Постанова

Іменем України

07 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 696/208/18

провадження № 61-14342 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року у складі судді Опалинської О.П. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року у складі суддів Василенко Л.І., Єльцова В.О., Карпенко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та просив суд витребувати з незаконного користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,7 га, кадастровий номер 7121886500:02:000:0929, що розташована за межами населеного пункту на адміністративній території Телепинської сільської ради Каменського району Черкаської області.

В обґрунтування позову посилався на те, що Кам`янською районною державною адміністрацією 18 лютого 2004 року видано розпорядження №44 «Про вилучення та надання в оренду земельних ділянок».

Пунктом 10 розпорядження надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки загальною площею 56,8 га, в тому числі 11,7 га земель водного фонду (став) для вирощування рибної продукції.

На підставі прийнятого розпорядження, 19 лютого 2004 року між Кам`янською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, укладено договір оренди, відповідно до умов якого останньому надано в користування земельну ділянку водного фонду площею 11,7 га, що розташована на адміністративній території Телепинської сільської ради за межами населеного пункту.

12 листопада 2012 Кам`янською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №292 «Про внесення змін у договір оренди громадянина ОСОБА_1 по Телепинській сільській раді» та визначено, що спірна земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства, збільшено строк оренди та розмір орендної плати.

На підставі розпорядження №292, 17 грудня 2012 року між Кам`янською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Чирви Івана Миколайовича» укладено новий договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Кам`янському районі про що 29 грудня 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 712188654003958.

Зі змісту умов договору вбачається, що орендар продовжує терміном на 49 років договір оренди земельної ділянки, який був укладений 19 лютого 2004 року між Кам`янською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Чирви Івана Миколайовича» та надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування рибної продукції, яка знаходиться на адміністративній території Телепинської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 34 Договору визначено підстави припинення дії договору, однією з яких є ліквідація юридичної сторони - орендаря.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань вбачається, що діяльність Фермерського господарства «Чирви Івана Миколайовича» припинена на підставі рішення

Господарського суду Кіровоградської області від 29 вересня 2016 року, про що 07 жовтня 2016 року внесено відповідні відомості про припинення юридичної особи до Реєстру.

Зазначив, що з огляду на зазначене дія договору оренди землі припинена в зв`язку з ліквідацією юридичної особи орендаря.

Всупереч вимог статей 31, 34 Закону України «Про оренду землі» ОСОБА_1 , після ліквідації свого Фермерського господарства «Чирви Івани Миколайовича», яке було орендарем за умовами Договору, не повернув земельну ділянку орендодавцеві та продовжує її використовувати без належних правових підстав,

Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо незаконного використання спірної земельної ділянки, Кам`янська районна державна адміністрація, як орган державної влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не може реалізувати своє право безперешкодного володіння та вільного розпорядження нею.

Також зазначає, що необхідність захисту інтересів держави полягає в усуненні порушень щодо безпідставного використання спірної земельної ділянки Відповідачем та повернення державі можливості вільно нею розпоряджатися.

У зв`язку із викладеним просив суд позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підпадають під юрисдикцію господарських судів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2019 року заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року, у якій просив скасувати ці судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано з районного суду справу № 696/208/18.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до суду з позовом до фізичної особи, а критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

06 вересня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив від представника відповідача, у якому заявник посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що Фермерське господарство «Чирви Івана Миколайовича» ліквідовано як юридичну особу на підставі ухвали Господарського суду від 29 вересня 2019 року у зв`язку із визнанням її банкрутом згідно листа Кам`янського відділу Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області від 19 січня 2019 року №21/23-16-12-027.

ОСОБА_1 був засновником Фермерського господарства «Чирви Івана Миколайовича», яке 07 жовтня 2016 року припинено про що внесено запис до державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства «Березівка-2018», яке зареєстровано в державному реєстрі 10 жовтня 2018 року.

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку Фермерському господарству «Березівка-2018», яке на даний час фактично користується нею.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За частиною 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи скаржника, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на те, що позов пред`явлено до фізичної особи не приймаються судом до уваги, оскільки як вірно встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 був засновником Фермерського господарства «Чирви Івана Миколайовича», яке ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду від 29 вересня 2019 року у зв`язку із визнанням її банкрутом. Спірна земельна ділянка, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, перебувала у фактичному користуванні Фермерського господарства «Березівка-2018», засновником якого є відповідач у справі.

Таким чином суди дійшли обґрунтованого висновку, що спір виник між юридичними особами та не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами у тому числі з центральним органом виконавчої влади який реалізує політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18).

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18).

Таким чином доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду та не спростовують висновків судів, викладених у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.

Оскаржувані судові рішення містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю сторін у справі у суді касаційної інстанції відсутні, а тому у задоволенні клопотання заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про розгляд справи за участю сторін необхідно відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити заступнику керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

Касаційну скаргу заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області в особі Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров