Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.12.2019 року у справі №527/2543/18

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 527/2543/18

провадження № 61-11681св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Градизька державна нотаріальна контора Глобинського району Полтавської області

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Градизька державна нотаріальна контора Глобинського району Полтавської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року у складі судді Олефір А. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів:

Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною; визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном у три місяці.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат - ОСОБА_3, який до смерті проживав у с. Броварки Глобинського району Полтавської області, та після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - земельну ділянку (пай). За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

У 2017 році позивач звернувся до Градизької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, проте державний нотаріус відмовила йому у зв'язку з пропущенням ним шестимісячного строку для подачі заяви.

У 2017 році його сестра - ОСОБА_2 (відповідач у справі) також зверталася до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який рішенням суду задоволено, однак його до участі в розгляді справи як іншого спадкоємця за законом, залучено не було. Майже весь 2004 рік він мав погіршений стан здоров'я, неодноразово перебував на лікуванні. У серпні 2004 року він планував подати заяву до нотаріальної контори, однак через різке погіршення стану здоров'я з 14 по 28 серпня 2004 року перебував на лікуванні у Градизькій районній лікарні. Він як спадкоємець за законом також має право на частину спадкового майна після смерті брата.

Посилаючись на поважність причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Глобинський районний суд Полтавської області рішенням від 25 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього, які б перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини після смерті брата до нотаріальної контори протягом встановленого законом строку.

Глобинський районний суд Полтавської області додатковим рішенням від 14 березня 2019 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 722,99 грн.

Додаткове рішення районного суду мотивоване тим, що оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову, витрати які понесла відповідач на професійну правничу допомогу у цій справі підлягають стягненню з позивача на її користь.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Полтавський апеляційний суд постановою від 14 травня 2019 року рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати понесені на правничу допомогу адвоката при розгляді справи у апеляційній інстанції в розмірі 1 000
грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у 2017 році, тобто після спливу 13 років від дня відкриття спадщини. Належних і допустимих доказів поважності причин пропуску позивачем вказаного строку, які б підтверджували наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для нього на вчинення дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини в установлений строк - не надав. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову. Оскільки заявник у апеляційній скарзі не оскаржує додаткове рішення районного суду щодо розподілу судових витрат у справі, то підстави для його перегляду в апеляційному порядку відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 13 червня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, щовін не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ухваленими у справі, оскільки при прийнятті вказаних рішень судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Під час судового розгляду справи, суд першої та апеляційної інстанцій не взяв до уваги обставин, які надавались ним на підтвердження обґрунтувань причин пропуску строку, оскільки на час прийняття спадщини, він не мав можливості це зробити через погіршення стану здоров'я та знаходження на лікуванні. Формально провів судовий розгляд і формально дослідив матеріали справи.

Суд не взяв до уваги тієї обставини, що в 2017 році відповідач, ОСОБА_2 звернулася з відповідною заявою до Глобинського районного суду, яка була задоволена, та їй надано додатковий строк для прийняття спадщини. При вирішенні даного питання суд врахував обставину, а саме, що відповідач також мала проблеми зі здоров'ям і знаходилась на лікуванні (справа № 527/1951/17).

23 липня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивований тим, що єдиною підставою чи обґрунтуванням для подання такої скарги ОСОБА_1 зазначив той факт, що їй продовжили строк для прийняття спадщини у іншій цивільній справі, а йому ні.

Дані обґрунтування є безпідставними, оскільки рішення суду щодо продовження їй строку для прийняття спадщини приймалося у іншій цивільній справі. Вказане рішення набрало законної сили та на даний час не скасовано.

Подаючи позовну заяву про продовження строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 вказував на інші підстави поважності його пропуску, а саме те, що він начебто хворів усі 6 місяців після смерті ОСОБА_3, а тому не міг вчасно звернутися до нотаріуса. При цьому, ОСОБА_1 не зміг пояснити чому з 2004 по 2019 рік він так і не зміг звернутися до нотаріуса, що йому заважало в цьому та більше того, ним не надано достатньо обґрунтованих доказів про перебування у строк для прийняття спадщини на стаціонарному лікуванні.

Суди вивчили докази надані обома сторонами та прийняли законні та обґрунтовані рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Глобинського районного суду Полтавської області.

03 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, земельну ділянку площею 3,09 га, розташовану на території Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2018 року встановлено факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним братом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 27 вересня 2018 року №1004, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 з 12 лютого по 24 лютого 2004 року перебував на обстеженні та лікуванні з діагнозом: ускладнений остеохондроз поясничного крижового відділу хребта (виписки з історії хвороби №118 за 2004 рік, виданої науково -практичним центром нейрорентгенохірургії).

Згідно з консультативним висновком від 18 травня 2004 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: остеохондроз п/крижового відділу хребта, стан після оперативного лікування. Рекомендовано, враховуючи стійкість та вираженість патології, наступний довготривалий період реабілітації.

ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 14 серпня по 28 серпня 2004 року з діагнозом: остеохондроз п/крижового відділу хребта з вираженим больовим синдромом (довідка Комунального некомерційного підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги у Глобинському районі" від 21 листопада 2018 року).

Після смерті ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за законом (спадкова справа № 254/2017, заведена у Градизькій державній нотаріальній конторі Глобинського району Полтавської області).

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2017 року, яке набрало законної сили, встановлено факт родинних відносин, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 доводиться ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, двоюрідним братом.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, терміном 2 місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Градизької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3.

Постановою державного нотаріуса Градизької державної нотаріальної контори від 08 грудня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском установленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

За загальним правилом про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

Позивач на обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини посилається на те, що він майже весь 2004 рік мав погіршений стан здоров'я та неодноразово перебував на лікуванні, однак належних та допустимих доказів неможливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою після 2004 року позивач не надав і матеріали справи їх не містять.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку (понад десять років) для прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3.

Аргументи касаційної скарги щодо надання у 2017 році ОСОБА_2. Глобинським районним судом додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (справа № 527/1951/17), не спростовують законність та обґрунтованість судових рішень ухвалених у цій справі, оскільки питання, яке вирішувалося у справі № 527/1951/17, стосується виключно ОСОБА_2, і ці судові рішення в апеляційному і касаційному порядку не оскаржувалися.

Доводи касаційної скарги про те, що оскільки на час прийняття спадщини він не мав можливості це зробити через погіршення стану здоров'я та знаходження на лікуванні, Верховний Суд відхиляє, оскільки таким доводам та доказам на їх підтвердження надано оцінку судами першої та апеляційної інстанцій, а тому такі доводи зводяться до переоцінки доказів у справі.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29,30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило