Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 755/11237/18

провадження № 61-1395 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Гулька Б. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мореплавне»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Рубін Інвест», товариство

з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атекс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - адвоката Солов`я Юрія Анатолійовича, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня

2019 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мореплавне» (далі - ТОВ «Мореплавне») звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство

з обмеженою відповідальністю «Рубін Інвест» (далі - ТОВ «Рубін Інвест»), товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атекс» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Атекс»), про витребування майна

із чужого незаконного володіння та скасування записів про реєстрацію нерухомого майна.

Позов мотивовано тим, що 20 березня 2017 року між ОСОБА_4

та ТОВ «Мореплавне» були укладені договори купівлі-продажу приміщень

№ НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , вбудованих у житловий будинок

в літері «А» за адресою: АДРЕСА_1 .

Про перехід права власності на приміщення до позивача нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З. А. було здійснено відповідні записи № 34353982, № 34354229, № 34354421, № 34354632,

№ 34354737, № 34354847 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У липні 2018 року ТОВ «Мореплавне» з`ясувало, що з незалежних від нього причин ці приміщення вибули з його володіння поза його волею,

з 23 березня 2018 року право власності на приміщення перереєстровано

за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 березня

2018 року, укладеного між ним та ТОВ «Будівельна компанія «Атекс».

Зазначало, що вибуття спірного нерухомого майна з його власності стало можливим у результаті існування підробленої довіреності від 15 серпня 2016 року на представництво інтересів одного з попередніх власників спірних приміщень - ОСОБА_3 , яку насправді він ніколи

не підписував та видання якої заперечує. Таким чином, реєстрація права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1 порушує права

ТОВ «Мореплавне», як законного власника, на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а вказані приміщення підлягають витребуванню із незаконного володіння ОСОБА_1

та поверненню у власність ТОВ «Мореплавне», незалежно

від добросовісності відповідача, з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України.

З урахуванням наведеного ТОВ «Мореплавне» просило суд витребувати

із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок в літері «А», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,

а саме: приміщення № НОМЕР_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176060880000), загальною площею 138,7 кв м; приміщення № НОМЕР_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176110480000); загальною площею 182,3 кв м; приміщення № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176479380000), загальною площею 312,2 кв м; приміщення № НОМЕР_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176597080000), загальною площею 361,4 кв м; приміщення № НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 175973780000), загальною площею 896,9 кв м; приміщення № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176651680000), загальною площею 365,4 кв м,

а також скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 на вказані приміщення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня

2018 року позов ТОВ «Мореплавне» задоволено.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок в літері «А», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,

а саме: приміщення № НОМЕР_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176060880000), загальною площею 138,7 кв м; приміщення № НОМЕР_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176110480000); загальною площею 182,3 кв м; приміщення № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176479380000), загальною площею 312,2 кв м; приміщення № НОМЕР_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176597080000), загальною площею 361,4 кв м; приміщення № НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 175973780000), загальною площею 896,9 кв м; приміщення № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176651680000), загальною площею 365,4 кв м

шляхом визнання права власності на ці приміщення за ТОВ «Мореплавне».

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок у літері «А», розташовані

за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

на приміщення № НОМЕР_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 176060880000), загальною площею 138,7 кв м; на приміщення № НОМЕР_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176110480000); загальною площею 182,3 кв м; на приміщення № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176479380000), загальною площею 312,2 кв м; на приміщення № НОМЕР_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176597080000), загальною площею 361,4 кв м; на приміщення № НОМЕР_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 175973780000), загальною площею 896,9 кв м; на приміщення № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 176651680000), загальною площею 365,4 кв м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мореплавне» судовий збір

у розмірі 22 490,05 грн.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вибуття нерухомого майна у володіння відповідача стало можливим у зв`язку з тим, що відбулось підроблення підпису ОСОБА_3 на довіреності

від 15 серпня 2016 року, яка стала підставою для прийняття від його імені рішення про внесення спірних приміщень до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Рубін Інвест», яке в подальшому невідкладно відчужило вказані приміщення іншій юридичні особі - ТОВ БК «Атекс». Зазначене підтверджено висновком експерта і не спростовано відповідачем.

Укладення договору купівлі-продажу від 23 березня 2018 року,

де ТОВ БК «Атекс» діяло як продавець, а ОСОБА_1 - як покупець,

не відповідає внутрішній волі позивача та не є результатом його вільного волевиявлення у розумінні статті 203 ЦК України, оскільки жодних вольових дій щодо відчуження спірних приміщень на користь відповідача ні позивач, як діючий власник майна, ні ОСОБА_3 , не здійснювали, а тому згідно

зі статтею 388 ЦК України наявні правові підстави для витребування спірних приміщень з незаконного володіння відповідача та повернення

їх до власника - позивача.

Крім того, відповідач, маючи намір придбати спірні об`єкти нерухомого майна, не з`ясував всіх обставин і не перевірив докази щодо відсутності арештів та заборони відчуження спірного майна, ці факти належним чином не перевірено нотаріусом при посвідченні договорів про відчуження об`єктів нерухомого майна, незважаючи на обов'язок нотаріуса перед проведенням нотаріальної дії перевірити наявність заборон та обтяжень щодо майна,

яке було предметом правочину.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 20 грудня 2018 року та ухвалено нове судове рішення,

яким у задоволенні позову ТОВ «Мореплавне» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Мореплавне» на користь ОСОБА_1 судовий збір

у розмірі 24 739,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року касаційну скаргу

ТОВ «Мореплавне» задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (справа № 755/11237/18, провадження № 61-8013 св 19).

Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, щосудом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції врахував преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року, яке набрало законної сили 31 січня 2019 року, яким встановлено факт вибуття спірного майна у володіння відповідача внаслідок підроблення підпису ОСОБА_3 на довіреності від 15 серпня 2016 року. Цим рішенням суду також визнано недійсним рішення загальних зборів

і правочин щодо передачі спірних приміщень до статутного капіталу

ТОВ «Рубін Інвест». При цьому ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року (справа № 757/66651/17-к) на спірні приміщення було накладено арешт із забороною відчуження, а тому відчуження майна в цей час є незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Соловей Ю. А., посилаючись

на неправильне застосування судами норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити

у задоволені позовних вимог ТОВ «Мореплавне».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 06 лютого 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 755/11237/18 із Дніпровського районного суду

міста Києвата надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли

до уваги, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

№ 833187957, № 33186184, № 33185218, № 33188490, № 33179314, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В. І., були скасовані наказом Комісії з питань розгляду скарг

у сфері державної реєстрації від 06 червня 2017 року № 1809/5

«Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»,

а тому позивач не має права звертатися до відповідача з вимогами щодо спірного нерухомого майна, оскільки право власності позивача на спірні приміщення було скасовано до набуття ним права власності

на ці приміщення.

Вказує, що позивач не є та ніколи не був власником спірних приміщень,

у свою чергу, ОСОБА_1 набув право власності на вказані приміщення на законних підставах. Судами попередніх інстанцій невірно визначено недійсність довіреності від 15 серпня 2016 року, зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Солонець Т. М. за № 743, на підставі якої довірена особа ОСОБА_3 - громадянин Республіки Молдова ОСОБА_5 внесла до статутного фонду ТОВ «Рубін Інвест» спірну нерухомість.

Зазначає, що наявність порушень при ухвалені рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року у справі № 904/7274/17 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Рубін Інвест», третя особа -

ТОВ «Будівельна компанія «Атекс», про визнання недійсними рішень загальних зборів, установчих документів та правочину, а також встановлені у цьому рішенні обставини, не можуть безумовно братися до уваги,

як преюдиційні, підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами

та обставинами цієї справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року ТОВ «Мореплавне» подало до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін,

а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України,

Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги

на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України

(тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Солов`я Ю. А., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше

як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу

до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Положеннями статті 387 ЦК України закріплено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного

з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (правовий висновок

Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 лютого 2016 року

у справі № 6-2407цс15).

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно

за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно

у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно

від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами,

та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивач не мав права звертатися до відповідача з вимогами щодо спірного нерухомого майна, а право власності ТОВ «Мореплавне» на спірні приміщення було скасовано до набуття ОСОБА_1 права власності

на ці приміщення, оскільки незаконне позбавлення власника права володіння нерухомим майном, у тому числі, шляхом безпідставного виключення відповідного запису про державну реєстрацію права власності із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з подальшим його неодноразовим відчуженням, передбачає наявність у такого власника права на захист порушених прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову

до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387, 388 ЦК України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд перевірив вказані доводи апеляційної скарги та мотивовано їх спростував,

у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року у справі № 904/7274/17 позов ОСОБА_3 до ТОВ «Рубін Інвест», третя особа - ТОВ «Будівельна компанія «Атекс», про визнання недійсними рішень загальних зборів, установчих документів і правочинів задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Рубін Інвест» на підставі яких 18 серпня 2016 року було здійснено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи.

Визнано недійсним Статут ТОВ «Рубін Інвест», державну реєстрацію якого проведено 18 серпня 2016 року, запис № 12241020000078102.

Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Рубін Інвест» на підставі яких 19 серпня 2016 року було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документа юридичної особи.

Визнано недійсними зміни до установчих документів ТОВ «Рубін Інвест» державну реєстрацію яких проведено 19 серпня 2016 року,

запис № 12241050001078102.

Визнано недійсним правочин щодо передачі приміщень № НОМЕР_6, № НОМЕР_7,

№ НОМЕР_8, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 , розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 , до статутного капіталу ТОВ «Рубін Інвест», оформлений актом прийому-передачі нерухомого майна

від 18 серпня 2016 року, на підставі якого в Державному peєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Рубін Інвест» було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами: 176060880000 (запис про право власності № 15998900), 176110480000 (запис про право власності № 16000269), 176196980000 (запис про право власності № 16003423), 176479380000 (запис про право власності

№ 16003803), 176597080000 (запис про право власності № 16004089), 175973780000 (запис про право власності № 16004314), 176651680000 (запис про право власності № 16004548).

Вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 03 жовтня 2018 року набрало законної сили 31 січня 2019 року.

Факт незаконного вибуття спірних приміщень № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 а у власність відповідача встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року

у справі № 904/7274/17, яке набрало законної сили 31 січня 2019 року, згідно з висновками якого, ОСОБА_3 не приймав участі у загальних зборах ТОВ «Рубін Інвест» 18 серпня 2016 року та 19 серпня 2016 року, отже, не підписував жодних правочинів, у тому числі й довіреності на ім`я ОСОБА_5 , яка зареєстрована 15 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М.

за № 743, не наділяв останню повноваженнями на прийняття рішень

від його імені щодо створення ТОВ «Рубін Інвест», повноваженнями

на представництво своїх інтересів з правом розпорядження належним йому майном (внесення нежитлових приміщень до статутного капіталу, підписання актів приймання-передачі майна), протоколів загальних зборів учасників товариства, Статутних документів та змін до них.

Крім того, зазначено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. за заявою ОСОБА_3 скасував довіреність від 15 серпня 2016 року, в архіві приватного нотаріуса зроблено відмітку про її скасування.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі,

що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи преюдиційні обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, колегія суддів погоджується з висновок, що вибуття спірного майна у володіння відповідача відбулося внаслідок підроблення підпису ОСОБА_3 на довіреності від 15 серпня 2016 року, яка стала підставою для прийняття від його імені рішення про внесення спірних приміщень

до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Рубін Інвест»,

яке в подальшому продовжило відчуження цих приміщень.

Таким чином, посилання касаційної скарги про те, що встановлені вказаним судовим рішенням обставини не можуть безумовно братися до уваги,

як преюдиційні, а підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами

та обставинами цієї справи, відхиляються Верховним Судом в силу

їх безпідставності.

Апеляційний суд повністю виконав вимоги частини п`ятої статті 411

ЦПК України, згідно з якою висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку

з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої

чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судами всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими

(частина третя статті 89 ЦПК України).

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить

до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Солов`я Юрія Анатолійовича, залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

І. А. Воробйова

Б. І. Гулько