, тому наявні підстави для застосування частини 4 статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" та пункту 1.7 Порядку пайової участі.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Харківський апеляційний суд постановою від 10 квітня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області відмовив з інших підстав.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивач не довів обставини, які, згідно з його вимогами, могли б бути підставою для задоволення заявлених ним вимог і обумовлено це тим, що позивач звернувся з позовом передчасно, не вживши заходи до спонукання відповідача до приведення технічної та іншої документації на новостворений об'єкт, а також декларації про закінчення будівництва у відповідність з вимогами закону, у відповідність задекларованих показників фактичним даним щодо цього об'єкту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 25 червня 2019 року до Верховного Суду, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради не погоджується з постановою апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та вважає її прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, що є підставо для скасування судового рішення частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Згідно з матеріалами справи предметом спору в даній справі є визнання укладеним договору про пайову участь між Департаментом економіки та комунального майна та ОСОБА_1 при здійснені реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки по АДРЕСА_1 загальною площею 582,8 кв. м, у тому числі будинок АДРЕСА_2 а - 283,5 кв. м у редакції, запропонованій позивачем.

Так замовник, який має намір щодо реконструкції наявної забудови та території, зобов'язаний укласти договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до ведення об'єкта в експлуатацію. Обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва, укладання договору пайової участі є обов'язковим.

Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", приписи статті 40 якого є імперативними та підлягають обов'язковому виконанню замовниками будівництва.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12, 13, 14, 15, 20 ЦК), можна дійти висновку, що у разі невизнання права або невиконання обов'язку щодо укладення договору, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звертаючись до суду з цим позовом виходив з того, що проведені відповідачем роботи з реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки по АДРЕСА_1 загальною площею 582,8 кв. м, є такими будівельними роботами, за якими існує обов'язок з укладення відповідного договору про пайову участь, а тому на відповідача, як на замовника будівництва поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об'єкту 05 січня 2017 року ОСОБА_1 не виконав покладеного на нього законом обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не звернувся до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із заявою з приводу укладення такого договору.

Департаменту економіки та комунального майна стало відомо про факт проведення будівельних робіт та невиконання замовником свого обов'язку пайової участі передбаченого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05 січня 2017 року № ХК 142170041953. У зв'язку з чим Департамент економіки та комунального майна і посилається на відомості викладені в Декларації.

Перевірка відомостей, які містить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, приведення технічної та іншої документації на новостворений об'єкт не є предметом розгляду даної судової справи і не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог та звільнення замовника від обов'язку пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, а позов Департаменту економіки не є передчасним, так як Департаментом вжито всіх заходів в межах компетенції, щодо залучення замовника будівництва до укладання договору пайової участі.

14 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, який позивач просить визнати укладеним, не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач невірно розрахував розмір пайового внеску (400 239,07 грн), який, згідно з його твердженням, має бути сплачений відповідачем на розвиток інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 05 січня 2017 року, який належить до І-ІII категорії складності, загальна кошторисна вартість здійсненого відповідачем будівництва (реконструкції) складає 63 000
грн. Таку Декларацію прийнято та зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за № 142170041953 без зауважень.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для житлових будинків.

Відповідно до Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.

Харкова, становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для житлових будинків.

Таким чином, граничний розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова внаслідок здійсненої ним реконструкції складає 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) і становить 2 520,00 грн (63 000: 100 х 4).

Позивач стверджує, що визначений розмір пайового внеску відповідача розраховано з урахуванням пункту 5.5. Порядку (у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до пункту 5.4 цього Порядку, збільшується на 10 відсотків), однак відповідач вважає, що позивач не має права встановлювати йому розмір пайового внеску, що перевищує визначений положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, у тому числі шляхом збільшення розміру пайового внеску відповідача на 10 відсотків з урахуванням указаного пункту Порядку.

ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову апеляційного суду без задоволення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.

30 липня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 811,9 кв. м, житловою площею 151,1 кв. м, розташований по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2009 року.

05 січня 2017 року Інспекцією ДАБК Харківської міської ради зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 142170041953 з реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки без зміни геометричних розмірів по АДРЕСА_1, код 1113,3, категорія складності ІІ, загальною площею 582,8 кв. м.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті (частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до частиною 4 цієї статті (частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (частиною 4 цієї статті (частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Частиною 6 статті 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати, зокрема, 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Рішенням Харківської міської ради Харківської області № 319 від 22 травня 2013 року "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 № 804 "Про пайову участь замовників у розвиток інфраструктури м. Харкова" затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь (пункт 1.2 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.

Харкова (пункт 1.5 Порядку).

Відповідно до пункту 2.5 Порядку не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися із заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати визначені пунктом 2.6 Порядку документи.

Таким чином, обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження №14-261цс18).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є замовником реконструкції домоволодіння під два окремі житлові будинки по АДРЕСА_1 відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 05 січня 2017 року.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 інформовано про порушення вимог закону та необхідність звернення до департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

22 березня 2017 року ОСОБА_1 надавав відповідь про відсутність у нього обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, у зв'язку з реконструкцією житлового будинку під два окремі житлові будинки площею 299,3 кв. м та 283,5 кв. м.

11 грудня 2017 року управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надіслало ОСОБА_1 для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, що свідчить про вчинення департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради передбачених законодавством та Порядком дій, спрямованих на укладення договору.

ОСОБА_1 договір не підписав.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення районного суду правильно вважав, що укладення договору про пайову участь є обов'язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку.

Проте, переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції дійшов неправильних висновків про відмову в задоволенні позову з підстав передчасного звернення позивача з цим позовом, оскільки перевірка відомостей, які містить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, приведення технічної та іншої документації на новостворений об'єкт не є предметом розгляду даної судової справи і не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд приймає аргументи касаційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права при вирішення справи по суті заявлених позивачем вимог.

Оскільки Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради у касаційній скарзі не просить скасувати рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити у даній справі рішення по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд для повного, всебічного та об'єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, зокрема, щодо правильності визначення позивачем розміру пайового внеску, який відповідач зобов'язаний сплатити, оскільки кошторисна вартість проведеної відповідачем реконструкції, що зазначена в договорі про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова запропонованому позивачем, значно перевищує таку вартість визначену в декларації, хоча підставою для звернення до суду з цим позовом є отриманням відповідачем указаної декларації.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати,

справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило