Історія справи

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 705/4145/17

провадження № 61-36685св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2018 року у складі судді Мазуренко Ю. В. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: - визнати недійсним договір дарування частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 29 серпня 2017 року; - зобов`язати ОСОБА_2 повернути подароване майно і відшкодувати збитки у розмірі 2 000 грн та моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно договору дарування від 27 травня 1994 року йому та ОСОБА_2 належить 1/3 частина жилого будинку АДРЕСА_1 .

29 серпня 2017 року ОСОБА_2 подарувала належну їй частину житлового будинку іншій особі. Проте, між сторонами на момент укладення спірного договору дарування не була досягнута згода щодо визначення часток у праві спільної власності, тому ОСОБА_2 не мала необхідного обсягу повноважень на укладення договору дарування та без його письмової згоди неправомірно в односторонньому порядку здійснила відчуження майна.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надав доказів укладення ОСОБА_2 29 серпня 2017 року договору дарування частини будинку АДРЕСА_1 та не ставив питання про їх витребування в порядку, визначеному ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що на спірне нерухоме майно накладено обтяження, що виключало можливість укладення договору дарування його частини.

Судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами загального позовного провадження, проте протокольною ухвалою від 13 лютого 2018 року постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без його згоди.

ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення не відповідають.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27 листопада 2017 року.

13 лютого 2018 року в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 276 ЦПК України передбачено розгляд справи в порядку спрощеного провадження за клопотанням позивача.

Згідно журналу судового засідання від 13 лютого 2018 року таке клопотання ОСОБА_3 не заявлялося.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, не передбачено можливості вирішення судом питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження після відкриття провадження у справі.

Суд першої інстанції не взяв до уваги вищезазначене та у порушення статті 277 ЦПК України в судовому засіданні ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційний суд на вказані порушення, про які зазначав у апеляційній скарзі позивач, уваги не звернув.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат