Постанова

Іменем України

09 червня 2020 року

м. Київ

справа № 753/23269/17-ц

провадження № 61-3829св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Київський обласний центр зайнятості,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського обласного центру зайнятості

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року

у складі судді Колесника О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Київського обласного центру зайнятості, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовна заява мотивована тим, що він на час звернення із цим позовом

до суду перебуваву трудових відносинах із Київським обласним центром зайнятості та з 23 травня 2016 року працював на посаді виконуючого обов`язки директора Бориспільського міськрайонного центру зайнятості.

Наказом Київського обласного центру зайнятості від 11 серпня 2017 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлення щомісячної премії за підсумками роботи за липень 2017 року за недостатній контроль та порушення, виявлені

за результатами проведених аудитів та умисні зволікання щодо оперативного усунення виявлених порушень та за невиконання розпоряджень органу управління. З вказаним наказом офіційно його не було ознайомлено.

Вважав вказаний наказ незаконним та винесеним із грубим порушенням трудового законодавства України.

Зазначав, що директор Київського обласного центру зайнятості

ОСОБА_2 у порушення норм чинного законодавства в один

і той самий день, одним і тим самим наказом від 11 серпня 2017 року

№ 120/3-17 затвердив результати аудиторських перевірок і одночасно застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито невиконання рекомендацій, наданих за результатами аудиторської перевірки, що вже вказує, як він вважав, на безпідставність та незаконність догани.

Посилався на те, що більшість фінансових порушень та недоліків, що були встановлені внутрішнім аудитом, відносяться до періоду, коли він ще

не працював у Бориспільському міськрайонному центрі зайнятості.

За весь час перебування у трудових відносинах із Київським обласним центром зайнятості він жодного разу не притягувався до відповідальності

і жодного разу не був позбавлений керівництвом Київського обласного центру зайнятості премії, що підтверджується наказами Київського обласного центру зайнятості про преміювання, а навпаки, має максимальний рівень встановлених надбавок за особливі умови праці

та за інтенсивність.

У оскаржуваному наказі не зазначено посилання на норму законодавства, що саме порушено ним, у чому конкретно проявилося порушення трудової дисципліни, та не надано жодних доказів. Керівництвом Київського обласного центру зайнятості при винесенні наказу не враховувалася тяжкість вчиненого проступку та не взяті до уваги обставини, за яких зазначені порушення і недоліки були вчинені. Не проаналізована і не взята до уваги також його попередня бездоганна службова репутація і поведінка.

Крім того, керівництвом Київського обласного центру зайнятості пропущено строки для винесення дисциплінарного стягнення - догани, з огляду

на те, що згадані недоліки були виявлені під час аудиту і викладені

у аудиторському звіті № 11, з яким він був ознайомлений 21 червня

2017 року, а отже строки притягнення до дисциплінарної відповідальності спливли у 30-денний строк з моменту підписання із застереженнями аудиторського звіту № 11, тобто 21 липня 2017 року.

Вважав відсутніми підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Крім того, у порушення вимог статті 149 КЗпП керівництво Київського обласного центру зайнятості не повідомило його під розписку про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ від 11 серпня 2017 року № 120 «Про результати проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності Бориспільського міськрайонного центру зайнятості».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ Київського обласного центру зайнятості від 11 серпня

2017 року № 120/3-17 «Про результати проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності Бориспільського міськрайонного центру зайнятості»

у частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення щорічної премії за підсумками роботи за липень 2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваний наказ суперечить нормам трудового законодавства та ОСОБА_1 безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки цей наказ не містив періоду вчинених позивачем порушень, так як останній почав працювати з 23 травня 2016 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, а перевірка проводилася з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2017 року, тобто період

із 01 лютого 2015 року по 22 травня 2016 року не охоплюється повноваженнями позивача, а також у наказі не зазначено, які саме дії

і в порушення яких норм діючого законодавства або чинних наказів вчинив позивач у період перебування його на вказаній посаді. При цьому більшість порушень, встановлених аудиторським висновком № 11 було виконано,

а інші виконуються, як зазначено у плані заходів.

Крім того суд першої інстанції вважав, що керівництвом Київського обласного центру зайнятості пропущено строки для притягнення

до дисциплінарної відповідальності - догани, оскільки зазначені недоліки були виявлені під час аудиту і викладені у аудиторському звіті

№ 11, з яким позивач ознайомився 21 червня 2017 року та строки притягнення до відповідальності спливли у 30-денний строк з моменту підписання із застереженнями аудиторського звіту № 11, тобто 21 липня 2017 року, а оскаржуваний наказ було винесено 11 серпня 2017 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційного суду Київського обласного центру зайнятості залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів

у їх сукупності та дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний наказ суперечить нормам трудового законодавства та позивача безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки цей наказ не містив періоду вчинених позивачем порушень, так як останній почав працювати з 23 травня 2016 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, а перевірка проводилася з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2017 року, тобто період

із 01 лютого 2015 року по 22 травня 2016 року не охоплюється повноваженнями позивача, а також у наказі не зазначено, які саме дії

і в порушення яких норм діючого законодавства або чинних наказів вчинив позивач у період перебування його на вказаній посаді. При цьому більшість порушень, встановлених аудиторським висновком № 11 було виконано,

а інші виконуються, як зазначено у плані заходів.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо пропущення керівництвом Київського обласного центру зайнятості строку притягнення до дисциплінарної відповідальності - догани, оскільки зазначені недоліки були виявлені під час аудиту і викладені

у аудиторському звіті № 11, з яким позивач ознайомився 21 червня

2017 року та строки притягнення до відповідальності спливли у 30-денний строк з моменту підписання із застереженнями аудиторського звіту № 11, тобто 21 липня 2017 року, а оскаржуваний наказ було винесено 11 серпня 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, Київський обласний центр зайнятості, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Дарницького районного суду м. Києва.

У березні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.

Зазначав, що дисциплінарне стягнення - догану було оголошено ОСОБА_1 не лише за порушення, які були виявлені під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності, а й за не виконання розпоряджень керівництва з приводу надання пояснень щодо порушень

та недоліків, виявлених під час проведення аудиту, оскільки останній сам зазначав у листі від 20 липня 2017 року, що доручення отримав 19 липня 2017 року о 18 год 09 хв, а для працівників, які працюють відповідно

до режиму ненормованого робочого часу, весь час перебування на робочому місці вважається робочим часом, та як він вважав, не виконання цього доручення є порушенням положення про Бориспільський міськрайонний центр зайнятості.

Вважав, що Київським обласним центром зайнятості відповідно до вимог статті 147-1 КЗпП України було дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема погоджено із Державною службою зайнятості (Центрального апарату) застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , а також дотримано строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на час розгляду справи перебував у трудових відносинах із Київським обласним центром зайнятості та з 23 травня 2016 року працював на посаді виконуючого обов`язки директора Бориспільського міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до плану проведення внутрішнього аудиту в базових центрах зайнятості відділом внутрішнього аудиту Київського обласного центру зайнятості на І півріччя 2017 року, затвердженого наказом Київського обласного центру зайнятості від 15 грудня 2016 року № 447/0/6/16

та на підставі наказу «Про проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності» від 11 травня 2017 року № 67/3-17, проведено фінансовий аудит та аудит відповідності діяльності Бориспільського міськрайонного центру зайнятості за період від 01 лютого 2015 року до 01 березня

2017 року.

За результатами перевірки було складено аудиторський звіт № 11, за яким Бориспільським міськрайонним центром зайнятості за вказаний період встановлено ознаки порушення на загальну суму 110 161,97 грн, із яких: незаконно було здійснено видатків на суму 75 095,97 грн, з них 2 322,06 грн повернуто у ході аудиту, 72 773,91 грн - підлягають поверненню, інші порушення, що не призвели до втрат - 35 066,00 грн. У цьому ж документі зазначено рекомендації, основна із яких: розробити та затвердити план заходів по усуненню порушень та недоліків, встановлених фінансовим аудитом та аудитом відповідності Бориспільського міськрайонного центру зайнятості (а. с. 18-52 т. 1).

Зі змістом зазначеного звіту голова комісії з припинення юридичної особи - виконуючий обов`язки директора Бориспільського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_1 ознайомився 20 червня 2017 року.

Не погоджуючись з рядом зауважень та рекомендацій, звіт було підписано із застереженнями та проінформовано відділ внутрішнього аудиту Київського обласного центру зайнятості про те, що будуть надані заперечення на звіт (а. с. 84-85 т. 1).

21 червня 2017 року, на наступний день після ознайомлення з аудиторським звітом, ОСОБА_1 було затверджено план невідкладних заходів щодо усунення недоліків, порушень та впровадження рекомендацій аудиторської групи Київського обласного центру зайнятості, викладених

у аудиторському звіті № 11, з якого вбачається, що на всі вказані недоліки визначено заходи щодо їх усунення (а. с. 53-57 т. 1).

04 липня 2017 року ОСОБА_1 було складено заперечення на звіт

№ 11 та який було направлено на адресу Київського обласного центру зайнятості поштою та засобами електронного зв`язку (а. с. 58-70 т. 1).

За змістом заперечень частина недоліків була усунута, а інша частина знаходилася у процесі роботи над ними. Разом із запереченнями

до аудиторського звіту згідно рекомендацій були додані документи

та пояснення, що підтверджують постійне прагнення до удосконалення діяльності Бориспільського міськрайонного центру зайнятості, системну

і невідкладну роботу у цьому напрямку (а. с. 71-79 т. 1).

19 липня 2017 року після закінчення робочого дня на офіційну електронну адресу Бориспільського міськрайонного центру зайнятості надійшов лист

№ 1978/12/9-17, у якому було зобов`язано керівництво до 20 липня

2017 року надати особисті ґрунтовні пояснення на висновок керівника робочої аудиторської групи щодо обґрунтованості заперечень (а. с. 86 т. 1).

20 липня 2017 року згідно наказу директора Київського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 перебував у відрядженні на обласній нараді директорів і листом, офіційно зареєстрованим у канцелярії Київського обласного центру зайнятості від 20 липня 2017 року під № 1815/2-17 повідомив заступника директора Київського обласного центру зайнятості Квітку С. М. про відсутність можливості надати будь-які ґрунтовні додаткові пояснення, так як не було можливості ознайомитися з листом керівника аудиторської групи від 14 липня 2017 року № 1939/12/9-7 у зв`язку із тим, що його не було надіслано до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості. У цьому висновку деякі заперечення Бориспільського міськрайонного центру зайнятості були враховані, а надані докази

по усуненню недоліків не враховані із-за того, що, як зазначено у висновку керівника робочої групи, відносяться до заходів по усуненню порушень, виявлених у ході проведеного аудиту (а. с. 87 т. 1).

25 липня 2017 року директор Київського обласного центру зайнятості видав наказ № 107/3-17 «Про проведення додаткового аудиту, аудиту відповідності» (а. с. 92-93 т. 1).

26 та 27 липня 2017 року у Бориспільському міськрайонного центрі зайнятості працювала аудиторська група. За результатами проведення додаткового аудиту, аудиту відповідності 27 липня 2017 року начальником відділу внутрішнього аудиту Київського обласного центру зайнятості, керівником робочої аудиторської групи Проченко Н. М. та начальником юридичного відділу Київського обласного центру зайнятості, членом робочої аудиторської групи Плисюк О. В. , було складено і підписано аудиторський звіт № 14 та надано на ознайомлення виконуючому обов`язки директора Бориспільського міськрайонного центру зайнятості

ОСОБА_1 . (а. с. 95-106 т. 1).

З аудиторським звітом № 14 ОСОБА_1 ознайомився 27 липня

2017 року та підписав його із застереженням. Згідно порядку проведення внутрішнього аудиту останній день подачі обґрунтованих коментарів

11 серпня 2017 року (а. с. 106 т. 1).

03 серпня 2017 року Бориспільським міськрайонним центром зайнятості було підготовлено коментарі у відповідь на лист № 2105/12/9-15 щодо надання пояснень з приводу виявлених порушень згідно рекомендацій аудиторського звіту № 14 і листом від 03 серпня 2017 року № 663/01 направлено до Київського обласного центру зайнятості. Також було забезпечено надання інформації заступником Царенко Л. М., яка направила її листом від 03 серпня 2017 року № 662/01, у якому підтвердила, що ними детально опрацьовано кожне зауваження і всі рекомендації та висновки аудиторського звіту № 11 та № 14. Зазначено, що зауваження обох аудиторських перевірок враховані у подальшій роботі, і що частину порушень вже виправлено та усунуто, що також підтверджується висновками аудиторського звіту № 14. Також вона зазначила, що роботу щодо повернення незаконно виплачених коштів за рахунок винних осіб вже розпочато. Інформацію про усунення порушень, виявлених під час проведення планового фінансового аудиту, зобов`язалася надавати щомісячно до повного виконання плану заходів.

Відповідно до зазначеного наказу Київського обласного центру зайнятості

у ході проведення додаткового фінансового аудиту, аудиту відповідності

у Бориспільському міськрайонному центрі зайнятості членами аудиторської групи акцент робився саме на аналіз додержання рекомендацій, викладених у звіті № 11. У зв`язку із наведеним встановлено факт невиконання рекомендацій аудиту Бориспільським міськрайонним центром зайнятості.

Проте під час розгляду справи було встановлено, що на аудиторський звіт № 11 були надані заперечення, а в частині рекомендацій і висновків,

що не оскаржувалися, проводилася і продовжувалася проводитися робота щодо виправлення недоліків та покращення роботи. Такі недоліки в своїй більшості на момент проведення додаткової аудиторської перевірки були виправлені, про що безпосередньо зазначено в аудиторському звіті № 14.

Наказом Київського обласного центру зайнятості від 11 серпня 2017 року

№ 120/3-17 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани та позбавлення щомісячної премії

за підсумками роботи за липень 2017 року. Відповідно до змісту даного наказу ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за недостатній контроль та порушення, виявлені

у результаті проведення аудитів та умисні зволікання щодо оперативного усунення виявлених порушень та невиконання розпоряджень органу управління (а. с. 17 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Київського обласного центру зайнятості задоволенню

не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право громадян України на працю, на одержання роботи з оплатою праці

не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади (стаття 2 КЗпП України).

Відповідно до статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав

і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно

від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального

та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри

чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці

чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Відповідно до статті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один

з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини

є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку

із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні)

і повідомляється працівникові під розписку.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями)

від 06 листопада 1992 року № 9 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення,

чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Отже, ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що позивача було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності - догани за невиконання обов`язків, а також врахувавши те, що відповідачем були порушено строки притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Посилання у касаційній скарзі як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до незгоди заявника

з висновками суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України

(у редакції, чинній станом на 18 травня 2020 року).

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність

та обґрунтованість судових рішень, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи у цій частині.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої

та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року

та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович