Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2019 року у справі №363/2633/17

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 363/2633/17

провадження № 61-5736св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у складі судді Білич І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також, з позивача на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та 1/10 частини на утримання дружини до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_5 трьох років.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2018 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що аліменти на дітей за кожним виконавчим листом стягуються по 50 %, що перевищує максимальний розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1

Непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2018 року повернуто без розгляду особі, яка її подала.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена і не розпочала своє функціонування, тому апеляційні скарги подаються за правилами, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто через суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, просила скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

22 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права (підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України), що позбавило ОСОБА_2 права на судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право особі на доступ до суду і справедливий розгляд її справи судом. Суд апеляційної інстанції порушив гарантоване конституційне право особи на апеляційний перегляд судового рішення.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2018 року позов задоволено.

14 лютого 2019 року на зазначене рішення суду першої інстанції безпосередньо до Апеляційного суду Київської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2

Апеляційний суд Київської області 19 лютого 2019 року направив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на адресу Київського апеляційного суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункту 8 частини 3 статті 2 ЦПК України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно із статтею 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. В разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно із частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд бере до уваги постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18).

У цій постанові викладено такий правовий висновок.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подачі апеляційної скарги через місцевий суд (стаття 355 ЦПК України, підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України). Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду в передбаченому статтею 355 ЦПК України порядку, оскільки держава не може обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційної - телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в подані та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційного суду.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту
15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Враховуючи викладене, необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду з тих підстав, що така подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України.

З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, доводи касаційної скарги є обґрунтованими, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам цивільного процесуального закону і підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик