Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №425/865/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 425/865/17

провадження № 61-29299св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,

заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»,

представник заінтересованої особи - Григор'єв ОлександрМихайлович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Луганської області у складі колегії суддів: Авалян Н. М., Лозко Ю. П., Назарової М. В. від 05 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області), заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО»).

Скарга мотивована тим, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 18 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року, у справі № 425/122/16-ц, зобов'язано ТОВ «ЛЕО» здійснити з ОСОБА_1 підготовку проекту договору про користування електричною енергією згідно з Типовим договором про користування електричною енергією, відповідно до вимог діючого законодавства. 18 січня 2017 року заявник звернувся до Управління ДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою та виконавчим листом, виданим 17 січня 2017 року Рубіжанським міським судом Луганської області для примусового виконання зазначеного вище рішення суду. 17 лютого 2017 року начальник Старобільського РВ ДВС ГТЮ у Луганській області ОСОБА_3 відкрила виконавче провадження ВП № 53440383, надіслала вказану постанову сторонам. Боржнику - ТОВ «ЛЕО» було встановлено строк для виконання рішення суду - 10 робочих днів, до 03 березня 2017 року, однак більше ніяких дій відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено не було. 15 березня 2017 року заявником отримано від Управління ДВС ГТУЮ у Луганській області відповідь про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» з мотивів порушення вимог пункту 8 частини третьої статті 4 вказаного Закону, тобто начальником було скасовано свою постанову. 28 березня 2017 року заявник отримав постанову від 15 березня 2017 року ВП № 53440383 про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання та виконавчий лист № 2/425/152/16.

У зв'язку з тим, що начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 та посадовими особами УДВС ГТУЮ у Луганській області не дотримано вимог статей 4, 11, 26, 63, 74 Закону України «Про виконавче провадження», просив суд визнати протиправною бездіяльність та діяльність начальника Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 та начальника УДВС ГТУЮ у Луганській області з розгляду виконавчого листа № 2/425/152/16, виданого 17 січня 2017 року Рубіжанським міським судом Луганської області; скасувати постанову від 15 березня 2017 року ВП 53440383 про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання та зобов'язати її виконати відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»; розглянути питання про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 березня 2016 року у справі № 425/122/16-ц та відновити його конституційні права згідно зі статтею 19 Конституції України.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 липня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано бездіяльність начальника Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 протиправною.

Скасовано постанову від 15 березня 2017 року у ВП 53440383 про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, прийняту начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 допущено протиправну бездіяльність,яка полягає у тому, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу винесена через місяць після відкриття виконавчого провадження; постанови про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документу не були надіслані стягувачу не пізніше наступного для після їх винесення; інші постанови стягувачу не надсилались, хоча в Автоматизованій системі виконавчого провадження зазначено, що у виконавчому провадженні № 53440383 було винесено 13 постанов, чотири з яких скасовано з незрозумілих підстав.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу начальника Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 липня 2017 року скасовано, скаргу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом першої інстанції в достатній мірі не досліджувались та не встановлювались усі факти, які мають значення для вирішення справи, матеріали виконавчого провадження для перевірки фактів, на які посилається заявник, судом не досліджувались. Під час розгляду скарги суд першої інстанції не виконав в достатній мірі покладеної на нього законом функції судового контролю за виконанням судового рішення, тому висновки суду першої інстанції не можна вважати законними та обґрунтованими.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і краніальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не досліджував та не з'ясовував обставин справи; не навів жодного мотивування щодо обставин, на які посилався заявник, заперечуючи доводи апеляційної скарги; не навів мотивів в чому полягає не відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

10 січня 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд установив, що 17 січня 2017 року Рубіжанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист у справі № 425/122/16-ц, яким зобов'язано ТОВ «ЛЕО» здійснити з ОСОБА_1 підготовку проекту договору про користування електричною енергією побутовим споживачем згідно з Типовим договором про користування електричною енергією, відповідно вимог діючого законодавства.

25 січня 2017 року листом за підписом в.о. начальника ГТУЮ у Луганській області Баскевич Ю. С. виконавчий лист був направлений на виконання за належністю до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області.

17 лютого 2017 року начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53440383 на підставі вказаного виконавчого листа.

02 березня 2017 року постанова про відкриття виконавчого провадження була скасована начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 за результатами проведеної перевірки виконавчого провадження.

15 березня 2017 року начальником Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 винесено постанову про повернення стягувачу без виконання виконавчого документу у зв'язку з тим, що стягувачем не підтверджено сплату авансового внеску та не надано доказів про звільнення від сплати авансового внеску (а. с. 1110, т. 1).

15 березня 2017 року начальник Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 скасувала свою постанову від 15 березня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу (а. с. 111).

22 березня 2017 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ГТУЮ у Луганській області інформаційний запит, в якому просив надіслати йому копію постанови про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 30 березня 2016 року № 425/122/16-ц та його повернення стягувачу (а. с. 15).

Згідно з частиною першою статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не встановлені фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суд не з'ясував,які примусові виконавчі дії були здійснені державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту повернення виконавчого документу стягувачу; чи діяв начальник Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_3 відповідно до повноважень, покладених на неї законом, проводячи перевірку виконавчого провадження та скасовуючи свою постанову про відкриття виконавчого провадження; чи відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження» прийняте державним виконавцем у вигляді постанови рішення про повернення виконавчого документу стягувачу та чи підлягає ця постанова скасуванню як незаконна; чи є ГТУЮ у Луганській області, бездіяльність посадової особи якої оскаржується, в розумінні законодавства про державну виконавчу службу та про виконавче провадження органом державної виконавчої служби та чи підлягає скарга в зазначеній частині розгляду в порядку, передбаченому статтею 383 ЦПК України 2004 року; чи підлягає залученню до участі у справі начальник ГТУЮ у Луганській області Філатова Т. Д. в якості заінтересованої особи (суб'єкта оскарження).

Відповідно до положень статей 303, 304 ЦПК України 2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

На порушення зазначених вимог апеляційний суд, маючи повноваження для встановлення обставин справи, не виконав обов'язків покладених на нього цивільним процесуальним законодавством, а обмежився лише вказівкою на допущені судом першої інстанції порушення і не усунув їх, таким чином не виконав функцію суду апеляційної інстанції, передбаченої цивільним процесуальним законодавством.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та норма матеріального права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судом апеляційної інстанції не встановлені, апеляційний суд не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок під час розгляду справи в апеляційному порядку, з формальних підстав направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 05 вересня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване судове рішення апеляційного суду втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило