Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.12.2021 року у справі №761/19051/20

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 761/19051/20

провадження № 61-16262св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київстар",

третя особа - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду

від 23 вересня 2021 рокуу складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - АТ "Київстар"), третя особа - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (далі - ГО "Проти придурків та ідіотів"), про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня

2020 року у складі судді Мальцева Д. О. позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва

від 02 липня 2020 року.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що станом на 23 вересня

2021 року ОСОБА_2 вимог ухвали апеляційного суду від 18 червня

2021 року не виконав, не подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів, із заявою про продовження строків для усунення недоліків до суду не звертався, тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовив

у відкритті апеляційного провадження у справі.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження не відповідає критеріям справедливості та порушує його право на доступ до суду.

Зазначає, що ухвала апеляційного суду від 18 червня 2021 року постановлена з порушенням частини 6 статті 357 ЦПК України, згідно

з якою питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

В цій справі ухвала суду апеляційної інстанції постановлена майже через

300 днів з дня надходження апеляційної скарги до суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення

від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів

з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційнийперегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та

у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також

і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany)

від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам

у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга нарішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною 1 статті 354 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 4 статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 4 статті 357 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

21 серпня 2020 року, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки

з вказаною ухвалою він ознайомився через підсистему "Електронний суд" 20 серпня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Вказану ухвалу апеляційного суду направлено на електронну адресу ОСОБА_1.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Застосовуючи до апеляційної скарги наслідки, встановлені пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надіслання судового рішення на електронну адресу заявника відбулося у передбачений законом спосіб.

Відповідно до статті 128 ЦПК України судові повідомлення надсилаються разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення

за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Протезгідно з частиною 11 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 частини першої Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі.

Відповідно до пункту 15.14 пункту 15 частини першої Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення

в паперовій формі.

Станом на день постановлення ухвали судом першої інстанції та на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції (02 липня 2020 року

та 23 вересня 2021 року відповідно) ЄСІТС не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному Розділом XIII "Перехідні положення" ЦПК України.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 заявляв вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень лише на його електронну адресу.

У доданому до матеріалів справи повідомленні про відправлення ухвали суду на електронну адресу заявника відсутнє повідомлення про прочитання адесатом цього листа, тобто апеляційний суд достовірно не пересвідчився

в отриманні заявником ухвали Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху.

Сам по собі факт, що апеляційний суд надсилав ОСОБА_1 кореспонденцію на його електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, яку він власноручно підписав, а саме на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як ОСОБА_1 зазначив свою поштову адресу: АДРЕСА_1, не може вважатись підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки неотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення цією особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк, як наслідок, усунення особи від права на апеляційне оскарження,

що є неприпустимим.

У матеріалах справи відсутні докази направлення апеляційним судом кореспонденції ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, тобто фіксація отримання ОСОБА_1 ухвали апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху відсутня.

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк