Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 2-119/11

провадження № 61-14375св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року у складі судді Хіль Л. М.,

Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У березні 2011 року публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк»; банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 300 к-смп у сумі 3 312,54 доларів США.

Банк обґрунтовував вимоги неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань і наявністю непогашеного кредитного боргу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2012 року позов ПАТ «Укргазбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 300 к-смп у розмірі 3 312,54 доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд зробив висновок про доведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що є підставою для стягнення з нього заборгованості у вищевказаному розмірі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Із рішенням суду першої інстанції, зокрема, не погодилася ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ; особа, яка не брала участі у справі), оскарживши його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2012 року.

Суд виходив із того, що ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору, оскарженим рішенням питання про її права та обов`язки місцевий суд не вирішував, у зв`язку з чим підстав для перегляду цього рішення за її апеляційною скаргою немає.

Короткий зміст касаційної скарги

У жовтні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Справу № 2-119/11 передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив їй в апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, обмеживши її у доступі до правосуддя, оскільки на момент укладення кредитного договору вона та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі. Тобто даний правочин був вчинений в інтересах їхньої сім`ї.

У зв`язку з наведеним розгляд цієї справи безпосередньо стосується її майнових прав та інтересів, незважаючи на те, що вона не є стороною договору.

Короткий зміст заперечення

Від ПАТ «Укргазбанк» надійшло заперечення, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Обставини справи

У березні 2011 року ПАТ «Укргазбанк» подало до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року, який рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2012 року задоволений.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржила дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка в апеляційній скарзі посилалася на те, що місцевий суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки кредит був наданий під час перебування її та позичальника у зареєстрованому шлюбі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини й громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), якими врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Згідно з частиною першою статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення порушує їх права чи покладає на них додаткові обов`язки, що у будь-якому випадку тягне несприятливі наслідки для цих осіб.

Разом із тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Аналогічний правовий висновок міститься також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 2-825/10 (провадження № 14-78цс18).

В апеляційній скарзі на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2012 року ОСОБА_2 посилалася на те, що, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором, суд вирішив питання про її майнові права та обов`язки як дружини позичальника.

Установивши, що ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору, на підставі якого була стягнута заборгованість із ОСОБА_1 на користь банку, а аргументи її апеляційної скарги не свідчать про те, що суд першої інстанції вирішував питання про її права та/чи обов`язки, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2012 року.

Доводи касаційної скарги зводяться до вільного тлумачення норм процесуального права, на законність оскарженої ухвали не впливають та висновку апеляційного суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. І. Журавель Н. О. Антоненко В. І. Крат