Історія справи

Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 362/2772/17

провадження № 61-25647св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - Васильківська районна спілка споживчих товариств,

третя особа - голова правління Васильківської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_5,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року у складі судді Кравченко Л. М. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними рішення 7 зборів ради Васильківської районної спілки споживчих товариств, оформлені протоколом від 28 березня 2017 року, посилаючись на те, що вони проведені з порушенням порядку і процедури їх скликання.

У вересні 2017 року ОСОБА_5 подала заяву про зупинення провадження у цій справі до вирішення Господарським судом Київської області справи № 911/2133/17 за позовом Тростинського споживчого товариства до Васильківської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсними рішень 7 зборів ради Васильківської районної спілки споживчих товариств, оформлені протоколом від 28 березня 2017 року, посилаючись на те, що позовні вимоги у цих справах є ідентичними.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/2133/17 за позовом Тростинського споживчого товариства до Васильківської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсними рішень, що розглядається Господарським судом Київської області.

Суд першої інстанції виходив із того, що предмет позову у цих справах є ідентичним.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги

У грудні 2017 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), зазначивши конкретну іншу справу, до набрання законної сили рішення у якій зупиняється провадження у цій справі, не зазначив, яким чином обставини, які будуть встановлені Господарським судом Київської області у справі № 911/2133/17 впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі.

Крім того, зупинення провадження призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 362/2772/17 передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

У пункті четвертому частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал) передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 203 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал) провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 201 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Згідно частини першої статті 157 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.

Суди встановили, що підставою позову ОСОБА_3 до Васильківської районної спілки споживчих товариств є порушення порядку і процедури скликання 7 зборів ради Васильківської районної спілки споживчих товариств, внаслідок чого вона була позбавлена можливості прийняти участь у цих зборах, в управлінні Васильківською районною спілкою споживчих товариств (бути обраною головою та/або членом правління), а також впливати на прийняття рішень радою спілки.

03 жовтня 2017 року господарський суд ухвалив судове рішення, яке не набрало законної сили, у справі за позовом Тростинського споживчого товариства до Васильківської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсними рішень 7 зборів Ради Васильківської районної спілки споживчих товариств, оформлених протоколом від 28 березня 2017 року.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про неможливість продовження розгляду вказаної цивільної справи до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить її вирішення, оскільки розглянутий господарським судом позов є ідентичним до поданого ОСОБА_3 особисто позову у даній справі.

При цьому, на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал), зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, суди не проаналізували предмет спорів у справах і не вказали обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі, яка розглянута господарським судом, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді цієї справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про визнання недійсними рішення 7 зборів ради Васильківської районної спілки споживчих товариств.

Крім того, зупинивши провадження у справі у жовтні 2017 року, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені ухвали скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат